Соціально-економічна система

Не викликає сумніву той факт, що будь-яке підприємство для того щоб вижити на ринку та зберегти свою конкурентоспроможність повинно час від часу вносити зміни в свою господарську діяльність (економіко - соціальна система, у відповідності з системними принципами, адаптується до змінних умов зовнішнього середовища). Принципово важливе питання: як підприємство може протистояти існуючим змінам зовнішнього середовища, яки виникають непередбачено, а також за допомогою яких дій зберегти свою життєздатність та досягти стратегічних цілей в ринкових умовах господарювання.

Підприємство (з точки зору системного підходу) – це система, яка складається з зв’язаних та керуючих елементів, що виробляє визначений продукт та потребує ресурси. Тип такої системи – економіко – соціальна, відкрита, складна система з різноманітними зв’язками між елементами.

Результатом роботи підприємства є прибуток; управляючи зв’язки системи створює менеджмент. Цілі підприємства як системи – виживання та розвиток.

Системний аналіз починається з уточнення чи формулювання цілей конкретної системи управління та пошуку критерію ефективності, який, як правило, виражається у вигляді конкретного показника. Як правило, більшість підприємств є багатоцільовими, що витікає з особливостей їх розвитку, фактичного стану в конкретний період часу, а також стану навколишнього середовища (геополітичні, економічні, соціальні чинники). В дослідженнях складних відкритих систем важливу роль грає принцип обліку їх взаємодії з зовнішнім середовищем.

Ключовими відношеннями, які описують підприємство як систему, є відношення постачальник – споживач, де підприємство одночасно є споживачем ресурсів (на вході) та постачальником товарів та послуг (на виході). Ці відношення ідентифікують систему як „ чорний ящик”.

Управління (у системній термінології) – це взаємодія управляючої та що управляється систем з метою трансформації системи що управляється з заданими цільовими характеристиками. В загальному вигляді управління – подолання невизначеності.

Сучасні економіко – соціальні системи відрізняються великою кількістю елементів і зв’язків між ними, високою ступеню динамічності, наявністю нефункціональних зв’язків між елементами, дією різних за своїм характером перешкод. Процеси, які проходять в цих системах, погано формалізуються.

Сучасний керівник все більш пізнає той факт, що підприємство, яким він керує не є ізольованою, незалежною організацією. Воно уявляє собою лише частину великої системи, що оказує на підприємство багатоплановий вплив.

Середовище, яке оточує будь-яке підприємство, уявляє собою складну систему, в якій значну роль грають політичні та економічні фактори, діюче законодавство, фактори науково - технічної природи, постачальники, конкуренти та споживачі. Сучасне підприємство являє собою відкриту систему, яка має значну кількість зв’язків з зовнішнім середовищем.

Середа підприємства диктує свої умови, щодо його створення. Це можливо побачити при зрівнянні внутрішньої структури підприємств, які функціонують в різних умовах, на різних ринках.

Розглядаючи найбільш гострі проблеми промислових підприємств на сучасному етапі, необхідно виділити два типи проблем:

ü функціональні проблеми – це проблеми, які допускають рішення за допомогою зміни образу дій персоналу чи інших осіб;

ü системні проблеми – проблеми, рішення яких потребує коренної реструктуризації підприємства з метою визначення його нового місця в господарчому механізмі.

Розглянемо авіакомпанію, як різновид авіаційного підприємства та докажемо, що вона є відкритою складною соціально – економічною системою.

«Авіакомпанія» є структурною системою пристроїв, яка призначена для організації пасажирських і вантажних перевезень. Необхідною умовою є: забезпечення безпеки, комфорту, забезпечення попиту і пропозиції, рентабельність, конкурентоспроможність, зовнішні зв'язки.

Таким чином, ми можемо класифікувати «авіакомпанію» як систему, по наступних ознаках:

- по природі елементів: реальна;

- за походженням: штучна;

- за розмірами: велика;

- по ступеню організованості: добре організована;

- по взаємодії із зовнішнім середовищем: відкрита;

- по ступеню складності: складна;

- по реакції на середовище: рефлекторна;

- по способу опису поведінки системи: стохастична;

- по структурі: інтеркаузальна;

- за видом систем: соціально-економічна;

- по зміні властивостей: динамічна.

Дане підприємство - система, оскільки складається з підсистем і елементів (працівники, відділи) і має цілеспрямовану діяльність (наприклад, забезпечення великих перевезень з якнайменшими витратами, і з отриманням більшого прибутку).

Між елементами даної системи існують зв'язки управління, взаємодії.

У структуру даної системи входять: відділ постачання, льотна служба, служба організації авіаперевезень і ін.

Структура персоналу розподіляється ієрархічно: адміністративно - управлінські працівники; інженерно-технічні, технічні, допоміжні працівники.

РЕЗЮМЕ:

· Класифікацією називається розподіл будь – якої сукупності об’єктів на класи по найбільш суттєвим ознакам. Ознака або їх сукупність, за якими об’єкти об’єднуються до класів, є основою класифікації.

· Клас – це сукупність об’єктів, які володіють деякими ознаками загальності.

· Порядок визначається як класифікаційна категорія, яка служить для того, щоб відрізняти результати різного роду.

· Детермінованою вважається система, в якої складні частини взаємодіють точно прогнозуючим чином.

· Імовірнісною (стохастичною) системою називається система для функціонування якої не можливо зробити точного детального передбачення.

· Простою детермінованою системою є система з невисокого числа елементів, яка має невелику кількість внутрішніх зв’язків та характеризується визначеною динамічною поведінкою.

· Одноцільові системи - системи орієнтовані на досягнення однієї цілі.

· Багатоцільові системи – системи направлені на досягнення декількох цілей.

· Рефлексивнісистеми однозначно реагують (рефлектують) на дії середовища та й на власне становище, ефективні при функціонуванні системи в стандартних ситуаціях, на які система наперед планується.

· Нерефлексивні системи характеризуються відсутністю однозначності дій, допускається багатозначність.

· Під економічною системою можна розуміти різні види господарюючих суб’єктів, множина яких охоплює: підприємства, організації, фінансово-промислові групи, територіально-адміністративні утворення тощо.

· Соціально – економічні системи – це комплексні структури, що складаються із економічних, виробничо – технічних і соціальних структур, які виконують різні завдання. Соціально - економічна система інтегрує виробництво та економічні відносини.

· СППР – людино – машинні об’єкти, які дозволяють особам, які приймають рішення (ОПР), використовувати дані, знання, об’єктивні та суб’єктивні моделі для аналізу і розв’язання слабко структурованих проблем.

· СППР – комп’ютерна система, яка дозволяє ОПР поєднувати власні суб’єктивні переваги з комп’ютерним аналізом ситуації при виробленні рекомендацій в процесі прийняття рішень.

· СППР – комп’ютерна інформаційна система, яка використовується для різних видів діяльності при прийнятті рішень в ситуаціях, коли неможливо чи небажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує весь процес рішення.

· Експертні системи – клас інтелектуальних інформаційно-вимірювальних та управлінських систем.

· Підприємство – це система, яка складається з зв’язаних та керуючих елементів, що виробляє визначений продукт та потребує ресурси. Тип такої системи – економіко – соціальна, відкрита, складна система з різноманітними зв’язками між елементами.

· Управління – це взаємодія управляючої та що управляється систем з метою трансформації системи що управляється з заданими цільовими характеристиками.

Тестові питання

1) За походженням системи класифікуються на:

а) штучні, природні, змішані;

б) закриті, відкриті;

в) прості, складні, дуже складні;

2) По характеру зв’язку з навколишнім середовищем системи класифікуються на:

а) закриті, відкриті;

б) що керуються зовні, самокеровані, з комбінованим керуванням;

в) ціле напрямлені, цілеспрямовані;

3) Системи, для актуалізації моделі яких в цілях управління недостає матеріальних ресурсів, це є:

а) великі системи;

б) складні системи;

в) дуже складні системи4

4) Природні системи відрізняються від штучних тим, що:

а) для них складно сформулювати мету їх існування;

б) в процесі свого життєвого циклу обмінюються з середовищем вагою,

енергією та інформацією;

в) вони мають кінцеву мету свого функціонування.

5) Системи, що включають в себе велику кількість взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, кожен з яких може бути представлений у вигляді системи, це:

а) складні системи;

б) прості системи;

б) дуже складні системи.

6) Системи, які складаються з різнорідних елементів, не володіють властивостями взаємозаміни, називаються:

а) гомогенні;

б) гетерогенні;

в) змішані.

7) Система, в якої складні частини взаємодіють точно прогнозуючим чином, це:

а) рефлексивна система;

б) детермінована;

в) стохастична.

8) Системи, які характеризуються відсутністю однозначності дій, допускається багатозначності, це:

а) рефлексивна система;

б) стохастична система;

в) не рефлексивна система.

9) Система суспільного виробництва і споживання матеріальних благ, це:

а) соціально-економічна система;

б) система організаційного управління;

в) економічна система.

10) Система, що включає в себе: орган управління, який здійснює процес управління системою, та об’єкт управління, який здійснює реалізацію задач, це:

а) система підтримки прийняття рішень;

б) система організаційного управління;

в) соціально – економічна система.