ТЕМА 9. ДІАЛЕКТИКА

...кожне явище дією тих самих сил, які обумовлюють його існування, рано чи пізно, але неминуче трансформуються у свою власну протилежність...

Г. В. Плеханов

Діалектика – це своєрідна форма розуміння світу й засіб мислення, за допомогою яких об’єкти та явища навколишнього світу розглядаються у розмаїтті їх зв’язків та взаємодії суперечливих сил, у процесі їх зміни та розвитку. Діалектичний підхід базується на припущенні, що протиріччя та суперечливість світових процесів є невід’ємною базовою ознакою Всесвіту, що постійно розвивається, запорукою самої можливості руху, а рух, в свою чергу, є головною ознакою та засобом існування матерії та розуму.

Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію в своїх законах, категоріях та принципах. І це стосується не лише розвитку "абсолютної ідеї", як у Гегеля, а й матеріального світу. Тобто діалектика поширюється на всю навколишню дійсність і є теоретичним відображенням розвитку як "духу", так і матерії, свідомості, пізнання.

Діалектика як філософська теорія розвитку спирається на такі фундаментальні поняття, як зв'язок, взаємодія, відношення. Поняття зв'язку є одним із найважливіших у діалектиці. Процес пізнання завжди починається з виявлення зв'язків. І будь-яка наукова теорія грунтується на з'ясуванні суттєвих зв'язків. Поняття зв'язку є вихідним для розуміння універсальних (глобальних) зв'язків об'єктивної дійсності.

План семінарського заняття

Формування діалектики.

Діалектика як теоретична система.

Принципи та закони діалектики.

Питання до самостійної роботи студентів

Що таке діалектика та в чому її протилежність метафізиці?

Чому між змістом і формою в процесі розвитку виникають протиріччя?

Чи може наслідок стати причиною своєї особистої причини?

Як співвідносяться між собою можливість та необхідність, дійсність та випадковість?