Активізація навчапьного процесу

Спостерігаючи за більшістю аудиторій, де навчаються учні, студенти чи порослі люди, ви помітите те, шо бразильський освітянин Паоло Фрейре пашнав «банківським методом»: учителі намагаються покласти на депозит свої власні знання та навички у розум тих, хто навчається. Викладачі часто покладаються на ті методи навчання, які ми завжди використовуємо, незважаючи на безліч досліджень, які свідчать про бажання учня навчатися інакше, більш активно. Наш вибір навчальних методів є радше справою звички, аніж виварним рішенням, що базується на навчальних цілях курсу та щоденному змісті.

Тобто, іншими словами, ми навчаємо так, як навчали нас. Що таке активне навчання і чому воно важливе?

Часто термін «активне навчання» вживається досить вільно, хоча він є специфічним. Багато освітян стверджують, що навчання само по собі активним процесом й учні виявляють активність навіть піл час слухання лекцій. Проте дослідження свідчать, шо учні під час навчання повинні робити набагато більше, аніж просто слухати, а саме: читати, писати, обговорювати, залучатися до проблеми, спостерігати, мати змогу застосувати нові віання та навички. Вони також мають залучатися до розумових операцій вищого рівня, таких, як аналіз, синтез, оцінювання. У рамках даного контексту наше визначення активного навчання — це навчання, яке залучає учнів використовувати різні форми діяльності.

Використання активних методів навчання є вкрай важливим тому; що вони мають великий вплив на учнів. Так, одні дослідження свідчать, шо учні віддають перевагу активним методам навчання на противагу традиційним лекціям, інші дослідження вказують на те. шо показники успішності учнів щодо засвоєння змісту навчання можна порівнювати ст осовно активних методів навчання та традиційних лекцій, тоді як показники успішності в результаті використання активних методів навчання такі самі, які були досягнуті врезультаті традиційних лекцій. Деякі когнітивні дані свідчать, що значна кількість учнів з різними індивідуальними навчальними стилями навчається більш ефективно, коли використовуються активні методи навчання. Іншими словами, для нас, викладачів, має бути більш важливим не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше учень дізнався та як він чи вона буде використовувати отримані знання. Вдумливий підхід включає в себе два моменти:

1) ми дедалі більше дізнаємося про численні способи, за допомогою яких можемо ефективно включати активні методи навчання у нашу викладацьку

практику і самі залучаємося до практики саморефлсксії стосовно влас-ної практики;

2) ми з'ясовуємо, за яких умов учні навчаються найефективніше.

Термін «інтерактивне навчання» означає певний порядок інформаційної взаємодії між суб'єктом навчального процесу і навчальним середовищем. В. Гузєєв розрізняє три порядки інформаційної взаємодії: інгороактивний, коли інформаційні потоки відбуваються всередині учня, а потім переносяться у навчальне середовище (створюється в процесі самостійної навчальної діяльності учнів); екстраактивний, коли інформаційні потоки спрямовані від навчального середовища до учня (навчальна лекція); інтерактивний, коли між учнем і навчальним середовищем встановлюється діалог (учень реагує на вплив навчального середовища, а воно, у свою чергу, реагує на дії учня).

Умовно структуру інтерактивного навчання можна відбити у схемі, за пропонованій К. О. Бахановим:

Умовність наведеної схеми полягає в нестабільності, варіативності її окремих компонентів. Так, вступна проблема може бути сформульована вчителем або може виникнути в учнів внаслідок заповнення анкети, виконання домашнього завдання. Розв'язуватися ця проблема може всім класом за допомогою системи питань, поставлених учителем, або самостійно учнями в межах групи чи класу. Проблем на уроці можна розглядати кілька.

І необов'язково всі розв'язувати в групах. Але неодмінною умовою є наявністьпроблеми та робота з нею в групах, прийняття узгодженого рішення й діалог за підсумками роботи.

Діалог — це досить своєрідне співробітництво учасників навчального процесу: з одного боку, різних груп учнів, з іншого,— учнів і вчителя з метою спільного пошуку рішення. Тому робота в групах спрямована здебільшого не на перемогу і пошук недоліків у позиції інших, а допомагає здолати зацикленість на власній ідеї, переконаність у власній правоті,

неприйняття, зневагу до чужої думки, сприяє пошуку спільних знаменників, розширенню і, можливо, зміні власного погляду, відвертості у взаємовідносинах.

Аналіз прикладів інтерактивного навчання наштовхує на думку про важливість такої роботи. Проте постає питання: «Наскільки воно можливе за наших сучасних умов?»

Частково на не питання дала відповідь відомий радянський історик М Нєчкіна. Ще на початку 80-х років XX ст. вона запропонувала, щоб учні отримували знання через самостійне читання навчальної книги, складеної відповідним чином, осмислення прочитаного, обговорення його з учителем і таким чином спільно доходили висновків.

Термін «активне навчання» означає високоструктуровану групову пильність, засновану на особливій методиці й спрямовану на забезпечення успішності учнів, одержання задоволення ними від навчання й досягнення конкретних результатів у навчанні протягом певного часу.

Ця система організації навчальної діяльності учнів грунтується на акційному способі навчання — способі, який передбачає відповідальне ставлення учнів до навчання. Емпіричне навчання грунтується на висновку, згідно з яким досвід передує навчанню.

Ефективність навчання, що базується на досвіді, залежить у першу чергу від самого учня. Ніхто не може визначити, що саме може бути засвоєним у результаті певної діяльності. Саме учневі належить підтвердити для себе свій досвід, а вчитель натомість відповідає за створення відповідної атмосфери в класній кімнаті, яка б забезпечувала оптимальний процес засвоєння навчального матеріалу. Піраміда засвоєння пропонує різноманітні способи навчання. Саме різноманітність методики і робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів, поліпшує розуміння й засвоєння матеріалу. Методичні форми роботи, наведені в Піраміді засвоєння, зміцнюють навички трупової роботи, підсилюючи здатність учнів довзаємодї.

Лекція (5 % засвоєння) Лекція є розробленою та організованою вчителем презентацією інформації з певної означеної теми. Це швидкий спосіб забезпечення необхідною інформацією. Але, попри те, що лекції, безумовно, можуть бути дуже корисними, вони також мають свої недоліки, оскільки можуть бути нудними, особливо якщо вони надто тривалі і якщо лектору не вдається залучити учнів до активної участі в роботі. Лекції зводять учнів до статусу пасивних слухачів. Лекцію необхідно об'єднувати з іншими методами навчання.

Чигання (10 % засвоєння) Індивідуальне або групове читання є, звичайно, необхідним методомнавчання, але, як і лекція, читання саме по собі не дає належного ефектузасвоєння матеріалу. Об'єднання читання з іншими методами навчання є більш цікавим для учнів.

Аудіовізуальний метод (20 % засвоєння) Використання вчителем відеокасет і фільмів посилює ефективністьнавчального процесу. Вчителеві необхідно ретельно готуватися до застосування аудіовізуальних засобів на уроці. У поєднанні з подальшим обговоренням аудіовізуальний спосіб навчання може значно підвищити ефектив-

ність засвоєння матеріалу учнями,

Демонстрування (ЗО % засвоєння) У процесі навчання мозок учнів отримує інформацію за допомогою різних органів почуття. Учні, як правило, використовують один з видів сприйняття інформації більше, ніж інші. Деякі учні найкращим чином сприймають інформацію на слух, інші — за допомогою читання або роздивляючись малюнки. Методдемонстрування розрахований на всі способи сприйняття.

Групові дискусії (50 % засвоєння) Дискусії — це словесний взаємообмін між учнями. Дискусії надаютьможливості учням обмінюватись ідеями, враженнями і думками з будь-якоїтеми. Дискусії особливо корисні тим, що активізують розумову діяльністьучнів, їх уміння висловлювати свої власні ідеї та думки й дозволяють почу-

ти різні міркування однокласників.

Дискусії розширюють і поглиблюють розуміння учнями даної теми, а також допомагають їм використовувати одержані знання. Активне навчання передбачає застосування групових дискусій як у великих, так і в малих групах учнів.

«Мозкова атака» є дуже популярним засобом навчання у дискусії, який викликає безліч ідей стосовно пояснення будь-якої теми. Ведучий пропонує учням якусь проблемну або життєву ситуацію, яку вони мають обміркувати та виробити якомога більше альтернативних способів вирішення цієї проблеми.

Початковим етапом «мозковоїатаки» є вільний потік різних ідей. Оцінка цих ідей проводиться тільки після завершення обміну думками. Після цього учням пропонується проаналізувати кожну з поданих ідей.

Рольові ігри (70 % засвоювання Такі види навчання, як рольові ігри або розігрування ситуацій, говорять самі за себе. Учнів потрібно заохочувати розігрувати такі ситуації, з якимивони ніколи не зустрічалися в житті. Кожна рольова гра продовжуєтьсявсього декілька хвилин, і за цей період часу учень має відтворити певну сиіуацію всіма придатними для цього засобами. Позаяк учні грають не самихсебе і висловлюють не обов'язково власні думки, цілком етичним є проаналізувати деякі критичні ситуації. Метою рольових ігор є допомога учням у дослідженні їхніх почуттів, думок та дій у вільній сприятливій обстановці. Треба надавати можливість учням добровільно виявляти бажання б рати участь у рольовій грі, але необхідно допомогти їм оволодіти деякиминеобхідними прийомами цього виду діяльності. Наприклад, цілком можливо для учнів вийти за межі своїх ролей і почати ділитись з іншими учнями своїми власними почуттями. Учні можуть імпровізувати на власний

розсуд, якшо вони раптом розгубилися під час рольової гри. Учні також можуть розіграти із своїми однолітками можливі перспективи даної ситуації. Рольові ігри дають дуже багатий матеріал для обговорення і, безумовно,приносять задоволення учасникам.

Навчання інших (90 % засвоювання) Учень, який сам навчає інших, засвоює 90 % інформації. Навчання учнівїхніми ж однолітками, так званими помічниками, максимально збуджує увагуаудиторії й ефективно впливає на зміну життєвих установок як юних вчителів,так і їх ровесників-слухачів. Саме в юнацький період вплив однолітків є дужеважливим. При розробці навчальної програми для підлітків учителі можутьрозраховувати на допомогу добре підготовлених для навчальної роботи зі своїми однолітками учнів. Така навчальна робота включає вироблення навичоксприйняття на слух та спілкування, вміння приймати рішення й надаватиелементарну допомогу. Досвід свідчить про те, що навчання учнів їхніми жоднолітками є ефективним засобом, що позитивно впливає на норми поведінки молодих людей та їх ставлення до життя.

Один з найефективніших шляхів вивчення якогось матеріалу — вчити учнів навчати інших. Пари або групи учнів можуть представити інформацію чи навчити якогось конкретного вміння інші пари або групи учнів.

Крім того, що самому треба зрозуміти й оволодіти матеріалом, який необхідно довести до інших, учні мають обрати, як це пропонує вчитель, найефективніший шлях подачі цієї інформації або спосіб показу вміння, яким потрібно оволодіти. Тут стануть у пригоді діаграми та наочні матеріали. Учні можуть запропонувати свої варіанти застосування активних навчальних стратегій, що допомагають зрозуміти та засвоїти новий матеріал.

16 Які є перешкоди?

Незважаючи на розуміння важливості навчання у новий спосіб, зміни є важкими. Ось деякі з бар'єрів на шляху до змін:

вплив освітніх традицій;

почуттй дискомфорту, яке спричиняють будь-які зміни;

• брак мотивації до змін;

• брак моделей та інформації стосовно ефективного навчання.

Можливо, найбільшим бар'єром у використанні активних методів навчання є ризик, що учні не братимуть участь. не будуть застосовувати розумові операції вищого рівня чи недостатньо засвоють зміст. Ризик, що викладач втратить контроль, не володітиме достатніми навичками або буде розкритикованим за такий неортодоксальний стиль навчання. Проте ми виявили, що результати, отримані внаслідок використання даних методів навчання, значно перевищують усі ризики.

Як подолати перешкоди?Найбільша га найтриваліша освітня реформа буде мати успіх, якщо кожен окремий викладач або невелика група викладачів бачитимуть себе реформаторами свого власного щоденного навчального досвіду. Чудовий перший крок на шляху до змін — обрати ті навчальні стратегії активного навчання, які здійснити найлегше. Такі стратегії є здебільшого короткотривалими, структурованими, сфокусованими на предметі, який не є надто абстрактним чи надто контровсрсійним і в той же час с досить знайомим дія викладача та учнів. Наприклад, ви можете запропонувати у класі проаналізувати ситуацію або вирішити проблему у невеликих групах протягом 10— 15 хвилин, можете також дати лекцію із включеними до неї питаннями до обговорення або провести «мозковий штурм» з метою генерування ідей стосовно вирішення проблеми.

Основні принципи активного навчання Викладачі будуть мати найбільший успіх у процесі адаптації активнихнавчальних стратегій, якщо вони знатимуть деякі з основних принципівактивного навчання:

1. Навчання залежить від мот ивації. Яким чином ви можете створити моти-

ваційну ситуацію та підтримувати ні мотиваційні фактори в учасників?

2. Навчання залежить від здібностей тих, хто навчається. Яким чином ви

можете адаптувати навчання для тих, хто відчуває при цьому певні

труднощі?

3. Навчання залежить від попереднього та наявного досвіду. Яким чином

ви можете використати досвід учнів як джерело їхнього навчання?

4. Навчання залежить від активного залучення учасників до процесу на-

вчання. Яким чином ви можете стимулювати учасників та активно за-

лучати їх до процесу навчання?

Навчання залежить від створеної а тмосфери комфорту та взаємоповаги. Яким чином ви можете створити атмосферу безпеки, взаємоповаги, комфорту? Навчання стає більш ефективним, коли учасники є самоксрованими донього. Яким чином ви можете заохочувати учнів до самоосвіти та продовження подальшого навчання? Навчання повинне якомога більше відповідати індивідуальним навчальним стилям та індивідуальним відмінностям учнів. Яким чином ви можете індивідуалізувати навчання відповідно до індивідуальних стилів навчання?