Прийоми рубанн я

Робо т а зубило м вручн у потребу є виконанн я основни х прави л ру­ банн я і в і дпов і дно ї тре нованос ті.

Ро зрубуванн я металу. П р и розрубуванн і м етал у зубил о встанов ­ л юю т ь вертикально (рис. 69) і руба ю т ь плечови м ударо м. Ли стови й м ета л завтов ш к и д о 2 м м розрубу ю т ь з одног о удару. П р и цьом у п і д ньо г о п і дклада ю т ь п і дкладк у з м ' яко ї стал і. Ли стови й м ета л завтов ш к и б і ль ш я к 2 м м аб о ш табови й м атер і а л надрубу ю т ь приблизн о н а поло­ вин у тов щ ин и з обо х бок і в, а пот і м ла м а ю ть, перегина ю ч и йог о т о в оди н б і к, т о в Ш ш ий, аб о в і дбива ю ть.

Ви рубування заготово к з листовог о металу. П і сл я розм і чанн я кон­ тур а виготовл ю вано ї детал і заготовк у кладут ь н а плит у і з н і м а ю т ь ви­ рубування м (н е п о л і н і ї розм іт ки, а в і дступив ш и в і д не ї 2... З м м — при­ пус к н а обпил ю вання) в такі й посл і довност і:

встановл юю т ь зубил о похил о так, щ о б лез о бул о спря мо ван е вздов ж розм і чально ї риск и (рис. 70, а);

зубил у нада ю т ь вертикальног о положенн я і нанося т ь мо лотко м легк і удари, надрубу ю ч и п о контур у (рис. 70, б);

руба ю т ь п о контуру, наносяч и п о зубил у сильн і удари; пр и пере­ ставлянн і зубил а частин у лез а зали ш а ю т ь у прорубан і й канавц і, а зубил о з похилог о положенн я з нов у переводят ь у вертикальне і на -

Рис. 69. Ро зрубування смуги на ковадлі

Рис. 70. Початок (а) і кінець (б) встановлення зубила при рубанні листовог о металу й надрубування за контуром (в)

нося т ь нас туп ни й удар; та к роблят ь безперервно д о к і нц я (за мик ання) розм і чально ї риски;

перевернув ш и лист, прорубу ю т ь м ета л п о ч іт к о визначено м у н а про­ тиле жн ом у боц і контур у (рис. 70, в)\

з нов у переверта ю т ь лис т і закі нчу ю т ь рубанн я (рис. 71, а); як щ о лис т в і дносн о то нки й і прорубани й достатньо, заготовк у вибива ­ ю т ь мо лотко м (рис. 71, б).

П р и рубанн і зубило м і з заокругле ни м лезо м (рис. 72, а) канавк а утвор ю єтьс я р і вна, а пр и рубанн і зубило м і з прями м лезо м (рис. 72, б) — сходинко ю.

Р убанн я листовог о і ш табовог о метал у викону ю т ь у ле щ атах. Ру­ банн я листовог о м атер і алу, я к правило, ведут ь н а р і вн і губо к ле щ ат. Заготовк у (в ир і б) м і цн о затиску ю т ь у ле щ ата х так, щ о б розм і чальн а л і н і я збігалас я з р і вне м губок.

Зубил о встановл юю т ь д о кра ю заготовк и так, щ о б р із альн а кромк а бул а н а поверхн і дво х губок, а середин а р із ально ї кромк и бул а н а

Ри с 71, Вирубування заготовки з листовог о металу: •

а — прорубуванн я заготовк и п о контуру; б — вибиван «її я заготовк и молотко м

Рис. 72. Зубила з за­ округленими (а) і прями­ ми (б) лезами

6 1

Рис. 73. Р убанн я листовог о металу в лещ атах: а, б — нахил зубила відпов ідно до оброблюваної поверхні та осі губок

Ри с. 74. Р убання за роз­

мічальними рискам и

2/3 дов жин и обрубуваної. К у т нахил у зубил а д о обробл ю вано ї поверхн і м а є бут и ЗО...35° (рис. 73, а), а д о осі губо к ле щ а т — 45 ° (рис. 73, б). Л ез о зубил а пр и цьом у йд е навк і с губо к ле щ а т і стру ж к а злегк а в ' ється. П і сл я з ня тт я пер ш ог о ш ар у м етал у заготовк у перестав­ ля ю т ь ви щ е губо к ле щ а т н а 1,5...2 мм, зрубу ю т ь нас туп ни й ш а р і т. д.

Рубанн я з а розм і чальним и рискам и (рис. 74) найскладн і ш а опера ­ ц і я. Н а заготовк у попереднь о нанося т ь риск и н а в і дстан і 1,5...2 м м одн а в і д одної, а н а торця х роблят ь скос и (ф аски) п і д куто м 45°, щ о по­ лег ш у ю т ь встановлення зубил а і запобіга ю т ь в і дкол ю ванн ю кра ю пр и рубанн і крихки х м атер і ал і в. Заготовк у затиску ю т ь в ле щ ата х так, щ о б бул о видн о розм і чальн і риски. Руба ю т ь строг о п о розм і чальни х рисках. П ер ш и й уда р нанося т ь пр и горизо н таль ном у положенн і зуби­ ла. П одаль ш е рубанн я здійс н юю т ь пр и нахил і зубил а н а 25... 30 °. Ос­ та нн і й чистови й ш а р м а є бут и завтов ш к и н е б і ль ш я к 0, 5... 0, 7 мм.

Р убанн я ш ироки х поверхонь трудо м і стк а і м алопродуктивна опе­ рац і я, щ о застосовуєтьс я тоді, кол и неможлив о з ня т и ш а р м етал у н а стругально м у аб о ф резерному верстат і.

Робо т у здійс н юю т ь у тр и прийоми. П опереднь о н а дво х протилеж­ ни х торця х заготовк и зрубу ю т ь трох и м еталу, робляч и ф аск и (с коси) п і д куто м З О...45°, а н а дво х протилежни х бокови х торця х нанося т ь

риски, в і д м і ча ю ч и глиби н у ко жн ог о робочог о ходу. П от і м н а ш ирок і й поверхн і заготовк и нанося т ь пара­ лельн і риски, в і дстан ь м і ж яким и дор і вн ю є ш ирин і р із ально ї кромк и крейцмей - селя, і заготовк у затиску ю т ь у ле щ атах.

П і сл я цьог о крейцмей­ селе м попереднь о прору ­

Ри с. 75. Р убання широких поверхонь:

а — прорубування канавок крейцмейселем; б — зру­ буванн я виступів зубилом

бу ю т ь вузьк і канавк и (ри с 75, а), а пот і м зуби -

ло м зрубу ю т ь виступи, щ о зали ш илис я м і ж канавками (рис. 75, б). П і сл я зрубува нн я виступ і в викону ю т ь остаточну обробку. Таки й спос і б (попередн є прорубуванн я канаво к н а ш ироки х деталях) з начн о полег ш у є і прискор ю є рубання. Н а заготовка х з чавуну, бронз и т а і н ш и х крихки х м етал і в, щ о б запобігт и в і дкол ю ванн ю країв, роблят ь ф аск и н а в і дстані 0,5 м м в і д " розм і чально ї риски.

Ви рубування кривол ін ійни х мастильних канаво к і паз і в (рис. 76, а, б) здійс н юю т ь так. С початк у н а поверхн ю заготовк и нанося т ь риски, пот і м крейцмейселр м з а оди н робочи й прох і д прорубу ю т ь канавк и завглиб ш к и 1,5...2 мм. У творе н і п і сл я рубанн я нер і вност і вида­ ля ю т ь канавочником, нада ю ч и канавка м однаково ї ш ирин и і гли­ бин и п о вс і й дов жин і заготовки. Глибин у канаво к перев і ря ю т ь ш аблоно м.

П р и рубанн і кольорових сплав і в рекомендуєтьс я р із альн у частин у зубил а трох и з моч уват и ми льно ю водо ю аб о протират и прома щ ено ю га нч і рко ю, а пр и рубанн і ал юм і н і ю — скипидаро м. Ц е сприя є збіль­ ш енн ю ст і йкост і р із ально ї частин и зубил а д о черговог о загостре ння.

Б езпека праці. П р и ручном у рубанн і м етал і в сл і д дотри м уватис ь таки х прави л безпеки:

рукоятк а ручног о сл ю сарног о мо лотк а м а є бут и добр е закріпле н а і н е м ат и розколин;

пр и рубанн і зубило м і крейцмей -

Рис. 76. Вирубування мастильних Рис. 77. Запобіж н і пристрої, що застосо- канавок і пазів на плоскій (а) та вуються під час рубання:

угнут ій (б) поверхнях а— щ иток; б — козирок; в — ш айб а

6'і

дл я запобіга нн я по ш код ж енн ю ру к (пр и не зруч ни х роботах, а тако ж в пер і о д навчання) н а кист ь рук и сл і д надя гат и запобі жни й козиро к (рис. 77, б), а н а зубил о — запобі жн у гу мо в у ш айб у (рис. 77, в).

§ 21. МЕХАНІЗАЦІ Я РУБАНН Я

Ручн е рубанн я пр и мож ливост і за м і н юю т ь обробко ю н а м еталооб­ робни х верстата х (ст ругання, ф резерування), обробко ю з а допо мо го ю абразивни х і нс тру м ент і в, ручни х м ехан із овани х і нс тру м ент і в і при­ строїв.

Д о ручни х м ехан із овани х і нс тру м ент і в належа т ь пневматичн і т а електричн і рубальн і мо лотки.

П н е в м а т и ч н и й р у б а л ь н и й м о л о т о к Р М - 5 (рис. 78) складаєтьс я з корпуса, бойка, золот ник а і рукоятк и з пус­ кови м пристроєм. С тис ну т е пов іт р я з цехово ї м аг і страл і кр із ь гу мо ви й ш лан г і ш туце р 1 надходи т ь д о рукоятк и мо лотка. С л ю са р бер е одн і є ю руко ю з а рукоятку, а друго ю утри м у є ствол, спря мо ву ю ч и ру х зубил а (рис. 79, а, б).

П р и на тиска нн і н а куро к З (рис. 78) в і дкриваєтьс я клапа н 2 і по­ в іт р я п і д тиско м 5....6 к П а з м аг і страл і кр із ь ш туце р 1 надходи т ь у цил і ндр. Зале жн о в і д положенн я золот ник а 4 пов іт р я каналам и внут­ р і ш ньо г о корпус а потрапля є в камер у 5 робочог о ход у аб о в каме­ р у б зворот но г о ходу. У пер ш ом у випадк у пов іт р я ш товха є ударни к 7 правору ч і в і н б ' є п о хвостовик у робочог о і нс тру м ента. В к і нц і робо­ чог о ход у золот ни к п і д тиско м пов іт р я з м і щ ується, пов іт р я потрапля є в камер у 6 — здійс н ю єтьс я зворот ни й х і д. П от і м цик л робот и повторю ­ ється. М олото к вводят ь у робот у п і сл я на тиска нн я н а обробл ю ван у поверхн ю р із ально ю кромко ю і нс тру м ента.

5

Рис. 79. Триманья рубальног о молотка (а) і робота ним (б)

Я к і нс тру м ент и дл я рубанн я пневматични м мо лотко м використо ­ ву ю т ь спец і альн і зубила. П родуктивн і ст ь рубанн я пр и користуванн і м ехан із овани м і нс тру м енто м п і дви щ уєтьс я в 4... 5 раз і в.

В електрични х мо лотка х обертанн я вал а електродвигуна, вмонтова­ но г о в корпус, перетвор ю єтьс я у зворот но -поступаль ни й ру х ударника, н а к і нц і яког о закріпле н о зубил о ч и і н ш и й і нс тру м ент.

Б езпек а прац і. П р и користуванн і пневматични м мо лотко м сл і д дотри м уватис я таки х ви мо г безпеки:

пере д початко м робот и вивчит и правил а безпеки;

повторит и загаль н і прийом и і способ и п і дготовк и пневматичног о і нс тру м ента;

протерт и отв і р втулк и і хвостови к зубила; перев і рит и положенн я втулки, як а м а є бут и щ і льн о посаджен а в отв і р, а пот і м встановит и у втулк у зубил о з і щ і льно ю посадко ю;

продут и стиснути м пов іт ря м пневматични й мо лоток;

залит и м астил о чере з спец і альни й отв і р у корпус і мо лотка, натис­ ну т и куро к і чере з в і дкрити й отв і р вводит и м астил о у внутр і ш н і робо­ ч і частини;

надя г ну т и рукавиц і і захис н і окуляри; прийнят и робоч е положення; взят и право ю руко ю з а рукоятку, наклав ш и велики й палец ь н а курок, а л і во ю руко ю охопит и корпу с мо лотк а (рис. 79, а);

зубил о п і д ча с рубанн я ставит и п і д куто м ЗО...35° д о обробл ю вано ї поверхн і, рубанн я здійс н ю ват и тільк и гостр о заточе ни м зубило м;

вкл ю чат и пневматични й мо лото к тільк и п і сл я встановлення ін­ стру м ент а в робоч е положення; холости й х і д і нс тру м ент а н е дозволя ­ ється;

пр и п і дкл ю чанн і ш ланг а стиснут е пов іт р я м а є бут и ви мкн уте;

н е можн а три м ат и пневматични й мо лото к з а ш лан г аб о робочи й і нс тру м ент;

пр и перенесенні пневматичног о мо лотк а н е можн а допускат и натя­ гу, петлянн я і перекручуванн я ш ланга;

3 4 -166 4 65

п і сл я завер ш енн я робот и перекрит и трубопровод н і кран и і від­ кл ю чит и пневматични й мо лото к в і д пов іт ряно ї м аг і страл і, вийнят и робочи й і нс тру м ент, очистит и мо лото к в і д пилу, бруд у і протерти, ре­ тель н о з м астит и ш ланг.

Р о з д і л VI. ВИПРЯМЛЯННЯ Т А РИХТУВАННЯ МЕТАЛУ (ХОЛОДНИМ СПОСОБОМ ]

§ 22. ЗАГАЛЬН І ВІДОМОСТ І

Випр ямлянн я т а рихтуванн я — ц е операц і ї з випря м ленн я м еталу, заготово к і деталей, щ о м а ю т ь в м ' ятини, випини, хвиляст і сть, ж олоб­ лення, викривленн я то щ о. Ц і операц і ї м а ю т ь одн е й т е са м е призна ­ чення, ал е р із ня тьс я прийомам и виконанн я т а і нс тру м ента м и і засто­ совувани м и пристроями.

Ли стови й м атер і а л і заготовк и з ньо г о мож ут ь ж олобитис я п о края х і всередин і, м ат и зги н и і м і сцев і нер і вност і у вигляд і в м ' яти н та випи­ н і в р із ни х ф орм. П р и розгляд і де ф ормовани х заготово к можн а поміти­ ти, щ о ув іг ну ти й б і к ї х корот ш и й з а випнутий. Во локн а н а випнуто м у боц і розтягнен і, а н а угнуто м у стиснут і.

М ета л п і дда ю т ь випря м лянн ю я к у холодно м у, та к і в на гріто м у стан і. Виб і р способ у зале жи т ь в і д прогину, розм і р і в і м атер і ал у виробу.

Випр ямлянн я можн а виконуват и ручни м способо м (н а стальн і й ч и чавунн і й плит і аб о н а ковадл і) і м а ш инни м (н а правильни х вальцях, пресах).

П р а в и л ь н у п л и т у (рис. 80, а) виготовля ю т ь досит ь ма­ сивно ю, м ас а ї ї у 80... 150 раз і в б і ль ш а з а м ас у мо лотка. П равильн і плит и виготовля ю т ь з і стал і аб о с і рог о чавун у моно л іт ним и ч и з реб­ рам и ж орсткост і.

П лит и бува ю т ь таки х розм і р і в, мм: 40 0 X 400; 75 0 X 1000; 1000 X X 1500; 1500 X 2000; 200 0 X 2000; 1500 X 3000. Робоч а поверхн я

плит и м а є бут и р і вно ю і чисто ю. В становл юю т ь плит и н а м еталев і аб о дерев ' ян і п і дставки, щ о забезпечу ю т ь кр і м ст і йкост і й горизо н ­ таль н і ст ь положення.

Р и х т у в а л ь н і б а б к и (рис. 80, б) використову ю т ь дл я випря м лянн я (рихтування) загартова ни х деталей; виготовля ю т ь ї х з і стал і і загартову ю ть. Роб зч а частин а поверхн і м а є бут и цил і ндрично ю аб о с ф ерично ю рад і усо м 150...20 0 мм..

Д л я випря м лянн я застосову ю т ь мо лотк и з круглим и гладе ньким и пол і рованим и бойкам и (рис. 81, а), б о мо лотк и з квадратни м бойко м зали ш а ю т ь сл і д и у вигляд і забої н (квадрат і в, кут і в).

Д л я випря м лянн я загартова ни х детале й (рихтування) застосову ю т ь м о л о т к и з р а д і ' у с н и м б о й к о м (рис. 81, б); корпу с мо лотк а виготовля ю т ь з і стал і У1 0; м ас а мо лотк а становит ь 400... 50 0 г.

6 5

6 6

Ри с. 80. Правильна плита (о) і рихту- вальні бабки (б)

Рис. 81. Рихтувальні молотки з круглим гладень­ ким полірованим бойком (а) і з радіусними бой­ ками (б)

Д обр е зареко м ендувал и себ е рихтувальні мо лотк и з пластинками твер­ дог о сплаву. К орпу с мо лотк а виготовля ю т ь з і стал і У 7 аб о У 8, а в ро­ боч і к і нц і вставля ю т ь пластинк и з твердог о сплав у ВК 8 аб о ВКб. Ро­ боч у частин у бойк а загостр юю т ь і доводят ь п о рад і ус у д о 0, 05... 0, 1 мм.

М о л о т к и з і в с т а в н и м. и б о й к а м и з м ' яки х м етал і в (рис. 81, а) застосову ю т ь пр и випря м лянн і детале й з остаточно оброб­ лено ю поверхне ю і детале й аб о заготово к з кольорови х м етал і в і спла­ в і в. В ставн і бойк и мож ут ь бут и м і дни ми, свинцеви м и аб о дерев ' яними.

Г л а д и л к и (де рев ' ян і ч и м еталев і бруски) застосову ю т ь пр и випря м лянн і то нко г о листовог о ч и ш табовог о м еталу.