Види групової роботи

Після вступної бесіди вчителя учнів можна запросити працювати маленькими групами для виконання одного й того самого завдання. Потім кожна група звітує про свою роботу всьому класу. Крім цього, залежно від теми чи проблеми, вчитель може запропонувати в її контексті різноманітну додаткову роботу. Такий засіб дає змогу учням розглянути кожний аспект

теми більш детально, а потім з більшою впевненістю і більш кваліфіковано доповісти іншим про свої висновки.

Інший варіант. Кожній групі дається для опрацювання один аспект теми, а потім, коли первісне дослідження закінчене, створюються нові групи, до яких входять один-два учні з колишніх груп, які доповідають новим колегам про свої попередні напрацювання. Таким чином, кожний учень ознайомлюється з усією темою. Вчитель може запросити одну групу доповісти класу для того, щоб перевірити правильність сприйняття всієї теми. Учні мають можливість виробити в собі впевненість, коли працюють разом з товаришами в першій групі над досягненням єдиної точки зору. Потім ця впевненість і навички спілкування переносяться у наступну групу, коли вже учень сам розповідає про висновки своєї команди. Так розвивається впевненість у собі, самоконтроль і відповідальність.

Метод активного колективного обговорення, відбору та розміщення за ступенем важливості Цей метод передбачає систематизацію широкого кола ідей, шо виникають при обговоренні проблеми, протягом дуже обмеженого часу та організацію їх у чіткий ряд аргументів. Кожній групі дасться тема для розгляду. Приблизно протягом 5 хвилин кожна група готує перелік усіх слушних думок, що виникають у її членів. Учитель, зі свого боку, записує всі думки кожної групи по черзі на дошці, підвісному діаскопі або на перекидних плакатах. Далі кожну групу окремо запрошують відібрати із загального переліку найважливіші думки га записати їх на чисті картки.

Потім картки треба розмістити в такому порядку, з яким поголяться всі члени групи. Ця частина завдання сприяє обговоренню й виробляє вміння слухати, тлумачити, пояснювати, доводити слушність своєї думки та йти на компроміс. У результаті група має скласти компромісний документ, шо базується на узгодженому порядку думок. Цей документ треба передати іншій групі чи всьому класу та одержати їхнє схвалення. Ця форма роботи схожа на «мозковий штурм», про який більш детально йтиметься нижче.