Принципи банківського кредитування, їх зміст

Важливе значення для ефективної ор-ції кредитних відно­син між банками і клієнтами мають принципи банківського креди­тування. Банківське кредитування здійснюється за такими принци­пами: строковість повернення, цільовий характер, забезпеченість та платність кредиту.

Принцип строковості повернення означає, що позичка має бу­ти повернена позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк, тобто він конкретизує повернення кредиту в певний час.

Від дотримання принципу строковості повернення кредиту зале­жить можливість надання нових позичок, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернені позички. Порушення цього принципу кре­дитування призводить до перетворення строкової заборгованості за позичками у прострочену. При порушенні строків повернення і наявності прострочених позичок нові кредити, як правило, не на­даються.

Цільовий характер кредитування припускає вкладання позич­кових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит надається позичальнику, як правило, на конкретну ціль, а не

тому що у нього виникла нагальна потреба в коштах. Від дотриман­ня цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позички, тому що тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу.

Принцип забезпеченості позичок має захистити інтереси банку і не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплато­спроможності позичальника. Він означає, що проти заборгованості за позичками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржни-ка, має бути певне майно (товари або цінні папери), яке враховуєть­ся в активі його балансу, або зобов'язання третьої особи погасити борг банку (гарантії, поручительства тощо).

Принцип платності: в процесі кредитування клієнтів банк вимагає не тількиповер нення одержаної позички, а й сплати процента за користування нею.