П оворотний з електро- 3 страница

П рацездатн і ст ь п і дви щ уєтьс я пр и правильн о вибрани х те мп і (сту­ п і н ь ш видкост і) і ритм і роботи. Я к пр и за нижених, та к і пр и зави щ е ­ ни х те мп а х робот и послабл ю єтьс я увага, з нижу ю тьс я як і ст ь робот и і точ н і ст ь рух і в. У становл юю ч и рит м роботи, врахову ю ть, щ о опера­ ц ії, д е потр і бн а концентрац і я уваги, н е сл і д чергуват и з операц і ями, пр и яки х застосову ю т ь ш видк і рухи.

Гг 1 11 у   - - 2 2 і 55 1^1 І / 1 22 \ 3з І     і   , і   , / >

**'00

І "

Я" ю

0 і г J 9 6 7 8

Години роботи

С то м ленн я (вт ома) — це, як пра­ вило, результа т м алопродуктивної, поган о орган із овано ї прац і. О дни м і з чинник і в, щ о збіль ш у ю т ь стом­ лен і сть, є моно то нн і ст ь прац і. Вон а посил ю є ф із ичн е т а розумов е стом­ лення, б о потребу є затрат и додат­

Рис. 23. Приблизний граф ік праце­ здатност і протягом робочог о дня (пе­ р іоду)

ково ї енерг і ї н а ї ї подолання.

Зале жн о в і д у мо в робот и стом­ ленн я мож е нас тупат и і ш вид ш е і пов і льн і ш е. Я к щ о в процес і ро­

бочог о дн я доводитьс я част о на ги на тис я ч и висок о п і дн і м ат и рук и (над т о високи й ч и ни зьки й верстак), а тако ж прац ю ват и у незруч­ н і й поз і, сто м лен і ст ь нас тупа є ш вид ш е і продуктивн і ст ь прац і знач­ н о з нижує ться.

П рацездатн і ст ь л ю дин и заз на є з начни х з м і н протяго м дня, тиж­ ня. Вон а мож е зберігатис я н а високо м у р і вн і чи, навпаки, ш видк о з нижува тис я (пр и пору ш енн і ре жим у дня, поганому осв іт ленн і, вплив і високо ї те мп ератури, ш у мо ви х ф актор і в, недос тат ньом у ч и не­ рац і ональном у харчуванн і то щ о).

П ротяго м робочог о дн я працездатн і ст ь характеризуєтьс я трьо м а пер і одам и (рис. 23): 1) робочи й «входить» у робот у (пер і о д вход ж енн я у роботу), поступов о п і дви щ уєтьс я продуктивн і ст ь йог о прац і; 2) пер і о д ст і йко ї працездатності; 3) пер і о д появ и і зроста нн я сто м лення. К рив а продуктивност і прац і протяго м пер ш и х дво х годи н підні­

м аєтьс я вверх. Ви соки й р і вен ь працездатност і три м аєтьс я близь ­ к о п і втор и годи ни, пот і м поступов о з нижує тьс я у зв ' язк у з і стом­ л ю вання м. Я к правило, в середині робочог о дн я (п і сл я об і дньо ї перер­ ви) працездатн і ст ь в і дновл ю єтьс я н е одразу. Знов у нас тупа є пер і о д

«вход ж енн я в роботу», яки й з м і н ю єтьс я пер і одо м ст і йко ї працездат ­ нос ті, одна к р і вень^працездатност і бува є трох и нижчи м дооб і днього. Н а п ' ят і й- ш ост і й годи н і робот и пере д завер ш ення м робочог о дн я з нов у спостер іг аєтьс я з ниженн я працездатності, як е в і дпов і да є перед­ об і дньо м у. Н а сьо м і й і вось м і й годи на х зроста є сто м лення.

К оротк і перерв и і в і дпочино к п і д ча с робот и запобіга ю т ь стом­ ленн ю. Я к щ о роб іт ни к прац ю є стоячи, треб а в і дпочиват и сидячи, і навпаки. П р и робот і рекомендуєтьс я тако ж ча с в і д час у з м і н ю ват и положенн я корпуса. Я к щ о цьог о н е робити, поступов о мож е розвину ­ тис я викривленн я хребт а і сутул і сть, а і нкол и і згорбле н і сть. Д л я від­ новленн я си л і боротьб и з вто м лен і ст ю і сутул і ст ю рекомендуєтьс я зай­ м атис я виробничо ю гі мн астико ю і спорто м. Ранков а зарядк а т а фі­ зич н і вправ и у процес і робочог о дн я сприя ю т ь досконал і ш і й робот і нервово - м ' язевог о апарату, п і дви щ у ю т ь працездатн і ст ь орган із м у.

§ 8. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧН І УМОВ И ПРАЦІ

П о в і т р я н е с е р е д о в и щ е — склад, те мп ератур а і во­ лог і ст ь пов іт р я («м і крокл і м ат») — м а є ва ж лив е з наченн я дл я створен­ н я здорови х оптимальни х сан іт арно-г ігі єн і чни х у мо в прац і. Спо­ стере ж енн я св і дчать, щ о пр и в і дпов і дност і чистот и і вологост і повіт­ р я гігіє н і чни м ви мо га м продуктивн і ст ь прац і п і дви щ уєтьс я при­ близн о н а 1 0 %.

Д л я прим і щ ен ь і з не з начни м надли ш ко м теплот и рекоменду ю ть ­ с я так і те мп ератур и пов іт ря: пр и виконанн і легки х роб і т — 18... 2 0 °С, роб і т середньо ї ваги — 16... 1 8 °С, ва ж ки х роб іт — 14... 1 6 °С.

Д о заході в боротьб и з перегр і вання м орган із м у належа ть: ме­ хан із ац і я ва ж ки х роб іт, захис т в і д д ж ерел а випро м і н ю вання, вилу­ ченн я надли ш кови х тепловиділе н ь з а допо мо го ю вентиляц ії, профі­ лактик а пору ш енн я водно-сольовог о обм і н у т а і н ш и х насл і дк і в пере­ гріва ння. Д л я в і дновленн я водно-сольовог о баланс у орган із м у роб іт ник і в гарячи х цех і в забезпечу ю т ь п і дсолено ю газова но ю водо ю. Ш у м і в і б р а ц і я призводят ь д о ш видког о сто м л ю вання,

з нижу ю т ь продуктивн і ст ь прац і т а як і ст ь вироб і в, ш к і длив о вплива ­ ю т ь н а орган и слух у л ю дин и (в иклика ю т ь глухоту), а тако ж н а нер­ вов у систе м у, пору ш у ю т ь нормальн е ф ункц і онуванн я і н ш и х орган і в. Ш у м призводит ь д о гіперто н і чни х т а і н ш и х захвор ю вань. О соблив о ш к і длив і високочастотні ш у ми, як і виника ю т ь пр и робот і агрегат і в ударно ї д ії, рухом і поток и пов іт р я газу.

Я к щ о треб а прац ю ват и у прим і щ еннях, д е ш у м переви щ у є допус­ ти м і норм и (75...85 дБ), користу ю тьс я проти ш у мо ви м и наву ш никам и (рис. 24), як і склада ю тьс я з ча ш ечк и /, виготовлено ї з ал юм і н і ю, зву­ ковбирног о м атер і ал у 2 — - поропласту, у щ і льн ю вач а З з не тка но ї пол і в і н і лхлоридно ї окантовано ї пл і вк и завтов ш к и 0, 3... 0, 4 мм, запов­ нено ї дистильовани м гліцери ном, обтискног о к і льц я 4 У виготовленог о з тіє ї са мо ї пл і вк и і по­

тріб но г о дл я прикр і пленн я у щ і льн ю вач а д о наву ш ник і в.

Н аву ш ник и кр і плятьс я н а голов і з а допо мо го ю щ і льно ї бавовняно ї ч и гу­ мо во ї тась ми, м еталево ї ф урн іт ур и (м ' як е скр і плен ­ ня) аб о дво х м еталеви х дуг, виготовлени х з пружног о дрот у і пол і в і н і лхлоридно ї проф і льовано ї стр і чки, щ о

ОХОПЛ ЮЮ Т Ь голову. Рис. 24. П ротиш умові навушники:

В Іб р г аЦ І Ї (механІЧН І КО - а — П Н - 2 К дл я клепальник і в; б — ПН -З ВЧ Щ дл я

\. клепальник і в і м і дник і в, як і прац юю т ь в умова х ви-

ЛИВаННЯ), ЯКІ ВИНИКаЮТЬ сокочастотног о ш ум у

Ри с. 25. П ристрій для в іброгасінн я

О с в.і т л е н н я.

пр и рухов і тра нспор т ни х засобі в ч и робот і м а ш ин, виклика ю т ь ш видк е сто м ленн я л ю де й т а захвор ю ванн я (ві брац і йн а хвороба). Д і ю в і брац і ї н а л ю дин у нама га ю тьс я недопус тит и аб о з м ен ш ити. П р и робот і пневматични м ін­ стру м енто м користу ю тьс я рукавичками з на­ кладками з м ' яког о м атер і ал у н а поверхн і долон і; систе м атичн о проводят ь л і кувальн у гі мн астик у пальц і в і кисте й рук.

Д л я з м ен ш енн я д і ї в і брац і ї слу ж ат ь м ' як а в і брогасильн а втулк а (м у ф та) З дл я л і во ї рук и (рис. 25) і м ' як а в і брогасильн а пружинн а на­ кладк а н а рукоятц і мо лотка, як а захи щ а є прав у рук у прац юю чого. В і брогасильн у м у ф т у З надя га ю т ь на пневматичн е зубил о 1 і за­ кр і пл юю т ь гу мо ви м и к і льця м и 2 і 4.

Робоч е м і сц е сл ю сар я м а є бут и достатнь о

осв іт лен е протяго м робочог о дня, р і вно м і рн о розпод і лен е з а яскра ­ в і ст ю, н е засліпл ю вати.

О птимальн е осв іт ленн я насампере д зале жи т ь в і д розм і щ енн я д ж ерел а св іт ла. Н а рис. 26, а показан о правильне, а н а рис. 26, б, в, г неправильн е розм і щ енн я д ж ерел а св іт ла. П ер ш а позиц і я найправильн і ш а, оск і льк и св іт ильник, розм і щ ени й злів а на д голово ю прац юю чого, осв іт л ю є робочи й ст і л, н е виклика ю ч и засліпле нн я і н е в і дкида ю ч и ті н ь н а робоч у зо ну.

П ричино ю недос тат ньо г о осв іт ленн я робочог о м і сц я мож ут ь бут и і недос тат н і й догля д з а св іт ильником, забруд нен і ст ь ла мп, в і дсутн і ст ь аба ж ур а ч и ре ф лектора, щ о з нижу є величин у осв іт леност і н а З О % і б і ль ш е. Н айб і ль ш і й вто м л ю ваност і сприя є осв іт лен і ст ь З О лк, най­ м ен ш і й — 800... 1000 лк.

- Ви з нача ю ч и норм и осв іт лення, врахову ю т ь характе р робот и (особли­ в о точ на, точ на, м ало ї точ нос ті, груб а то щ о), а тако ж розм і р и детале й

Ри с. 26. В аріант и розм іщ ення світильник ів:

а ~ н е да є т і н і і н е виклика є засліплення; б — виклика є т і ньов і плям и н а ш орстк і й поверхн і; в — виклика є засліпленн я в і дбитим и променям щ г - * д а є силуе т прот и д ж е ­ рел а св і тл а

2 4

дл я складання, ф он, контрас т об ' єкт а складанн я з ф оном. Н айсприят ­ лив і ш и м осв іт лення м є природне.

О с о б и с т а г і г і є н а здійс н ю єтьс я з м ето ю запобіга нн я фак­ тора м, щ о згуб н о вплива ю т ь н а здоров ' я. Д отриманн я прави л особис­ тої гігіє н и - — ва ж лив а у мо в а високопродуктивно ї прац і.

П і сл я робочог о дн я треб а помилис я тепло ю водо ю з ми ло м (прий­ ня т и ду ш). П ере д прийняття м ї ж і сл і д обов ' язков о ми т и рук и з ми­ ло м; їст и з а чисти м столо м і з чистог о посуду. С л і д пам ' ятати, щ о бру д є д ж ерело м багатьо х захвар ю вань.

Е с т е т и ч н і у м о в и. Треба, щ о б виробнич е прим і щ ення, зов н і ш н є о ф ормленн я робочи х м і сц ь т а одя г в і дпов і дал и ви мо га м тех­ н і чно ї естетики. С пецодя г м а є бут и зруч ним, н е ускладн ю ват и рухи, легки м у пранн і, елегантни м, красивим, сучасни м, н е зава ж ат и п і д ча с роботи. П ерева жни й одя г учн і в — комб і не зо н и аб о нап і вко м - б і не зо ни.

О сновни м завда ння м рац і ональног о пофарбуванн я є: з ниженн я вто м л ю ваност і оче й п і д ча с роботи; п і дви щ енн я безпечност і робот и н а обладнанн і т а з і нс тру м ента ми; затрат а м і н і м у м у часу, потр і бног о дл я огляд у обладнання, оснастк и ч и навколи ш н і х предмет і в у май­ стерні (цеху) завдяк и правильному п і дбор у ф ар б з р із но ю св іт лопо - гли нально ю т а в і дбивно ю здат н і ст ю; п і дви щ енн я загаль но г о то нус у прац юю чог о впливо м н а ньо г о св іт лопсихолог і чни х ф актор і в.

Д обр е вплива ю т ь н а зі р і психоф ізі олог і чн і ф ункц і ї л ю дини, спри­ я ю т ь п і дви щ енн ю продуктивност і прац і, з нижу ю т ь вто м л ю ван і ст ь зеле н і, блакитно-зелені т а ж овт і кольори.

Рекомендовани й кол і р ф он у дл я обробки* кольорови х м етал і в (м ідь, латунь, бронза) — св іт ло - ч и с і ро-блакитний. Я к щ о детал і, щ о склада ю ться, пофарбован і в с і ри й кол і р, дл я загаль но г о ф он у рекоменду ю тьс я в і дт і нк и зеле но г о кольору, яки й даст ь з мо г у н е ли ш е кра щ е розр із н ю ват и детал і, а й з ни зит и вто м л ю ван і ст ь очей.

Р о з д і л III. БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ПРАЦІ СЛЮСАР Я ТА ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОД И

§ 9. БЕЗПЕЧНІ УМОВ И ПРАЦІ

і

Н е щ асн і випадк и н а виробництв і — удари, пораненн я то щ о — на зива ю т ь виробничи м трав м атиз мом, щ о найчас ті ш е в і дбуваєтьс я з дво х причин: внасл і до к недос тат ньо г о засвоє нн я прац юю чим и виробничи х навичо к і в і дсутност і необх і дног о досв і д у в поводженн і з і нс тру м ента м и т а обладнанням, чере з невиконанн я прави л безпеч­ но ї прац і т а прави л внутр і ш ньо г о розпорядку.

О сновни м и у мо ва м и безпечно ї робот и пр и виконанн і сл ю сарни х операц і й є правильн а орган із ац і я робочог о м і сця, користуванн я

ли ш е справни м и і стру м ента ми, сувор е дотри м анн я виробничо ї дис­ ципл і н и т а ви мо г безпеки.

У с і частини верстат і в і м ехан із м і в, щ о оберта ю ться, а тако ж об­ робл ю ван і заготовк и з частинами, щ о виступа ю ть, м усят ь м ат и захис н і огород ж ення.

Н ебезпек у становлят ь внутр і ш ньо заводськи й авто моб і льни й і безрейкови й електротранспорт, ручн і вагонетки, в із ки, а тако ж ру х роб іт ник і в у вузьки х прохода х ч и н а ш ляхах, д е прац ю є ванта ж о ­ п і дйо мни й тра нспор т.

Д л я тра нспор ту, щ о рухається, встановл юю т ь р із н і сигнал и — звуков і (дзві нки, сирени) і св іт лов і (ла мп и р із ни х кольор і в — чер­ воного, ж овтого, зеле но го), як і треб а з на т и і дотри м увати.

П р и безпосередньо му дотик у д о стру мо ведучи х части н (вимика ­ ч і в, рубильник і в то щ о) ч и д о м еталеви х предмет і в, як і випадков о виявилис я п і д напру го ю, виника є небе зпек а ура ж енн я електрични м стру мом. У м і сцях, д е є електричні установки, вив і ш у ю т ь поперед­ ж увальн і напис и (налриклад, «Н ебезпечно!», «П ід стру мом!») аб о ставлят ь у мо вн і з наки.

Е лектро і нс тру м ент и сл і д п і дкл ю чат и д о електрично ї м ере ж і з допо мо го ю ш ланговог о кабеля, яки й м а є спец і альн у жи лу, щ о слу­ жи т ь дл я зазе м ленн я і за нулення, чере з ш тепсель н у розетку, одн е г н із д о яко ї з ' єднан о з зе м ле ю ч и з нульови м проводом. Н а ш тепсель ­ н ій вилц і контак т дл я з ' єднанн я корпус а з зе м ле ю роблят ь б і ль ш о ї дов жини, н і ж і н ш і стру мо ведуч і контакти. Завдяк и такі й будов і пр и в мик анн і електро і нс тру м ент а спочатк у в і дбуваєтьс я зазе м ленн я ч и за нулення, а пот і м в мик а ю тьс я стру мо ведуч і контакти.

П р и робот і з електро і нс тру м ента м и сл і д застосовуват и індиві­ дуальн і засоб и захист у — гу мо в і рукавички, кало ш і т а килимки, із ол юю ч і п і дставк и то щ о.

Д о початк у робот и треба: х

надя г нув ш и спецодяг, перев і рити, щ о б у ньо г о н е бул о звиса ю чи х к і нц і в, рукав а застеб ну т и ч и закатат и ви щ е л і ктя;

перев і рит и сл ю сарни й верста к — в і н м а є бут и м і цним, ст і йки м і в і дпов і дат и зрост у роб іт ника; сл ю сарн і ле щ ат а бут и справни м и і м і цн о закріпле ним и н а верстаку, ходови й гви н т обертатис я в гайц і легко; нас і чк а н а губка х ле щ а т бут и як і сно ю;

п і дготуват и робоч е м і сце; звіль ни т и потр і бн у дл я робот и пло щ у, видалив ш и всі сторонн і предмети; забезпечит и достатню осв іт лен і сть; заготовит и і розкласт и у в і дпов і дно м у порядк у потр і бн і дл я робот и і нс тру м енти, пристро ї, м атер і ал и то щ о;

перев і рит и справн і ст ь і нс тру м ент і в, правильн і ст ь ї х заточк и і доводки;

пр и перев і рц і і нс тру м ент а звер ну т и уваг у н а те, щ о б мо лотк и м ал и р і вну, лед ь опукл у поверхн ю, бул и добр е насаджен і н а руко ­ ятк и і закріпле н і клином; зубил а і крейцмейсел і н е м ал и зазубри н

н а робоч і й частині т а гостри х ребе р н а гра нях; н а пилк и і ш абер и м а ю т ь бут и м і цн о насаджен і рукоятки;

перев і рит и справн і ст ь робочог о обладнанн я т а йог о огород ж ення; пере д п і дняття м ванта ж і в перев і рит и справн і ст ь п і дйо мни х при­ строї в (блок і в, до мкр ат і в то щ о), у вс іх п і дйо мни х м ехан із м і в м а ю т ь бут и над і йн і галь м і вн і пристро ї, " а м ас а ванта ж у, щ о п і дн і м ається, н е переви щ уват и ванта ж оп і дйо мн і ст ь м ехан із м у; ванта ж і сл і д на­ д і йн о закріпл ю ват и м і цним и стальни м и канатами аб о ланц ю га ми; н е можн а зали ш ат и ванта ж у п і дв і ш ено м у стан і п і сл я роботи; забо­ роняєтьс я стоят и і проходит и п і д п і дняти м ванта ж е м; н е можн а пере­ ви щ уват и гра ничн і норм и м ас и ванта ж і в, щ о переносятьс я вручну.

П і д ча с роботи:

м і цн о затискат и в ле щ ата х детал ь ч и заготовку, а п і д ча с встанов ­ ленн я ч и з ня тт я ї ї дотри м уватис я обере жн ост і, б о пр и пад і нн і детал ь мож е нанес т и трав м у;

o ш урк и з верстак а ч и обробл ю вано ї детал і видалят и ли ш е щ іт ко ю; пр и рубанн і м етал у зубило м враховувати, в яки й б і к безпечн і ш е дл я оточу ю чи х спря мо вуват и частки, щ о в і дл іт а ю ть, і встановит и з цьог о бок у захис н у с іт ку; прац ю ват и ли ш е в захис ни х окулярах; як щ о з а у мо ва м и робот и н е можн а застосовуват и захис н і окуляри, рубанн я виконуват и так, щ о б в і друбуван і частк и в і дл іт ал и в той б і к,

д е нема є л ю дей;

;

н е користуватис я випадкови м и п і дставка м и чи

строя ми;

несправними при­

н е допускат и забруд ненн я одяг у гасо м, бензином, м астило м.

П і д ча с робот и пневматични м і нс тру м енто м дотри м уватис я таки х ви мо г:

пр и приєднанн і д о і нс тру м ент а ш лан г попереднь о перев і рит и і продут и стиснути м пов іт рям;

н е три м ат и пневматични й і нс тру м ен т з а ш лан г ч и робоч у частину; н е роз ' єднуват и ш ланги;

подават и пов іт р я ли ш е п і сл я встановлення і нс тру м ент а в робоч е положення.

П і сл я закі нченн я роботи: ретельно прибрат и робоч е м і сце;

покласт и і нс тру м ент, пристро ї т а м атер і ал и н а в і дпов і дн і м і сця; дл я попередженн я са мо зай м анн я прома щ еног о га нч і р ' я т а виник­

ненн я пожеж і прибрат и йог о в спец і альни й м еталевий я щ и к з кри­ ш ко ю, щ о щ і льн о зачи няє ться.

§ 10. ПРОТИПОЖЕЖН І ЗАХОД И

Дж ерела м и виникненн я пожеж і мож ут ь бути: стру м и коротког о за мик ання, щ о утвор юю т ь електричн у дугу; перегр і ванн я елект ­ рични х м ере ж і електрообладнання; тепло, щ о утвор ю єтьс я вна -

сл і до к терт я диск і в, п і д ш ипник і в, пасови х передач; і скров і розряд и статично ї електрики; полум ' я; променист а енерг і я; і скри.

П ричино ю виникненн я пожеж і мож ут ь бут и зай м анн я виробни­ чи х в і дход і в, прома щ еног о га нч і р ' я, пакл і, папер у т а і н ш и х матері­ ал і в, щ о використову ю тьс я дл я очи щ енн я м ехан із м і в. П о ж е ж і тако ж мож лив і в результат і са мо загоря нн я твердог о м і нерально г о палива, складеног о в купу.

Н айб і ль ш е з наченн я пр и оц і нц і пожежно ї безпек и гор ю чи х ре­ чови н м а є те мп ература, пр и як і й мож лив е ї х загоря нн я — темп ерату­ р а спалах у й те мп ератур а зай м ання.

Т е м п е р а т у р а с п а л а х у — ц е наймен ш а те мп ератур а го­ р ю чо ї р і дини, пр и як і й створ ю єтьс я су м і ш газі в ч и пар і в з повіт­ рям, здат н а зай м атис я і горіт и короткочасно пр и п і днесенн і від­ критог о полум ' я..

Д о легкозай ми сти х р і ди н належа т ь бензин, бензол, м етилови й спирт, гас, те мп ератур а спалах у яки х становит ь в і дпов і дн о — 50...

+ 1 0 ° С (зале жн о в і д м арки) і — 1 3 °С; — 1 °С; + 2 8 °С.

Т е м п е р а т у р о ю з а й м а н н я на зиваєтьс я наймен ш а тем­ ператур а гор ю чо ї речовини, пр и як і й вон а зай м аєтьс я в ід в і дкритог о д ж ерел а запале нн я (полум ' я) і продовжу є горіт и п і сл я видаленн я цьог о д ж ерела.

П роце с горі ння, щ о виника є в результат і на гріва нн я вс і є ї су м і ш і, кол и нема є зов н і ш ньо г о видив у (від крити й вогонь) / на зиваєтьс я само­ зай м ання м. Те мп ература, пр и як і й пов і льн е окисленн я переходит ь у са мо зай м ання, на зиваєтьс я те мп ературо ю са мо зай м ання.

Гор ю ч і газ и і пар и (бензин, ацетилен, скипидар, воден ь то щ о) у су м і ш і з кисне м пов іт р я здат н і утвор ю ват и вибухов і су м і ш і. Ви­ бу х — ц е над звичай н о ш видке, визначуван е частками секунд и горін­ ня, як е супровод ж уєтьс я вид і лення м з начно ї к і лькост і теплот и і роз ­ ж арени х газоподіб ни х продукт і в п і д велики м тиско м.

О сновни й запобі жни й захі д прот и поже ж — ц е пост і йн е дотри­ м анн я в чистот і й порядк у робочог о м і сця, обере жн е поводженн я з вогне м, на гріваль ним и приладами і легкозай ми сти м и речовинами. Н е можн а допускат и скупченн я б і л я робочог о м і сц я велико ї кіль­ кост і легкозай ми сто ї виробничо ї сировини, нап і в ф абрикат і в то щ о. В і дход и виробництва, особлив о гор ю ч і, склада ю т ь у в і дведено м у дл я ни х м і сц і.

П о завер ш енн і робот и робоч е м і сц е сл і д привест и у належни й по­ рядок. П рома щ ен і обтиральні м атер і ал и прибрат и д о спец і альни х я щ и к і в. П осудин а з легкозай ми сти м и р і дина ми, а тако ж балон и з газа м и перенест и у м і сц я ї х пост і йног о зберіга ння. С л і д ви мкн ут и всі елект­ ропривод и т а осв іт л ю вальн і точки, з а винятко м чергови х ла мп.

Н айпрост і ш і протипожежн і засоб и та і нвен та р — я щ ик и з піс­ ко м т а лопата ми, м і ш ечк и з пкжом, пожежни й кран, насоси, вогне­ гас ник и — м усят ь бут и зав ж д и в наявнос т і т а справност і.

2 8

П р и виникненн і пожеж і сл і д ви мкн ут и всі електроустановки, не гай н о теле ф оно м ч и спец і альни м сигнало м викликат и пожежн у команд у і в жи т и заході в з ту ш і нн я пожеж і власни м и сила м и з а до­ помого ю і сну ю чог о протипожежног о обладнанн я т а і нвен таря.

Засобами пожежогас і нн я є тако ж в і др а і гідропульт и дл я води, р із н і покривал а (аз бестов і ковдри, ко шм и, брезенти).

П ала ю ч і м атер і ал и і невелик у К І ЛЬК І СТ Ь пала ю чо ї р і дин и гасят ь П ІСКО М; гас, бензин, лаки і спирти, ацето н — п і но ю; м астильні м асла, ол і ф у, скипида р — розпилено ю водо ю ч и п і но ю.

Д л я гасі нн я поже ж т а загоря н ь застосову ю т ь ручн і п і нн і вогне­ гас ник и ОП - 3 аб о ОП -5. Во г не гас ни к ОП - 3 приводят ь у д і ю ударо м бойк а о б тверди й предмет, а ОП - 5 — поворото м рукоятк и вверх. П іс­ л я цьог о корпу с вогнегасник а поверта ю т ь головко ю дониз у і спря мо ­ ву ю т ь п і н у н а полум ' я.

Д л я гасі нн я поже ж з усп і хо м можн а застосовуват и вуглекислот ­ н і вогнегасники, як і м а ю т ь балон и м і стк і ст ю 2 л (ОУ -2), 5 л (ОУ -5) і 8 л (ОУ -8). В углекислотни й вогенегасник приводят ь у д і ю пово­ рото м м аховичк а вентил я прот и годи нниково ї стр і лки. Д о вентил я приєдну ю т ь ш лан г з і сн іг оутвор ю ваче м, чере з яки й р і дк а вуглекис ­ лот а викидаєтьс я у вигляд і сн іг у т а газ у і, обвол і ка ю ч и пала ю чи й об ' єкт, гасит ь вогонь.

П і д ча с пожеж і н е можн а вибиват и скл о у в і кнах, б о ц е збіль ш у є припли в пов іт ря, як е сприя є посиленн ю вогн ю; сл і д зберігат и спок і й.

Р о з д і л IV. ПЛОЩИННЕ РОЗМІЧАННЯ

§ 11. ЗАГАЛЬН І ПОНЯТТЯ

Заготовк и дл я детале й м а ш и н надходя т ь н а обробк у в м ехан і чн і цех и у вигляд і поково к сортовог о м еталу. Зале жн о в ід призначенн я детале й одн і заготовк и зали ш а ю тьс я необробленими, а і н ш і обробля ­ ю тьс я частков о ч и повн і ст ю. П р и цьом у з поверхн і заготово к видаля ­ єтьс я певни й ш а р м еталу, внасл і до к чог о з м ен ш уєтьс я ї ї розм і р. Різ­ ниц я м і ж розм і рам и заготовк и д о і п і сл я обробк и на зиваєтьс я п р и ­

п у с к о м н а о б р о б к у.

Щ о б з на т и д е і д о яки х розм і р і в оброблят и заготовку, ї ї спочат ­ к у розм і ча ю ть. Р о з м і ч а н н я м на зиваєтес я операц і я нанесен­ н я н а обробл ю ван у заготовк у розм і чальни х л і н і й (рисок), щ о визна ­ ча ю т ь контур и м айбутньо ї детал і ч и м і сця, як е потр і бн о обробляти.

Ро з м і чанн я викону ю т ь точ н о і акуратно, б о помилки, допу щ ен і пр и цьому, мож ут ь призвест и д о того, щ о виготовлена детал ь буд е браковано ю. Б ува є й навпаки: не точ н о в і длиту, а то м у забракова ну, заготовк у можн а виправит и ретельни м розм і чанням, перерозподі лив ­ ш и припуск и дл я ко жн о ї розм і чувано ї поверхн і.

Точ н і сть, щ о досягаєтьс я пр и звичай ни х м етода х розм і чання, становит ь приблизн о 0,5 мм. П р и точ ном у розм і чанн і ї ї можн а підви­ щ ит и д о сотих часто к м і л і м етра.

Ро з м і чанн я застосовуєтьс я переважн о в одиничному і др і бносе - р і йном у виробництв і. Н а завода х багатосер і йног о і м асовог о вироб­ ниц тв а потреб а у розм і чанн і в і дпада є завдяк и використанн ю спеці­ альни х пристро ї в — кондуктор і в, упор і в то щ о.

. Зале жн о в ід ф орм и розм і чувани х заготово к і детале й розм і чанн я под і ля ю т ь н а пло щ инн е т а просторов е (об ' є мн е).

П л о щ и н н е р о з м і ч а н н я, щ о викону ю т ь звичай н о н а поверхня х плоски х деталей, н а ш табово м у і листово м у м атер і ал і, поляга є у нанесенн і н а заготовк у контурни х паралельни х і перпен­ дикулярни х л і н і й (рисок), к і л, дуг, кут і в, осьови х л і н і й, різнома ­ н іт ни х гео м етрични х ф іг у р з а зада ни м розм і ро м ч и контур і в р із ни х отвор і в з а ш аблона ми.

П рийомам и пло щ инног о розм і чанн я н е можн а розм іт ит и нав іт ь найпрос ті ш е тіло, як щ о йог о поверхн і непрямол і н і йн і. П ри-пло щ ин ­ ном у розм і чанн і неможлив о нав іт ь нанес т и н а боков у поверхн ю цилінд ­ р а горизо н таль н і риски, перпендикулярн і д о йог о ос і, б о д о ц і є ї по­ верхн і н е можн а прикласт и косинец ь ч и л і н і йку. Т а якб и й з най ш лас ь г нучк а л і н і йка, як у б вдалос я обвит и навкол о поверхн і цил і ндра, т о нанесенн я паралельни х рисо к н а цил і нд р викликал о б з начн і труд но щ і. П р о с т о р о в е р о з м і ч а н н я найуживан і ш е в м аш инобу ­ дуванн і; з а прийомам и вон о суттєв о в і др із няє тьс я в і д пло щ инного. С кладн і ст ь просторовог о розм і чанн я поляга є в то м у, щ о доводитьс я н е тільк и розм і чат и окремі поверхн і деталей, розм і щ ен і в р із ни х пло щ ина х і п і д р із ним и кутами одн а д о одної, а й ув ' язуват и розміт­

к и ци х окреми х поверхон ь м і ж собо ю.

§ «. П Р ИС ТР О Ї ДЛ Я ПЛОЩИННОГ О РОЗМІЧАНН Я

Д л я виконанн я розм іт к и використову ю т ь розм і чальн і плити, під­ кладки, поворотні пристро ї, до мкр ат и і т. і н.

Н а розм ічальн ій плит і встановл юю т ь заготовк и ч и детал і, як і тре­ б а розм іт ити, і розм і щ у ю т ь ус і пристро ї т а і нс тру м енти. Ро з м і чальн а плит а в і дливаєтьс я з др і бнозернистог о чавуну. У нижн і й ї ї частин і е ребр а ж орсткост і, щ о захи щ а ю т ь плит у в і д мож ливог о прогин у п і д д і є ю сил и тя ж і нн я са мо ї плит и і розм і чувани х деталей. В ерхн ю робоч у поверхн ю і боков і сторони плит и точ н о обробля ю т ь н а стругальни х верстатах, а пот і м ш абру ю ть.

Н а робоч і й поверхн і велики х пли т і нкол и роблят ь поздовжн і т а поперечн і канавки, щ о з находя тьс я н а р і вни х в і дстаня х одн а в і д одно ї (200...250 мм) і утвор юю т ь р і вн і квадрати. К анавки, щ о м а ю т ь глиби н у 2... З м м і ш ирин у 1...2 мм, полег ш у ю т ь встановлення н а пли­ т і р із ни х пристро їв.

ЗО

Рис. 27. Розм ічальні плити:

а — на тумбах; б — на ф ундамент і

Ро з м і р плит и добира ю т ь так, щ о б ї ї ш ирин а і дов жин а бул и н а