Виховання дисциплінованості

Загальна характеристика проблеми. Проблема ди­сципліни торкнулася шкіл майже всіх країн. Так, у США дані регулярних опитувань Геллапа вказують на те, що впро­довж багатьох років учителі і батьки вважають найважливі­шою проблемою у школі низький рівень дисципліни; в Японії, де здавна існує культ учителя, громадськість також вислов­лює велику занепокоєність рівнем дисципліни у школі; в Росії у великих містах школа стає кримінально небезпечним за­кладом, кожний десятий правопорушник — підліток.

Для досяг­нення дисципліни і формування відповідної поведінки учнів школи докладають зусиль у двох напрямах.

Перший — розроблення правил на рівні школи або дотри­мання затверджених урядом, які мають виконувати школярі, а також покарання за їх порушення.

Важливим дисциплінарним чинником у багатьох країнах Азії і приватних школах Заходу є наявність в учнів шкільної форми.

Другий напрям — формування в дітей навичок самоди­сципліни. Він розглядає людину як соціальну істоту, яка реагує на зовнішні подразники, і стверджує, що на поведінку дитини найсильніше впливають не покарання, а позитивні підкріплен­ня (нагорода, похвала, вербальне схвалення).Послідовники Б. Скіннера розробили систему заохочень як матеріальних, так і вербальних, які мають закріплювати у дитини позитивні зразки поведінки.

Роль учителя. Успішна діяльність школи неможлива без дисципліни учнів. Однак вона не може бути забезпечена лише покараннями і заохоченнями. Рівень дисципліни зале­жить від педагогічної майстерності вчителя, володіння ним різноманітними дидактичними технологіями, а також його вмінням мотивувати дії дітей, викликати в них інтерес до навчальної діяльності.