Інструменти запозичення

Інструменти запозичення відображають відносини запозичення і явля­ють собою зобов’язання емітетна ЦП виплатити його володарю фіксований дохід у визначені умовами випуску моменти часу.

Основними видами ЦП з фіксованими доходами є векселі, депозитні сертифікати, облігації.

Облігація – зобов’язання позичальника оплачувати власнику боргового інструмента фіксовану премію через регулярні проміжки часу аж до строку його погашення. Строк боргового зобов’язання – період, до якого закінчується кінцевий термін боргового інструмента. Борговий інструмент є короткостроковим, якщо його строк погашення становить рік або менше, і довгостроковим, коли його термін погашення – десять або більше років. Боргові інструменти зі строком погашення між одним і десятьма роками є середньостроковими.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошо­вих коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Випускаються облігації таких видів:

а) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

б) облігації підприємств.

Цикл існування облігацій

Облігації можуть випускатися іменними і на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), купонні та дисконтні, що вільно обертаються або

з обмеженим колом обігу (див. рис.).

Класифікація облігацій, що емітуються

Крім основної частини до облігації може додаватися купонний лист на виплату процентів. У випадку дисконтних облігацій, емітентом виплачується лише основна сума боргу, а процент приймає форму скидки до номінальної вартості.

Облігації випускаються під певні програми та проекти, які забезпечують іх надійність та ліквідність, підприємство чи установа, яка емітує облігації бере на себе зобов’язання виплатити заявлену суму винагороди.