Породи індиків

Новий світ подарував європейцям найбільшу птицю ряду куроподібних - індиків, або "заморську курку". Дикі індики і нині населяють лісову та лісостепову зони Центральної і Північної Америки. У Росії індики з'явилися наприкінці 18 ст. Лідером з розведення індиків є США - більше 60 % світового виробництва індичого м'яса припадає на цю країну.

Найбільш поширеними породами індиків є білі та бронзові широкогруді, північно-кавказькі та московські білі і бронзові, белствільські білі, тихороцькі чорні. Населення розводить багато місцевих порід і різновидів індиків.

Білі широкогруді індики. Порода виведена в США схрещуван­ням білих голландських і англійських індиків. Індики характеризу­ються високими м'ясними якостями, життєздатністю, швидко рос­туть. Жива маса самців - 14-16 кг, самиць - 7-9 кг, несучість - 90-120 яєць, маса яйця - 70-80 г (рис. 15).

Є три різновидності цієї породи: важкі, середні та легкі. Вони розрізняються за м'ясною скороспілістю та здатністю до відтворення. Головна особливість цих індиків полягає в тому, що вони інтенсивно ростуть і в 90-100-добовому віці мають добре оперення та задовіль­ний вигляд тушок при забої. Індики цієї породи вимогливі до умов утримання та годівлі.

На основі породи білих широкогрудих індиків створено такі кроси: Рівер-Рест легкий, середній та важкий Хідон, 0-24, Харків­ський 56.

дена в США на базі брон-

Бронзові широкогруді індики. Виведені у США на базі бронзових індиків, які були

одержані схрещуванням
свійських індичок з дики­ми і чорними англійськими. Широкогрудими вони названі через те, що в них дуже добре розвинені грудні м'язи (рис. 16). Жива маса самців - 18-20 кг (рекорд - 35 кг) самиць -9-12 кг. Несучість-60-70 яєць на рік. Цю породу широко використовують для створення ліній і кро­сів. У США виведена гру­па так званих важких ін­диків "камерино". Жива маса самців у 24-тижнево-му віці досягає 20-21 кг, самиць - 12 кг. Витрати корму на 1 кг приросту 3,3-3,9 кг. Забійний вихід 82-85 %.

Рис. 16. Бронзові широкогруді індики

Північнокавказькі білі індики. Порода виведена схрещуванням самців білої широкогрудої породи із самицями бронзової північнокавказької. Ці індики поєднують високі м'ясні якості з витривалістю та невибагливістю. Жива маса самців - 13-15 кг, самиць - 6-7 кг, несу­ть - 90-120 яєць. Індиченята швидко ростуть і в 17-тижневому віці ч жива маса досягає 4,5 кг. На основі породи створено два кроси – Б-12, Б-32.

Північнокавказькі бронзові індики. Порода виведена схрещуванням місцевих бронзових з широкогрудими. Ці індики мають округлі і широкі груди з добре розвиненими м'язами, чорне оперення з бронзовим полиском. Жива самців - 12-14 кг, самиць -б 7 кг, несучість - 90—100 яєць

на рік (у деяких - до 150). Інші и дуже рухливі, життєздатні, добре пристосовані до пошуку корму (рис. 17).

Рис. 17. Північнокавказькі бронзові індики

Московські бронзові індики. Порода виведена схрещуванням місцевих бронзових широкогрудих з північнокавказькими. Індики мають широкі, опуклі груди та чорне оперення з бронзовим полиском. Жива маса самців - 11-13 кг, самиць - 6-7 кг. Індики добре пристосовані до пасовищного утримання.

Московські білі індики. Порода виведена схрещуванням місце білих з білими голландськими чи белтсвільськими індиками. За продуктивними якостями індики цієї породи схожі на московських бронзових, але мають вищу несучість, кращі м'ясні якості та товарний вигляд тушок. Вони життєздатні, скороспілі, добре акліматизуються, тому їх розводять всюди.