Основні вимоги щодо розміщення і обладнання сільськогосподарських об'єктів

Охорона навколишнього природного середовища сільськогосподарських об'єктів військ (тваринницьких комплексів військових радгоспів і підсобних

б)

Мал. 10. Принципова схема елементів очистки (утилізації) відходів тваринництва

(підсобних господарств):

1 - приміщення для утримання тварин; 2 - рідинозбірник (жижезбірник) - резервуар для збору рідких фракцій; 3 - майданчик переробки харчових відходів; 4 - майданчик біотермічної обробки гною (твердої фракції); 5 - майданчик літнього утримання тва­рин з лотками для стоків в рідинозбірник

а) рідинозбірник (жижезбірник) б) майданчик біотермічної обробки гною

(твердої фракції)

1 - водонепроникний (бетонний, 1 - бетонне (залізобетонне) покриття;
металевий) резервуар; 2 - труба скиду 2 - пандус для використання механічних
рідинних фракцій; 5 - кришка (люк) засобів; 3 - водовідвідний валик; 4 - лоток
для відкачування відходів Я™ ^СТОКУ РІД™них фракцій у приямок

Майданчик біотермічної обробки гною обладнується із розрахунку не менше річного обсягу відходів (твердої фракції) підсобного господарства. Мінімальний строк біотермічної обробки гною повинен бути один на рік, після чого дозволяється використовувати його для підживлення рослин.

господарств військових частин (підприємств) полягає у виконанні заходів щодо охорони від забруднень водних і земельних ресурсів, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, до яких відносяться:

обладнання місця складування відходів для біотермічного знезаражування;

обладнання каналізації для збирання рідких нечистот і стічних вод (прин­ципова схема очищення відходів тваринництва показана на мал. 10);

будівництво тваринницьких комплексів і підсобних господарств (виробни­чих об'єктів) за типовими проектами, в яких повинні бути передбачені сис­теми видалення, обробки, знезараження, складування та утилізації нечистот (відходів);

дотримання розмірів санітарно-захисних зон для об'єктів сільськогоспо­дарського призначення, розмірів санітарних розривів від очисних споруд (рідинозбірника, гноєсховища) до жилої (селітебної) зони і водних джерел;

визначення місця утилізації трупів загиблих тварин (твариномогильника) і звалища відходів (сміття), погоджених з місцевими органами санітарного нагляду.