Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Визначення показників надійності технологічного обладнання і машин за допомогою математичних методів на основі узагальнення нагромадженої масової статистичної інформації зі сфери їх експлуатації дає змогу встановлювати ймовірнісні закономірності та співвідношення між випадковими чинниками, які впливають на рівень надійності об’єктів. При цьому застосовують апарат теорії ймовірностей і математичної статистики. Практичним підґрунтям для використання цих розділів математичних наук є досвід, спостереження, активний експеримент.
Уживають ще й такі специфічні поняття, як випробування (дослід), подія, випадкова величина, імовірність, частота, частість.
Випробування (дослід) – це практичне здійснення деяких умов чи правил. Під час виконання дослідів виникають явища (події). Вони бувають поодинокими, коли явище виникло один раз при багаторазовому повторенні досліду і більше не виникає. Переважно ж події бувають масовими, тобто такими, які повторюються за багаторазового проведення дослідів. У практиці експлуатації технологічного обладнання галузі маємо справу з масовими подіями.
Подія – це явище, яке виникає у результаті досліду. Отже, експлуатація об’єктів харчової промисловості з позицій теорії ймовірностей – це випробування (дослід), а виникнення їх відмов за певний період часу чи наробітку – це події.
Події бувають вірогідні, неможливі, випадкові, сумісні, несумісні, рівноможливі та незалежні.
Вірогідні події –такі, які в дослідах виникають завжди (наприклад, зміна розмірів деталей унаслідок їх спрацювання).
Неможливі події – такі, які в дослідах ніколи не виникають (наприклад, наявність незношеного колінчастого вала холодильного компресора, який надійшов у ремонт чи вичерпав свій ресурс).
Випадкові події – такі, які в результаті досліду можуть виникати або не виникати (відмова якогось конструктивного елемента об’єкта на заданому проміжку часу або наробітку).
Сумісні події – дві випадкові події, одна з яких не виключає можливості появи іншої (наприклад, відмова контрольних приладів дифузійного апарата цукрового заводу, як подія А, не виключає відмови його приводу, як події В).
Несумісні події – такі дві події, коли при випробуваннях поява однієї унеможливлює появу іншої (відмова приводу і роботоздатний стан дифузійного апарата – це події, які не можуть виникати одночасно).
Рівноможливі події – декілька можливих подій, які з’являються у процесі випробування (відмови дозувального механізму пакувальної машини, вимірювальних приладів, конвеєра тощо). До них належать також сумісні події.
Незалежні події – такі, поява яких не залежить від того, яка подія виникла перед цим (наприклад, попередня відмова системи контролю не впливає на наступну відмову системи забезпечення вакууму в ректифікаційному апараті спиртового заводу).
Очевидно, що факти виникнення подій (відмов) є якісною характеристикою результатів випробувань. Кількісну характеристику становлять випадкові величини та їхні значення.
Випадковою величиною називають таку, яка у результаті досліду може набувати певного значення, причому наперед (перед дослідом) невідомого. Наприклад, наробіток об’єкта до чи на відмову, середній ресурс, спрацювання його деталі тощо. Випадкові величини позначають великими латинськими літерами (X, У та ін.), а їхні можливі кількісні значення відповідними малими (х, у тощо). Випадкові величини можуть бути дискретними та безперервними.
Дискретна випадкова величина – така, кількість можливих значень якої можна перелічити і яка має певний обсяг вибірки (наприклад, кількість дефектних деталей, значень спрацювання, відмов тощо).
Безперервнавипадкова величина – така, яка за певного інтервалу часу може набувати будь-якого значення (тривалість безвідмовної роботи об’єкта, його ТО чи ремонту тощо). З метою кількісної оцінки виникнення випадкових подій під час реалізації різних дослідів користуються виразом, числове значення якого буде тим більшим, чим вища можливість появи подій. Цей вираз у теоретичному розумінні називають імовірністю події і визначають із співвідношення
, | (1) |
де Р(А) – імовірність появи події А; т – кількість випадків у досліді, які сприяють появі події А; n – загальна кількість дослідів.
Експериментальне значення імовірності появи події називають експериментальною (емпіричною) частістю, або відносною частотою, Wi і визначають за формулою
, | (2) |
де ті – частота появи випадкової події (відмови); ni – загальна кількість проведених дослідів для визначення емпіричної частості.
Ймовірності випадкових величин або подій можна додавати і
множити. Для цього користуються відповідними формулами додавання і множення ймовірностей.
Формула додавання ймовірностей випадкових величин Ai:
. | (3) |
Отже, ймовірність появи однієї з кількох незалежних і несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій. Для випадку повної групи таких подій А і матимемо
. | (4) |
На практиці у дослідженнях надійності обладнання, машин та їхніх систем розглядають, як правило, дві несумісні протилежні події – роботоздатний стан з імовірністю Р і стан їхніх відмов з імовірністю . Тоді (5)
Формула множення ймовірностей:
. (6)
Якщо дві події А і В є незалежними, то ймовірність сумісної появи їх дорівнює добуткові ймовірностей цих подій.
Якщо , то .
Якщо маємо більше, ніж дві незалежних події, то
(7) |
При цьому, якщо , то
(8) |
За формулою множення ймовірностей можна легко встановити, що система послідовно з’єднаних об’єктів не може бути надійнішою від найменш надійних своїх конструктивних складових.
Приклад 1. Нехай об’єкт складається з двох послідовно з’єднаних агрегатів, імовірність безвідмовної роботи яких становить Р1 = 0,8; Р2 = 0,9. Отже, ймовірність безвідмовної роботи об’єкта становитиме: Р=Р1Р2=0,8·0,9 = 0,72.
Для залежних випадкових подій формула множення ймовірностей набуває такого вигляду:
(9) |
де Р(АВ) – імовірність одночасної появи подій А і В; РВ(А) – імовірність появи події А за умови, що вже виникла подія В (цю ймовірність ще називають умовною).
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 440 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!