Породи гусей

У багатьох країнах гуску за здатність споживати велику кількість кількість грубих кормів називають "літаючою вівцею". Гуска свійська один з найстародавніших видів свійської птиці. Більшість порід гусей походить від сірої, або дикої гуски, прирученої в Європі та деяких країнах Азії. І лише китайські (гергелі) виведені одомашнюванням диких шишкоподібних (гулястих) гусей. Всі породи гусей поділяють на легкі (китайські, романські і більшість місцевих гусей) і важкі (ту­лузькі, великі сірі, холмогорські).

Великі сірі гуси. Порода виведена в Інституті птахівництва УААН (колишньому УНДІП) і ДППЗ "Арженка" Тамбовської області схрещуванням романських гусей з тулузькими. Для них характерні міцна будова тіла, велика рухливість. Тулуб глибокий, широкий, доб­ре розвинені грудні м'язи, дві жирові складки на животі (рис. 22).

Жива маса гусаків - 6,5-8 кг, гусок - 5,5-6,5 кг. Несучість – 35-45 яєць на рік, маса яйця - 160-180 г, виведення гусенят - 55-58 %. Гу­сенята в 60-добовому віці досягають живої маси 4-4,5 кг. Гуси витри­валі, добре насиджують і використовують корми пасовищ.

Горьковські гуси. Порода виведена схрещуванням місцевих, китай­ських і сонцегірських (рис. 23). За екстер'єром вони схожі на холмогор­ських: мають ґулю на лобі, біле або сіре оперення. Маса гусаків - 7-8 кг, гусок - 6-7 кг. Несучість 50-60 яєць, маса яйця - 125-140 г. М'ясо цих гусей ніжне, смачне. Горьковські гуси менш схильні до насиджування, ніж гуси інших порід. Гібриди, одержані схрещуванням горьковських з італійськими білими, мають несучість 80-85 яєць на рік.

Рис. 22. Великі сірі гуси

Рис. 23. Горьковські гуси

Італійські білі гуси. Порода виведена на півночі Італії шляхом по­ліпшення місцевої породи з використанням білих китайських. Вони мають компактний тулуб, широкі груди. Маса гусаків - 6-7 кг, гусок -5-6 кг. Несучість - 45-50 яєць (за два цикли - 70-80), маса яйця - 140-170 г, виведення гусенят - 65-70 %. Гуски несуться протягом 6-7 років, гусаки зберігають відтворну здатність протягом дев'яти років. Гусенята у 60- добовому віці важать 4,5-5 кг. Гуски здатні насиджувати і доглядати гусенят. Італійських гусей відгодовують насамперед для отримання печінки, маса якої досягає 600-700 г.

Угорські білі гуси. Порода виведена на основі місцевих, яких схрещували з померанськими, емдемськими, італійськими та рейнськими. Маса гусаків - 6-7 кг, гусок - 5-6 кг. Несучість 45-55 яєць при масі - 160-190 г, виведення гусенят - 65-70 %. Маса гусенят у 56-денному віці становить 4,4 кг, у 70-добовому - 4,8 кг. При відгодівлі одержують печінку масою 500-600 г, з якої виготовляють паштет відмінної якості. Ці гуси характеризуються добрими м'ясними якостями, максимально використовують корми пасовищ. За три обскубування вони дають 300-330 г (36-38 %) пуху та пір'я. Для одержання печінки краще відгодовувати гібридів від схрещування гусаків угорської породи з гусаками ландешської та рейнської.

Рейнські гуси. Порода виведена у прирейнських областях Німеччини на основі одного із різновидів місцевих емденських гусей. Вони мають біле оперення. Несучість за один цикл - 40-50 яєць, за два 65-80, маса яйця - 160-180 г, вивід гусенят - 65-70 %. У 63-денному віці маса гусенят досягає 3,8 -4 кг. Інстинкт насиджування пригнічений. Гусенят відгодовують для одержання печінки, маса якої досягає 350-400 г. Рейнських гусей схрещують з італійськими, м'ясо цих гібридів має високі смакові якості.

Ландешські гуси. Порода виведена у Франції з використанням тулузьких гусей. Селекція була спрямована на зниження загальної маси, підтримання на певному рівні відгодівельних якостей та маси печінки. В Угорщині племінна робота з ландешськими гусьми тривала протягом 22 років і тепер вони вважаються новою угорською породою. Гуси мають масивний, широкий тулуб, темно-сіре або сіро-коричневе оперення на шиї та спині, біле на животі. Маса гусаків - 7-8 кг, гусок - 6-7 кг. Несучість - 35-40 яєць, маса яйця - 180-200 г, за три обскубування вони дають 350-450 г пір'я та пуху. При відгодівлі на жирну печінку її маса – 600-800 г (іноді 1000 г). Для одержання жирної печінки найкраще схрещувати гусаків ландешської породи з гусаками італійськими та рейнської. У гусей пригнічений інстинкт насиджування.

Оброшинські гуси. Порода виведена схрещуванням місцевих порід, китайських сірих і великих сірих. Гуси мають міцну будову тіла, широкі груди, сіре оперення (на животі біле), на голові та шиї - коричнева смуга. Маса гусаків - 6,5-7 кг, гусок - 6-6,5 кг. Несучість -35-40 яєць, вивід гусенят - 66-70 %. У 60-добовому віці маса гусенят становить - 3,7-4,2 кг. М'ясо цих гусей ніжне, соковите. Вони при­стосовані до випасання, невибагливі до кормів.

Холмогорські гуси. Порода виведена в центральній зоні Росії схрещуванням місцевих білих гусей (комогори) з китайськими білими. Це одна із найдавніших руських порід. За кольором оперення розріз­няють білих і сірих гусей (рис. 24). Вони мають широкий тулуб, велику голову з наростом ("шишкою") на лобі, під дзьобом "гаманець", жирові складки на животі. Жива маса гусаків - 7-8 кг (до 11-12 кг), гусок 6-7 кг. Несучість - 25^0 яєць (кращих - до 90 яєць), маса яйця - 140-200 г, вивід гусенят - 50-55 %. Гуси пристосовані до місцевих умов, добре відгодовуються. Гусенята у 60-добовому віці важать 4-4,2 кг.

Рис. 24. Холмогорські сірі гуси

Легарт. Порода гусей виве­дена у Данії (фірма "Легарт"). Інтенсивна селекція проводилася протягом 20 років. Особливо ви­сокі вимоги ставили до стану здоров'я птиці. У гусей довгі, широкі груди. Оперення біле. За даними фірми, несучість за пер­ший рік яйцекладки 47 яєць, у наступні 4 роки в середньому 64 яйця. Жива маса гусенят у 60-добовому віці - 6,3 кг, у 98-добовому 7,2 кг. Завезені ці гуси в Київську і Полтавську області.

Китайські гуси (гергелі). Порода виведена одомашнюванням диких шишкоподібних (гулястих) гусей в Маньчжурії, Північному Китаї та Сибіру. Тулуб у цих гусей трохи піднятий спереду, голова з важким наростом ("шишкою") біля основи дзьоба, шия довга, лє-бединоподібна. Оперення біле та буре, є сіро-коричнева смуга на голові та шиї. Маса гусаків - 5-6 кг, гусок - 4-4,5 кг, несучість -30-50 (до 100) яєць на рік, маса яйця - 150-170 г. Китайських гусей схрещують з іншими породами з метою підвищення несучості та живої маси.

Тулузькі гуси. Порода виведена у Франції одомашнюванням ди­ких сірих місцевих гусей. Назву одержали від м. Тулуза. Гуси мають масивний тулуб, велику голову, товсту шию, короткі ноги, "гаманець" під дзьобом, великі жирові складки на животі (рис. 25). Оперення в них на спині темно-па грудях світло-сіре, на животі біле. Жива маса гусаків – 10-13 (до 16) кг, гусок - 6-(10 12) кг. Несучість - 30-40 маса яйця - 170-200 г, вивід гусенят - 55-60 %. Гуси придатні до сальної відгодівлі, використовують для підвищення м'ясних якостей інших порід.

Крім згаданих порід, населення розводить у присадибних господарствах багато місцевих порід (роменські, переяславські, степові і мінські та ін.).