Матеріал для поглибленого вивчення. · Термінологічний словник

· Термінологічний словник

Правомірна поведінка - це соціально значимі діяння колективних та індивідуальних суб’єктів, врегульовані нормами права, які тягнуть за собою юридичні наслідки і є змістом безпосередньої, звичайної реалізації норм права у наступних формах: використання, виконання, дотримання.
Процес застосування норм права – це діяльність уповноважених суб’єктів правозастосування, що має певну процедуру (порядок) проведення, пов’язана з розглядом і вирішенням персоніфікованих справ, винесенням у зв’язку з цим індивідуально-правового (правозастосовчого) акта.
Позитивне правозастосування - це така його форма, що здійснюється як обов’язкова умова нормальної реалізації певних регулятивних приписів норм права, та має встановлений законодавством порядок. Позитивне правозастосування спрямоване на забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів правовідносин і полягає у створенні належних умов для виникнення, зміни або припинення правовідносин. Наприклад, трудові правовідносини, як правило, виникають завдяки позитивній формі правозастосування. Задля цього існує відповідний порядок працевлаштування, в результаті якого на підставі індивідуально-правового акту (наказу про зарахування на роботу, посаду тощо) – здійснюється реалізація певного права (зокрема, права на працю тощо).
Юрисдикційне правозастосування - це така його форма, що здійснюється з приводу правопорушення, з метою застосування санкцій норм права (юридичної відповідальності) та має нормативно встановлений порядок.
Тлумачення права – це визначений вид юридичної діяльності, що є обов'язковим етапом реалізації норм права, спрямований на з'ясування та роз'яснення їх змісту. Тлумачення завжди має два аспекти - з'ясування і роз'яснення норми права.
Юридична практика – це складне поняття, що розглядається і як види юридичної діяльності (судова, слідча, прокурорська, адвокатська, нотаріальна та ін.), і як теоретико-правовий досвід, юридичне надбання.

Юридичні документи - це офіційні акти, що приймаються в установленому порядку компетентними суб’єктами, містять юридично значиму інформацію та мають юридичну силу. В залежності від характеру юридично-значимої інформації усі юридичні документи поділяють на: нормативно-правові акти, правозастосовчі акти, інтерпретаційні акти, документи, які фіксують юридичні факти, цінні папери та процесуальні документи.

Акт правозастосування - це офіційний юридичний документ, що приймається органами держави та іншими компетентними суб’єктами з приводу вирішення конкретної ситуації (має персоніфікований характер і не містить норм права) та визначає права, обов’язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.
Юридична техніка – це сукупність правил, прийомів, способів підготовки, оформлення юридичних документів

· Довідкова інформація