Гетьманат П. Скоропадського

Державний переворот 29 квітня 1918 р. у Києві відбувся безкровно і фактично був підтриманий громадськістю. 30 квітня 1918 р. було проголошено Українську Державу на чолі з гетьманом П.Скоропадським, тобто відбувся перехід до монархічної форми правління з авторитарною владою або ж диктаторського режиму.

Очоливши гетьманат, П.Скоропадський зосередив у своїх руках усю повноту влади. Він призначав отамана (голову) Ради міністрів, контролював зовнішньополітичну діяльність держави, міг проголошувати воєнний чи особливий стан, проводити амністію тощо.

Важливі позитивні зрушення в економіці:

– підтримка вільного підприємництва;

– створення державного бюджету;

– відкриття кількох українських банків та бірж;

– введення в обіг грошової одиниці – гривні;

– відновлення залізничного руху.

Зміни в державному управлінні:

1. Було поновлено, існуючий ще за імперії, адміністративно-територіальний поділ на губернії, повіти, волості.

2. Місцеві адміністрації очолені старостами, яким належала вся повнота влади на місцях (за своїм статусом губернські старости майже повністю відповідали імперським губернаторам).

3. На посади в місцевій адміністрації було призначено колишніх царських генералів, чиновників, поміщиків.

4. Відновлено діяльність органів місцевого самоврядування (земств та міських дум).

5. Введено в дію закон про Державну варту (тобто поліцію) від 18 травня 1918 року. Один вартовий мав припадати на 400 осіб населення.

Фактично справжніми ж господарями в Україні були не гетьман і його уряд, а німецька військова адміністрація. Німеччина прагнула перетворити Україну на маріонеткову державу.

Поразка країн Четверного союзу у Першій світовій війні в листопаді 1918 р.:

1. Значно послабила гетьманський режим і 14 листопада 1918 р. для керівництва повстанням проти гетьмана було створено Директорію УНР. Значна частина гетьманських військ перейшла на бік Директорії, внаслідок чого 14 грудня 1918 р. гетьман зрікся влади.

2. Спонукала до створення на території Росії другого Тимчасового робітничо-селянського уряду України, військові загони якого,услід за окупаційними німецько-австрійськими військами, що полишали Україну, ввійшли на територію республіки і почали бойові дії проти Директорії. 5 лютого 1919 р. червоногвардійські загони зайняли Київ. В лютому – серпні 1919 р. на всій території України, крім західних областей, вдруге було встановлено радянську владу. З січня 1919 р. держава одержала назву Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).

3. Викликала розвал Австро-Угорщини, що породило хвилю національно-визвольних рухів, зокрема, й на західноукраїнських землях. У листопаді 1918 р. було створено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) на чолі з президентом Є.Петрушевичем. Це викликало збройний виступ поляків і невдовзі вони встановили контроль над територією ЗУНР. Не зарадив обороні незалежності навіть відчайдушний опір українців та короткочасний союз з УНР.

4. Громадянська війна доповнилася іноземною інтервенцією країн-переможниць (Антанти). У листопаді – грудні 1918 р. в чорноморських портах від Одеси до Новоросійська висадились окупаційні війська Антанти (французькі, англійські, грецькі, румунські, польські загони) загальною чисельністю 60 тис. осіб. Вони мали намір надати військову допомогу антибільшовицьким силам, але вороже ставилися до Директорії.