Стадії процесу застосування норм права та їх загальнотеоретична характеристика

Як зазначалося, однією із визначальних рис правозастосовчої діяльності є її процесуальний характер. При чому наявність певного порядку (процедури) здійснення правозастосовчої діяльності - це її невід’ємна риса, що виявляється в усіх формах правозастосовчої діяльності. Порядок здійснення правозастосування закріплено у чинному законодавстві. Наприклад, реалізація права на працю передбачає певну процедуру прийому на роботу, що реалізується відповідними суб’єктами правозастосування з урахуванням специфіки різних галузей господарства, відповідно до вимог законодавства про працю (Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів). В даному випадку мова йде про сукупність норм процесуального характеру, які регламентують порядок прийняття на роботу, як один із інститутів трудового права. Своєю чергою, такі норми складають зміст відповідного інституту в системі законодавства про працю.
Водночас в залежності від характеру тих чи інших правовідносин, від їх значущості в механізмі забезпечення прав особи, сукупність норм, спрямованих на регулювання процедури проведення певних видів правозастосовчої діяльності, може утворювати окремі галузі процесуального права, як-то цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне, кримінально-процесуальне тощо. Тобто особлива значущість таких процесуальних правовідносин призводить до необхідності прийняття відповідних кодифікованих законодавчих актів – Кримінально- процессуального кодексу України, Цивільного процессуального кодексу України, Господарського процессуального України та інших.
Процес застосування норм права як діяльність уповноважених суб’єктів правозастосування, має певну процедуру (порядок) проведення та передбачає наступні стадії:
І. Встановлення об`єктивної істини по справі - полягає у зібранні, дослідженні та оцінці юридично значимих фактів. На цій стадії встановлюються ті обставини, на наявність або відсутність яких розрахована норма права.
ІІ. Юридична кваліфікація. Змістом цієї стадії є пошук відповідної норми права, яку належить застосувати до юридично значимих, об`єктивно встановлених фактів з метою їх підведення під юридично значимі факти відповідної правової норми.
ІІІ. Тлумачення змісту норми права полягає у діяльності щодо з`ясування та роз`яснення змісту норми права. Виділення цієї стадії пов’язано виключно з виокремленням особливого значення діяльності щодо тлумачення правових норм, оскільки невірне розуміння їх змісту може призвести до застосування неадекватних, невідповідних правил до тих чи інших юридично значимих фактів. Загалом, тлумачення змісту норм права – це необхідна складова юридичної кваліфікації.
ІV. Прийняття рішення по справі. Змістом цієї стадії є прийняття індивідуально-правового акту, що пов`язує норми права з конкретним випадком, встановлює права та обов`язки визначених суб`єктів права.
V. Виконання рішення по справі. Змістом цієї стадії є здійснення компентними органами діяльності щодо виконання правозастосовчого акту