Інвестиційні операції комерц. банків,їх суть та види

Інвест. оп. – актив. оп. із вклад-ня рес-сів КБ в різноманіт. ЦП з метою одерж. доходу. Економічна діяльність окремих суб'єктів господарювання і країни в цілому значною мірою характеризується обсягом і фор­мами здійснюваних інвестицій. В Законі Уи «Про інвестиційну діяльність»:«...Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цін­ностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших ви­дів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

—кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

—рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткуван­ня та інші матеріальні цінності);

—майнові права, що випливають з авторського права, досвід ^Та інші інтелектуальні цінності; тощо. Інвестиції відіграють велику роль у розвитку й ефективному функціонуванні економіки.З метою врахування, аналізу і плану-ня інвестиції класифікуються за такими ознаками.

1. За об'єктами вкладень коштів виділяють реальні і фі_на сові інвестиції.

Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у р_е альні активи — як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладені/ коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним про гресом, характеризуються як інноваційні інвестиції, або інновація

Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частку ста­новлять вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі Інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміють особисту участь інвес­тора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні коштів. Пряме ін­вестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре ознайомлені з механізмом інвестування,

Непрямі інвестиції являють собою інвестування, що опосе­редковується іншими особами (інвестиційними або іншими фі­нансовими посередниками). 3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові І довгострокові інвестиції.

Короткострокові інвестиції — це звичайно вкладення капі-, талу на період не більше одного року (наприклад, короткостро­кові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних серти­фікатів тощо).

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення ка­піталу на період понад один рік. Цей критерій застосовують у практиці обліку, але, як показує досвід, він потребує подальшої деталізації. Інвестиційні компанії довгострокові інвестиції дета­лізують у такий спосіб: а) до двох років; б) від двох до трьох ро ків; в) від трьох до п'яти років; г) понад п'ять років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні, державні, іноземні і спільні. Приватні інвестиції — це вкладення коштів, здійснювані громадянами, а також п-вами недержавних форм власності. насамперед — колективної.ф. Під державними інвестиціями розуміють вкладення, здійс­нювані центральними і місцевими органами влади й управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичених коштів, а також державними п-вами й установами за ра­хунок власних і позичених коштів. Іноземні інвестиції являють собою вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами і державами. Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, здійсню­вані суб'єктами даної країни й іноземних держав.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни і за кордоном. Інвестиції всередині країни (внутрішні інвестиції) означають вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені в територіа­льних межах даної країни. Під інвестиціями за кордоном (зарубіжними інвестиціями) розуміють вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами території даної країни (до цих інвестицій відносять також придбання різноманітних фінансових інструментів інших країн — акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо).

Наведена класифікація інвестицій відбиває найістотніші їхні ознаки і за необхідності може бути розширена залежно від під­приємницьких або дослідницьких цілей.