Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Виправте та доберіть діалектичні пари:
Буття – Не-буття
Сутність – Не-сутність
Єдине –?
Ціле –
Якість – Брак
Зміст –?
Можливість – Неможливість
Одиничний –?
Раціональне – Безглуздя
Свідоме –?
Необхідність – Не необхідність
Причина – Безпричинність.
«Кожне явище під дією тих самих сил, котрі зумовлюють його існування, рано чи пізно, але неодмінно перетвориться на своє протилежне». Чи згодні ви з цим? Наведіть приклади.
Заповніть таблицю (скласифікуйте протиріччя):
а) основні – неосновні; б) антагоністичні – неантогоністичні; в) необхідні – випадкові; г) внутрішні – зовнішні.
За характером виникнення | За місцем у системі | За роллю в розвитку | За типом | ||||
Доповніть таблицю.
Єдність | Зміст | Форма |
Художній твір | Події, факти, явища... | Розповідь, трагедія, вірш... |
Сердце людини | Тканини, кров... | Оболонка, шлуночок... |
Влада | Гроші, люди, зброя... | Адміністративні установи... |
У чому, на думку російського філософа І. Ільїна, полягає протиріччя між раціональним науки та ірраціональним світу? Чи є в цій ірраціональності місце для віри?
«Між спекулятивними одиничностями світу та наукою залишається деяке зіяння, яке заповнюється розумовим стрибком. Загальні категорії наук виявляються включеними у тканину світу, але світові образи виявляються не включеними в науку; вони тільки «розуміються» в об’єкті категорій і схематично будуються їх змістом. Конкретні науки говорять, про чуттєву ірраціональну стихію, але не нею і не в ній...Ряд дійсності та ряд реальності не співпадають; другий справді є присутнім у першому, але перший не вичерпується другим. Наука не охоплює світу ні в його непокірних частинах, ні в його спекулятивно-закономірних образах... Категорія конкретної науки є не образ, а лише схема його; і, можливо, саме тому від суворості діалектичного методу не залишається й сліду в конкретних науках. Така прихована перемога ірраціональної стихії над Поняттям» (Цит. за: Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. – С-Пб.: Наука, 1994. – С. 234).
Проаналізуйте визначення Гегелем категорії «нескінченність». У чому в цьому сенсі полягає діалектичний метод?
«Нескінченне є:
а) у простому визначенні стверджувальне як заперечення кінцевого;
б) але воно тим самим знаходиться у взаємовизначенні з кінцевим і є абстрактне, однобічно нескінченне;
с) воно є саме зняття цього нескінченного, а рівно й кінцевого, як єдиний процес, – є істинно нескінченне» (Цит. за: Гегель Г.Ф. Сочинения. Т. 1. – М-Л.: Госполитиздат, 1930. – С. 136).
Проаналізуйте тлумачення наведеного вище уривка дослідником філософії Гегеля М.Ф. Овсянніковим: чому співвідношення кінцевого та нескінченного, з точки зору діалектики, необхідно розуміти як процес (рух) взаємозумовлюючих одне одного понять?
«Поняття істинної нескінченності Гегель дедукує наступним чином: дещо визначається іншим, в свою чергу, інше визначається чимось третім і т.ін. Наприклад, А визначається через Б, Б – через В. Тут А виступає як дещо, Б – як інше. Але Б є не тільки інше, але й дещо, яке визначається через (А). Отже, дещо визначається через дещо, тобто саме через себе. Ось це співвідношення з самим собою Гегель називає істинною нескінченністю. Таким чином, основна особливість істинної нескінченності заключається в моменті самовизначення» (Цит. за: Овсянников М.Ф. Философия Гегеля. – М.: Наука, 1959. – С. 102).
Поясніть визначення діалектики І. Гаріним. Чи згодні ви з такою позицією?
«Діалектика – це спосіб говорити про неможливе, про неймовірне з точки зору здорового глузду. Нестерпність суперечності породжує зміст. Це стрибок через трюїзм в царину недізнанних змістів» (Цит. за: Гарин И.И. Что такое философия?; Запад и Восток; Что такое истина? – М.: ТЕРРА - Книжный клуб, 2001 - 752с). Порівняйте цей вислів з визначенням діалектики Г.В.Ф. Гегелем: «Цей настільки ж синтетичний, як і аналітичний момент судження, завдяки якому первісне загальне визначає себе з самого себе як інше по відношенню до себе, повинен бути названий діалектичним» (Цит. за: Гегель. Наука логики. М., 1972. – Т. 3. – С. 296).
Література: [23; 25; 39; 45; 52; 129; 130; 131; 133].
Дата публикования: 2014-11-29; Прочитано: 292 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!