Породи качок

Усі породи свійських качок походять від диких (крижнів). Їх поділяють на три типи: м'ясні (пекінські, українські, чорні білогруді, московські білі), м'ясо-яєчні (дзеркальні, хакі-кемпбел) і яєчні (індійські бігуни). У промислових господарствах України переважно використовують пекінську породу, українські качки та кроси типу Медео, Темп, X-11, К-13.

Пекінські качки. Породу виведено понад 300 років тому в західному передгір'ї Пекіна. Пізніше її поліпшували в США, звідки вона була завезена в Європу, а потім і в Росію. Тепер ця порода є однією з найкращих за скороспілістю і м'ясними якостями. Тулуб у цих качок довгий, широкий і глибокий. Оперення біле з кремовим відтінком (рис. 18).

Жива маса селезнів - 3,5-4,0 кг, качок - 3,0-3,5 кг. Несучість 130-150 (іноді до 200) яєць на рік, маса яйця - 80-90 г. Качки дуже витривалі, легко переносять суворі зими.

Рис. 18. Пекінські качки

Українські качки. За кольором оперення розрізняють білих, сірих і глинистих качок. Поглиблену селекційну роботу проводить з білими качками Інститут птахівництва УААН, співробітниками якого виведено кілька спеціалізованих ліній: УБ-5, УБ-6, УБ-7. У білих ка­чок тулуб довгий, широкий і глибокий, горизонтально поставлений. Жива маса селезнів 3,2-3,3 кг, качок 2,5-3,0 кг. Несучість 100-130 яєць на рік. Качки добре фуражують на водоймах (рис. 19).

Рис. 19. Українські качки

Індійські бігуни. Порода поширена в Південно-Східній Азії та на Малайському архіпелазі. На думку вчених, ці качки є вихідцями із східної Індії, звідки й запозичили свою назву. Бігунами їх називають через підвищену рухливість. Характерні ознаки - вузький і майже вертикально поставлений тулуб, високі ноги та довга, тонка шия.

Маса селезнів - 1,8-2 кг, качок - 1,5-1,8 кг. Качки ціняться ама­торами за високу несучість (200 і більше яєць на рік) та смачне

м чі-о. Це - суходільні птахи, які потребують води лише для пиття І І купання (рис. 20).

Мускусні качки. Цих качок приручили племена Південної Аме-Інікіі. Свою назву вони отримали завдяки мускусному запаху, який І.пчгь шкіра та оперення. Маса селезнів - 3,5-5 кг, качок - 2-2,5 кг. Вони приземкуваті, передня частина голови вкрита червоною шкірою, біля основи дзьоба є рожево-червоні м'ясисті нарости, подібні до індиків за що їх називають індокачками, індійськими або бородавчастими. Вони мають переважно чорне оперення із зеленкуватим полиском, на крилах - білий трикутник (рис. 21). На голові у селезня є великий чуб, який при збудженні набуває форми "півнячого гребінця", а у качок чубчик маленький. Качки люблять сидіти на деревах. Тому її присадибних господарствах бажано утримувати їх у закритих вольєрах або підрізати крила. Качки шиплять як лебеді, тому їх часто називають шипунами або

Рис. 20. Індійські бігуни

Рис. 21. Мускусні качки

німими. Можуть жити без водойм. Несучість качок 90-100 яєць на й маса яйця - 70-80 г (шкаралупа біла). Качки - відмінні квочки, яйця насиджують 33-35 діб. М'ясо смачне, ніжне, нежирне, їх схрещування з качками породи орпінгтон, хакі-кемпбел, пекінською, руан-ІІ «по. Молодняк життєздатний, стійкий до захворювань.