Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
До укладання кредитної угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто його здатність своєчасно повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення.
Збереженість основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним Із важливих етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення має встановлення обгрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не зможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є обгрунтованою.
Одним з елементів оцінки кредитоспроможності є з'ясування персональних якостей потенційного позичальника.
Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва і використання основного й оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська, статистична і фінансова звітність позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду користування позичкою.
Оскільки банк як позичальник може мати різних клієнтів — підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки — оцінка їх кредитоспроможності здійснюється неоднаково.
Оцінка фінансового стану позичальника — юридичної особи здійснюється за допомогою відповідних коефіцієнтів ліквідності/ які розраховуються за балансом. Серед них:
— коефіцієнт загальної ліквідності (КІ);
— коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (Кг);
— коефіцієнт автономності (К3);
— коефіцієнт маневреності власних коштів (КІ). Оцінка фінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі:
— дотримання ним обов'язкових економічних нормативів та показників діяльності, передбачених нормативними актами Національного банку Уи;
— аналізу прибутків та збитків;
— аналізу якості активів та пасивів;
— створення резервів для покриття можливих втрат від активних операцій;
— виконання зобов'язань комерційним банком у минулому;
— якості банківського менеджменту.
При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи мають бути враховані:
— сімейний стан клієнта;
— вік та здоров'я клієнта;
— доходи і витрати клієнта;
— зв'язки клієнта у діловому світі тощо.
Головним джерелом інформації про фінансовий стан потенційного позичальника є його звітність: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про наявність майна, а також розрахунки певних показників, зроблених на підставі цієї звітності. Банк-кредитор має право вимагати у клієнта список банків і фінансових установ, з якими він має і мав відносини в минулому. Він повинен з'ясувати питання про стан поточних розрахунків клієнта з постачальниками, своїми працівниками.
Тільки на підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки про здатність клієнта повертати борги, а отже, і про можливість укладання з ним кредитної угоди.
Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 287 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!