П оворотний з електро- 1 страница

2704080000— 095

М 1 0 0 9 4

2 ЇЇ = 9 4 -

IS B N 5-11-004084- 2

ББК 34.67Ія722

© Издательство «Высшая шко­ ла»,. 1989, с изменениями

@ Переклад на українську мову, В. К. Сидоренко, 1994

ВСТУП

Ро звито к м а ш инобудування т а м еталообробно ї промисловос ­ т і зале жи т ь в ід виробництв а сучасни х верстат і в т а ін ш ог о прогресив ­ но г о тех ноло гіч но г о обладнання, створення г нучки х авто м атизова ­ ни х виробництв, роторни х т а роторно-конвеєрни х л і н і й, застосува н ­ н я обчисл ю вально ї тех н і ки, систе м авто м атизованог о проектування, м а ш и н т а обладнанн я з вбудовани м и засоба м и м і кропроцесорно ї тех­ н і ки, багатооперац і йни х верстат і в з числови м програмовани м керу­ вання м.

Впро вад ж енн я у промислов і сть, буд і вництв о і с і льськ е господарст ­ в о ново ї тех н і к и потребу є високо ї квал і ф і кац і ї роб іт ник і в, здат ни х засвоїт и т а повн і ст ю використат и ус і вид и тех н і чног о осна щ ення. С та ю ч и ф із ичн о лег ш о ю, прац я набува є вс е б і ль ш творчог о характе ­ ру, потребу є р із номан іт ни х з нань. Н априклад, щ о б усп і ш н о здійсню ­ ват и регул ю вання, ремонт, нала год ж енн я складног о устаткування, треб а добр е з на т и йог о конструкц і ю; щ о б осмислит и характе р переб іг у якихос ь процес і в, потр і бн і з нанн я з м ехан і ки, електрон і ки, електро­ тех н і ки. С учасни й роб іт ник, щ о б керуват и авто м атични м и систе м а ми, м усит ь з на т и ї х принци п д ії, а тако ж у м іт и провадит и розрахунки, читат и кресленн я т а і н ш у тех н і чн у доку м ентац і ю. Зара з потр і бн і роб іт ники, як і м а ю т ь висок у квал і ф і кац і ю т а волод і ю т ь профес і ям и ш ироког о проф і л ю (наприклад, таки м и я к сл ю са р м еханоскладаль ­ ни х роб іт, розм іт ник, контроле р верстатних і сл ю сарни х роб іт, слю­ са р з ремонт у т а нала год ж енн я промисловог о устаткування, сл ю сар - і нс тру м ентальни к п о ш та мп а х і пристроях, сл ю сяр-електрик, налад­ чи к авто м атичовани х л і н і й).

П ро ф ес і йно-техн і чн і учили щ а — основн а ш кол а п і дготовк и ви­ сококвал і ф і ковани х роб іт ник і в. С ере д робочи х профес і й сл ю са р — одн а з найпо ш ирен і ш их. В основ у п і дготовк и сл ю сар і в поря д з теоре­ тич ни м навчання м покладен а участ ь у продуктивн і й прац і. Н а уро­ ка х виробничог о навчанн я учн і вивча ю т ь теоретич н і основ и тех н і к и т а тех ноло гі ї виконанн я роб іт, передбачених квал і ф і кац і йним и харак­ теристика ми, обладнання, пристро ї, і нс тру м енти, щ о застосову ю тьс я пр и виконанн і ци х роб іт, м еталознавство, креслення, допуск и і тех­ н і чн і ви м і р ю вання, еконо м і к у виробництва, безпек у прац і, тех н і чн у естетику, а пот ім п і д ча с виробничо ї практик и н а п і дприє м ства х учн і набува ю т ь навичо к т а у м і н ь виконуват и робот у і з спец і альност і.

Р о з д і л 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЛЮСАРН У СПРАВУ

§ 1. ПРОФЕСІ Я СЛЮСАР Я

С л ю сарн і робот и — ц е обробк а м атер і ал і в, як а звичай н о допов­ н ю є верстатну м ехан і чн у обробку, аб о виготовлення вироб і в сполу­ чення м деталей, складання м м а ш и н і м ехан із м і в, а тако ж ї х регулю ­ вання м. С л ю сарн і робот и викону ю тьс я з а допо мо го ю ручног о ч и м ехан із ованог о сл ю сарног о і нс тру м ент а або н а верстатах.

Лю д и навчилис я добуват и й оброблят и м етал и з давн і х-давен. З м етал у виготовлял и з нарядд я прац і (наприклад, сокири, коси, серпи), засоб и захист у (щ ити, мечі то щ о), предмет и до м а ш ньо г о в жи тк у (кот­ ли, ча ш ки, тази), прикрас и т а ін ш і вироби.

П ротяго м багатьо х рок і в м еталев і вироб и виготовлял и вручн у ко - вал і -ре м і сники. П із н і ш е з розвитко м ковальськог о ремесла, появо ю р із ни х пристро їв, удосконалення м з наряд ь прац і, застосува ння м брон­ з и т а заліз а прац я м і ж ковалями-рем і сника м и розд і лилася. О дн і ко­ вал і виконувал и груб ш і роботи, наприкла д з нарядд я прац і, реч і до м а ш ньо г о в жи тку, а друг і — др і бн і ш і т а то н ш і предмети.

В X I V — X V ст. виника є нов а галуз ь ковальськог о виробництв а — холодн е куванн я м еталу, тобт о остаточна йог о обробк а бе з нагрі ­ вання, а разо м з не ю і сл ю сарн е ремесло. Н айтипов і ш им и представ­ никами ц і є ї справ и бул и за мочник и — м айстр и з виготовлення зам­ к і в. Н а початк у X V II I ст. за мочник і в на зивал и «ш лосера ми» (за мо к н а н і м ецьк і й der Schloss). З часо м і но зе мн е слов о набул о ш ир ш ог о зна­ чення. Та к виникл а на зв а «сл ю сар».

Зразк и зброї, з наряд ь прац і, р із ни х м ехан із м і в (за мк і в, годин­ ник і в, м а ш ин) т а і н ш и х вироб і в вра ж а ю т ь складн і ст ю обробки, ре­ тель н і ст ю оздоблення, засвідчу ю чи, щ о холодн а обробк а м еталу, мис­ тецтв о р із ат и м ета л вручн у бул и по ш ирен і щ е к і льк а стол іт ь то м у. З появо ю м еталор із альни х верстат і в т а ї х удосконалення м поступов о скорочувалас я частк а ручно ї прац і, б о вон а за м і н ю валас я праце ю стругальник і в, токарів, ф резерувальник і в, ш л і ф увальник і в то щ о. Т а одн і є ю з ведучи х зали ш илас я профес і я сл ю саря. Я к і ран і ш е, ціну­ єтьс я прац я сл ю саря- м айстра, в ід яког о ви м агаєтьс я в м і нн я викону ­ ват и всі вид и ручно ї обробк и м етал і в.

§ 2. ВИДИ СЛЮСАРНИ Х РОБІТ

У сучасно м у м а ш инобудуванні рол ь сл ю сарни х роб і т над звичай­ н о велика: ж одн у м а ш ину, м ехан із м ч и прила д н е можн а скласт и т а в і дрегул ю ват и Оез участ і сл ю саря.

С л ю сарн і робот и застосову ю т ь в р із ни х вида х виробництва. То м у сл ю сар і в-ун і версал ш под і ля ю т ь з а вида м и роб іт:

сл ю сар і -складаль ник и — склада ю т ь м а ш ин и т а м ехан із ми;

сл ю сар і -ре мон т ник и — здійс н юю т ь тех н і чн е обслуговування т а ремон т м а ш и н і м ехан із м і в,

сл ю сар і - і нс тру м ентальник и — забезпечу ю т ь виробництв о інстру­ м ента м и т а пристроями;

сл ю сар і з мон та ж у прилад і в — викону ю т ь установлення ї х н а м і сце, п і дведення р із ни х вид і в енерг і ї то щ о.

Ви вченн я сл ю сарно ї справ и потр і бн о тако ж м ехан із атора м сіль­ ськог о господарства, вод і я м авто моб і л і в т а і н ш и м прац і вника м. •

С л ю сарн і робот и р із ни х вид і в об ' єдну є єдин а тех ноло гі я виконан­ н я операц і й, д о яки х належа т ь розм і чання, рубання, випря м лянн я т а зги нання, р із ання, обпил ю вання, свердл і ння, зе нкуванн я т а зен­ керування, розв і рчуванн я отвор і в, нар із уванн я р із ьби, клепання, ш абрування, розпил ю ванн я т а припасування, притиранн я т а дове­ дення, луд і нн я і скле ю вання.

Завдяк и застосува нн ю м ехан із ованог о і нс тру м ента, пристро­ ї в і верстатног о обладнанн я профес і я сл ю сар я почал а наближа тис я д о профес і й роб іт ник і в-верстатник і в. Тепе р сл ю са р повине н у м іт и прац ю ват и н а стругальних, ш л і ф увальних, доводочни х т а і н ш и х верстатах.

О бся г сл ю сарно ї обробк и з начно ю м і ро ю характеризуєтьс я рів­ нем тех ноло гі ї і зале жи т ь в ід тип у виробництва.

Н а п і дприє м ства х аб о в м айстернях, щ о виготовля ю т ь різнома ­ н іт н і вироб и у невелик і й к і лькост і (о д и н и ч н е в и р о б и и ц т - в о), в ід сл ю сар і в потр і бн а ун і версальн і сть. С л ю са р н а тако м у під­ приємств і викону є робот и р із но ї складност і. П р и потреб і в і н здійс­ н ю є ремон т і мон та ж верстат і в, виготовля є пристро ї, викону є робот у ш л і ф увальника, токаря, ф резерувальник а то щ о.

Н а п і дприє м ства х с е р і й н о г о в и р о б н и ц т в а, д е виго­ товля ю т ь однор і дн і детал і велики м и парт і ями, п і дви щ уєтьс я точ н і ст ь м ехан і чно ї обробк и і в і дпов і дн о з м ен ш уєтьс я обся г сл ю сарни х роб іт, ал е сл ю са р викону є ручн у роботу, щ о н е можн а н а м а ш ин і.

П рац я сл ю сар я зали ш аєтьс я і н а п і дприє м ства х м а с о в о г о в и ­ р о б н и ц т в а, д е однор і дн а продукц і я випускаєтьс я у велик і й к і лькост і т а тривали й ча с (р і к, дв а і б і ль ш е).

Ручн а сл ю сарн а обробк а м ен ш продуктивна, н і ж м ехан і чн а (на верстатах), і потребу є б і ль ш и х ф із ични х зусил ь роб іт ника. То м у та м, д е ц е мож ливо, ручн у обробк у за м і н юю т ь м ехан і чно ю.

§ 3. КУЛЬТУРА ТА ПРОДУКТИВНІСТ Ь ПРАЦІ. ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІ Ї

К ультур у праці розгляда ю т ь я к у м і нн я т а звичк у рац і ональн о планувати, орган із овуват и і контрол ю ват и сво ю роботу.

П родуктивн ість праці ви м і р ю єтьс я к і льк і ст ю продукц ії, виготов­ лено ї роб іт нико м з а одиниц ю робочог о час у (г одину, з м і ну, м і сяць, р і к), аб о к і льк і ст ю часу, витраченог о н а виробництв о одиниц і про­ дукц ії.

О дн і є ю з ва ж ливи х у мо в п і дви щ енн я продуктивност і прац і є усуненн я причин, щ о ведут ь д о втра т робочог о часу. Робо т а м а є бут и орган із ован а так, щ о б ко жн а хвилин а робочог о час у використовува ­ лас я з м акси м ально ю е ф ективн і ст ю. Д л я цьог о потр і бн і орган із ова ­ н і ст ь і са мо дисципл і на.

Я к іст ь продукц і ї — сукупн і ст ь властивосте й продукц ії, щ о задо­ вольня ю т ь певни м потреба м в і дпов і дн о д о ї ї призначення. Я к і ст ь про­ дукц і ї визначаєтьс я пр и одночасному розгляд і т а оц і нц і тех н і чних, експлуатац і йних, конструкторських, тех ноло гіч ни х параметр і в, нор м над і йност і т а довгов і чност і, худо жн ьо-естетичних властивосте й т а еконо м і чни х показник і в (ва ртост і виробництв а т а експлуатац ії). По­ казник и якост і продукц і ї встановл юю тьс я в і дпов і дни м и Г ОС Та ми.

Н а д і й н і с т ь — властив і ст ь вироб у виконуват и зада н і функ­ ц ії, зберіга ю ч и сво ї експлуатац і йн і показник и протяго м необх і дног о пром і ж к у час у ч и нароб іт ку.

Н ад і йн і ст ь зале жн о в ід призначенн я вироб у т а у мо в йог о експлу ­ атац ії — ц е безв і д мо вн і сть, довгов і чн і сть, зберіга нн я т а ремонтопри­ датн і сть.

Д о в г о в і ч н і с т ь — здат н і ст ь вироб у зберігат и свої власти­ вост і (продуктивн і сть, безв і д мо вн і сть, точ н і ст ь то щ о) у визначени х м е ж а х тривали й час. П оказнико м довгов і чност і мож е бут и ресур с час у ч и обся г робот и пр и встановлено м у наван та ж енн і.

Н а як і ст ь робот и вплива ю т ь оптимальни й те м п (сту п і н ь швид­ кості) і рит м (чергування). Я к пр и за нижених, та к і пр и зави щ ени х темпах робот и послабл ю єтьс я увага, з нижу ю тьс я як і ст ь роботи, точ­ н і ст ь рух і в. П р и визначенні ритм у робот и сл ю сар я врахову ю ть, щ о операц ії, як і потребу ю т ь концентрац і ї уваги, н е повинн і чергуватис я з операц і ями, щ о потребу ю т ь ш видки х рух і в.

Р о з д і л II. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СЛЮСАР Я

§ 4. НАУКОВ А ОРГАНІЗАЦІ Я ПРАЦІ

За гальн і поло ж ення. У сучасни х у мо ва х науково ю вва ж аєтьс я орган із ац і я прац і, щ о гру н туєтьс я н а досягнення х наук и і м етодах, як і впровад ж у ю тьс я у виробництв о і найкра щ е поєдну ю т ь тех н і к у

б

т а л ю де й в єдино м у виробничо м у процес і, забезпечу є найефек тив н і ш е використання м атер і альни х і трудови х ресурс і в, безперервне під­ ви щ енн я продуктивност і прац і, сприя є збере ж енн ю здоров ' я ро­ б іт ника.

Н ауков а орган із ац і я прац і м істит ь так і еле м енти, я к обладнання навчальни х м айстерень, орган із ац і я робочих м ісц ь (планування, ос­ в іт лення) і трудовог о процес у (робоч а поза, робоч і рух и т а ї х еле­ м енти), розробк а ре жим у пран і (те мп, ритм), створенн я оптимальни х сан іт арно-г ігі єн і чни х (м і крокл і м ат, ш у м, в і брац і я, осв іт лення, осо­ бист а гігіє на) і естетични х (кол і р, пофарбування, одяг, м узика) у мо в прац і, протипожежни х заході в т а забезпече нн я безпек и прац і.

О бладнанн я сл ю сарни х м айстерень. ЇУ' сл ю сарни х м айстерня х і н а д і льниця х розм і щ ен о обладнанн я і ндив і дуальног о т а загаль но г о користування. Д о обладнанн я і ндив і дуальног о користуванн я нале­ ж ат ь верстак и з ле щ ата ми, загаль но г о користуванн я — свердлильн і й прост і заточуваль н і верстат и (т очильно- ш л і ф увальн і), обпил ю валь - но -зачис н і верстати, ьерев і рн і розм і чальн і плити, гви н тови й прес, нож і вкови й верстат, ва ж і льн і ножиц і, плит и дл я випря м лянн я т а і н. Д л я розм і щ енн я заготово к і деталей, пристро ї в т а і нс тру м ент і в, до­ пом і жни х м атер і ал і в є групов і і нс тру м ентальн і ш а фи, стела ж і, тар а дл я заготово к (детале й) і стру ж ки.

С л ю с а р н и й в е р с т а к — основн е обладнанн я робочог о м і сц я дл я виконанн я ручни х роб іт. Ц е спец і альни й ст і л, н а я юм у викону ю тьс я сл ю сарн і роботи. В і н м а є бут и м і цни м і ст і йким. К арка с верстак а — звар н а конструкц і я з чавунни х ч и стальни х труб, стальног о проф і л ю (кутика). К ри ш к у (стіль ниц ю) верстак а виго­ товля ю т ь з до щ о к завтов ш к и 50... 6 0 м м (з тверди х пор і д дерева). С тіль ниц ю, зале жн о в ід характер у виконувани х н а верстак у роб іт, покрива ю т ь листови м м етало м завтов ш к и 1...2 мм, л і нолеумо м ч и ф анеро ю і окантову ю г ь бортиком, щ о б з не ї н е скочувалис я де­ талі.

П і д ст і льнице ю верстак а звичай н о є висувн і я щ ик и (н е м ен ш е двох), под і лен і н а к і льк а ком і ро к дл я зберіга нн я в певному порядк у і нс тру м ент і в, др і бни х детале й т а доку м ентац ії.

С л ю сарн і верстак и бува ю т ь одно - т а багатом і сн і. О дно м і сн і (рис. 1, а) м а ю т ь дов жин у 1000... 120 0 мм, ш ирин у 700... 80 0 мм, висот у 800... 90 0 мм, а багатом і сн і — дов жин у зале жн о в і д числ а пра­ ц юю чих, ш ирин а і висот а ї х т а са м а, щ о й одном і сних. Н айзручн і ш і і най ш ир ш е застосову ю тьс я одном і сн і верстаки.

Б агато м і сн і сл ю сарн і верстак и (рис. 1, б) м а ю т ь і стотни й недо­ л і к: кол и оди н роб іт ни к викону є точ н і робот и (розм і чання, обпилю ­ вання, ш абрування), а други й в це й ча с — рубанн я ч и клепання, т о в результат і в і брац і ї верстак а пору ш уєтьс я точ н і ст ь роб іт, як і вико­ ну є пер ш и й роб іт ник.

Ри с. 1. Слюсарні верстаки з поворотними лещатами:

а — одном і сн і: 6 — багатом і сн і; / — каркас; 2 — ст і льниця: 3 — ле щ ата; 4 —захисний екран; 5 — план ш е т дл я креслень; 6 — св і тильник: 7 — полиц я дл я вим і р ю вальног о ін«струмента; 8 — план ш е т дл я робочог о і нструмента: 9 — я щ ики; 1 0 — полиц і; / / — сид і нн я

С л ю сарни й верста к (рис. 1, а) складаєтьс я з м еталевог о каркас а

/, верстаково ї до ш к и (стіль ниц і) 2, захис но г о екран а (м еталев а с іт к а з др і бни м очко м ч и орган і чн е скло) 4. Н а верстак у розм і щ у ю т ь ле щ ат а З з паралельними губка ми, план ш е т 5 дл я креслень, св ітиль ­ ни к 6", крон ш тей н з поличко ю 7 дл я ви м і р ю вальног о і нс тру м ента, план ш е т 5 дл я робочог о і нс тру м ента.

П і д ст і льнице ю є чотир и я щ ик и 9 з в і дд і лення м и дл я зберіга нн я і нс тру м ент а і дв і полиц і 1 0 дл я детале й і заготовок. Д о н і ж к и верста­ к а кр і питьс я в і дкидн е сид і нн я 11.

У м айстерня х профтехучили щ встановл юю т ь верстаки, щ о н е перед­ бача ю т ь п і дставк и і допуска ю т ь регул ю ванн я п і дйо м у ле щ а т н а потр і бн у висот у (рис. 2). У каркас і цьог о верстак а м і цн о закріпле н а спец і альн а гайк а З з р із ьбо ю, всередин у яко ї входит ь стальни й хвос­ товик. Л е щ ат а п і дн і м а ю т ь ч и опуска ю т ь з а допо мо го ю гви н т а /, оберта ю ч и м аховичо к 8,

В ерста к осна щ ен о захис ни м екрано м 5 з м еталево ї с іт к и завви ш к и

1 м з очко м н е б і ль ш я к 3 м м ч и орган і чног о скла, поличко ю 4 дл я ви м і р ю вальног о і нс тру м ента, план ш ета м и 6 дл я робочог о і нс тру м ента, щ о разо м з і нс тру м енто м уклада ю т ь в я щ ик. Д ерев ' ян а ст і льниц я вер­ стак а за м і ст ь бортик і в окантован а рамко ю 7 з ал юм і н і євог о кутика.

П лан ш ет-касет а — ц е рамка, одн а частина яко ї закрит а проз о ри м оргсклом, а зворот н а — кри ш ко ю -засувко ю. У план ш е т кладут ь кресленн я і з завда ннями.

Застосування план ш ета-касет и да є з мо г у користуватис я к і лько м а кресленнями, н е потребу є картон у дл я покритт я креслен ь захис ни м ш аро м і, кр і м того, тривали й ча с зберігат и кресленн я чистими.

Д л я робот и м ехан із овани м і нс тру м енто м д о верстак а п і дведен о силов у електричн у л і н і ю т а трубопрові д стисненог о пов іт ря.

Д л я виконанн я сл ю сарни х роб і т безпосереднь о б і л я м а ш и н ш ирок о застосову ю т ь пересувні (на роликах) верстак и (рис. 3). К ол и сл ю сар ю доводитьс я рухатис я вздов ж ф ронт у роботи, т о в і н користуєтьс я та­ ки м верстако м.

П р и виконанн і сл ю сарни х роб і т част о застосову ю т ь я щ ик и з набо­ ро м сл ю сарног о і нс тру м ент а (рис. 4) т а і нс тру м ентальн і м ' як і су мк и (рис. 5).

С л ю с а р н і л е щ а т а — ц е затиск н і пристро ї дл я утриму­ ванн я обробл ю вано ї детал і в потр і бном у положенн і. Зале жн о в і д характер у робот и застосову ю т ь ст і льцев і, з паралельними губка м и і ручн і ле щ ата.