Семінарське заняття

План семінару: Вербальні комунікації (семінарські заняття за планом можуть

проводитися або за 4, або за 6 годин в залежності від навчального графіку та вибору

викладача та студентів)

План семінару:

1. Поняття вербальних комунікацій, їх основні характеристики та типологія.

2. Публічні виступи як засіб комунікації.

1_л

Комунікації за допомогою писемної мови.

Основні ідеї теми.

□ Вербальна комунікація використовує як знакову систему людську мову, природну звукову мову, тобто систему фонетичних знаків, яка включає два компоненти: лексичний та синтаксичний. Базові функції вербальної комунікації: інформаційна, прагматична, експресивна. Специфічні функції вербальних комунікацій: емоційна, описова, контактна, функція вираження думки.

□ Мова - універсальний засіб комунікації, оскільки при передачі інформації за допомогою мови найменше втрачається змісту повідомлення.

□ Мова використовується як інструмент соціальної влади. Базис мови як інструмента соціальної влади: вибір при кодуванні та декодуванні.

□ Складність окремої вербальної одиниці. Денотація (словарне значення слова, що визнається більшістю людей даної лінгвістичної співдружності) та конотація (вторинні асоціації слова, які поділяються декількома членами співтовариства). Регіоналізми, метамова, сленг, жаргон. Обробка слова включає три різних процеси або компоненти внутрішнього стану. По-перше, референціальна функція, по-друге, асоціативний компонент, по-третє, емотивний компонент.

□ Мова як «відкрита» та народжуюча система.

□ Система влади як відображення виразу існуючих відносин влади. Мова відображає більш або менш явно структуру соціально-політичної влади в даному суспільстві та неминуче приймає чиюсь точку зору Мова - це вираз соціальних конвенцій або контрактів з використання мови.

□ Здійснення влади в акті комунікації відбувається через: 1) вибір слів та виразів (поліція або «фараони», міліція або «менти», визволителі або «загарбники», мораль або «нрави»); створення нових слів та виразів; вибір граматичної форми («поліція захопила демонстрантів» або «демонстранти були захоплені поліцією»; «поліція діяла» або «поліція змушена була діяти»); вибір послідовності елементів при перерахуванні; суперсегментні характеристики (емфаза, тон голосу тощо); вибір прихованих передумов («вільна» та пов'язана» інформація).

□ Типологізація усних вербальних комунікацій за: умовами спілкування (пряме, опосередковане); за кількістю учасників (монолог, діалог, полілог); за метою

спілкування (інформування, переконування, розважання, вітання); за характером розмовної ситуації (ділова розмова, побутове спілкування). Публічний виступ: уміння PR-мена виступати прилюдно. Структура публічного виступу (вступ, розвиток, закінчення). Цілі та завдання виступу. Організація виступу.

6. Чим писемні вербальні комунікації відрізняються від усних? Яких якостей, знань та

вмінь від працівника PR вимагають перші? Другі? Правила складання текстових матеріалів для журналіста і працівника PR однакові? Обгрунтуйте свою відповідь.

Основні поняття:

Кттнська А. Д

вербальні комунікації, мова, культура мовлення, усна мова, публічний виступ, монолог, діалог, переговори, ефективне слухання, писемні комунікації, згортання інформація, анотація, реферат, конспект, алгоритм читання, читабельність, індекс туманності (складність).

Теми рефератів:

Етика мовної комунікації. ■ Мова та комунікація. • Риторика: наука чи мистецтво?

Література:

1. Алешина И Паблик рілейшнз для менеджеров и маркетеров. — М., 1997.

2. БлзкСзм. Паблик рилейшнз. Чтозтотакое? — М., 1989.

3. Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. —

Р.-н.-Д„1995.

4. Викентьев И.Л. Приемьі реклами и public relations, часть І. — К., 1997.

5. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Основьі речевой коммуникации. — М., 1997.

6. Кпюев Е.В. Речевая коммуникация. — М., 1998.

7. Конецкая В.П. Социология коммуникаций. — М., 1997.

8. Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз. Посібник. — К.,1997.

9. Почепцов Г. Паблик рилейшнз, или какуспешно управлять общественньїм мнением — М„ 1998.

10. PR: международная практика. — М., 1997.

11. Яковлев И. Паблик рилейшнз в организациях. — Санкт-Петербург, 1995.

* * *

12. Кирпичев И.В. Особенности проведення рекламно-информационньїх мероприятий фирмьі "Мерседес — Бенц". //Вестник Московского университета, серия 10, Журналистика, №2,1997.

13. Почепцов Г.Г. Слухи как семиотический феномен. //Логика, психология семиотика: аспектьі взаимодействия. — К., 1990.

14. Рождественская Ю.В. Теория риторики. — М., 1997.

15. Яновский А. Искусство светского общения. //Маркетинг, 1997 №2.

Проблемні запитання:

1. Чому методи вербальних комунікацій найбільш поширені в практиці PR? Які вони мають переваги і які недоліки?

2. Чому мова — соціальне явище? Як пов'язані між собою мова та комунікація?

3. Які види усної вербальної комунікації найбільш ефективні для комунікацій з громадськістю? Чому?

4. За яких умов можливе здійснення діалогу? Поясніть свою думку.

5. Що потрібно для ефективного слухання? Чому кажуть: можна слухати, але не чути?

Практичні завдання та вправи:

1. Використовуючи літературу (3,5), виявіть такі свої здібності — рівень розвитку навичок читання, вміння слухати, стиль спілкування.

с&ішизі£х»гада* сю

2. Проаналізуйте перелічені нижче характеристики поганого та хорошого слухача, запишіть їх в наступну таблицю:

Хороший слухач	Поганий слухач

— економить час, слухаючи раціонально;

— отримує як вербальну, так і невербальну інформацію;

— розглядає саму тему як нудну та нецікаву;

— вважає, що збереже композицію виступу в голові;

— працює, щоб покращити комунікативні навички;

— витрачає час на обдумування сторонніх тем;

— не хоче концентруватись на складних моментах;

— допомагає оратору;

— внутрішнє реагує на будь-який емоційний вираз,

— зосереджений і терплячий, не перебиває оратора;

— запобігає непотрібній незгоді, непорозумінню та повторенням;

— розслаблюється, дозволяючи собі відволікатись;

— бачить, відчуває і чує;

— уловлює голі факти і не розуміє головної ідеї;

— терплячий до ідей, що не співпадають з його власними;

— вважає нудним уважно слухати;

— відгукується на критику оратора;

— старається осмислити те, що не зрозуміле;

— здатний абстрагуватися від візуальних і емоційних факторів;

— занадто збуджений і часто відволікається;

3. Складіть анотацію та реферат-резюме однієї з книг, запропонованих до даного семінарського заняття.

4. Використовуючи тест, оцініть свою манеру роботи з документацією (5, стор. 113—116).

5. Підготуйте конспект інформаційної (агітаційної, вітальної) промови. Виступіть з ним перед студентами групи.

6 Використовуючи наступну форму, оцініть промову, з якою виступав студент групи:

Форми для оцінки промови*

№ Критерії оцінки Ферми Зауважен

ОЦІНКИ** Нй

Наскільки цікава тема доповіді (виступу) перед слухачами?

Зацікавив слухачів виступ? Наскільки він ясний, довгий чи короткий?

Чи доцільний план виступу (його логіка, послідовність викладу проблем, фактів, думок)? Наскільки він простий та продуманий? Чи все, що викладається, відповідає гемі? Викликас: інтерес слухачів? Має конкретний характер? Досягає мети? Наскільки зрозумілий та вражаючий висновок? Оцініть виголошування з точки зору використання невербальних засобів:

- поза (Чи правильна, зручна)

- жести (які саме, їх кількість)

- рухи тіла

- звучність, швидкість мовлення артикуляція

вимова

- використання наочних засобів

- зовнішній вигляд

- наскільки оратор "прив'язаний" до тексту доповіді

* Складено за: П. Сопер. Основи искусства речи. — Ростов-на-Дону, 1996, crop. 237. ** Форма оцінки може бути у вигляді 5 бальної системи, знаків"+" та"-" тощо.

7. Прочитайте наведені нижче висловлювання та згрупуйте їх: перша група — висловлювання, що вживаються в офіційній писемній мові, друга група — вислови, характерні для розмовної мови.

її/ п

"Я повинний купити квіти дружині, оскільки сьогодні у моєї дружини день народження", "Для чого ти це робиш?", "Порівняно з коштами на оборону — це просто ніщо", "Споживач, очевидно, зустрічався із зразками невдалої домашньої техніки, котра може роздратувати, якщо навіть вона безпечна", "Двоє з них одружилися після пограбування ювелірного магазина", "Наслідком переміщення вами мануальної перешкоди в сферу мого звучання буде припинена комунікація", "Якщо ви закриєте мені рукою рот, я не зможу говорити". "Ми приділимо особливу увагу забезпеченню адекватних можливостей для сприйняття звуку", "Спочатку ми переконаємось, що вам добре чути".

*J"

8. Перебудуйте речення таким чином, щоб досяглася миттєвість засвоєння головного змісту:

^F К-хинанська А Л

— "Дикенс, Сократ, Дрейк, Лінкольн, Генрих VIII — всі вони носили бороди"

— В минулому році Гаррі Сміт піднявся на Маттерхорн переплив Геллеспонт. пересік Сахару, пробіг від Лондона до Брайтона, пройшов у каное через Ніагарський водоспад, і все це він робив із зав'язаними очима і з одною рукою, прив'язаною за спиною".

— "Щоб ні говорив керуючий роботами проте, якщо правильний фінансовий проект і дослідження ринку говорять на нашу користь, то в крайньому разі на основні товари можна не роздумуючи збільшити бюджет".

Невербальні комунікації в системі зв'язків з громадськістю

План семінару:

1. Поняття невербальних комунікацій, їх основні характеристики та типологізація.

2. Оптико-кінетична знакова система та її особливості.

3. Акустична знакова система та її особливості. Організація простору та часу комунікаційного процесу

Основні ідеї теми

Ш Невербальні знакові системи відіграють важливу роль у спілкуванні, виконуючи наступні функції, доповнення мови, заміщення мови, репрезентація емоційного стану партнерів по комунікативному процесу Ш Особливості невербальноі системи комунікації порівняно з вербальною

ІІевербальна комунікація Вербальна комунікацій

Ситуативність: обмін інформацією Надситуативність: можна переповідати відбувається "тут і тепер", в межах про те, що колись відбувалось, навіть конкретної ситуації з конкретними про те, чого взагалі не існує людьми

Синтетичність: невербальне Вербальні повідомлення чітко

повідомлення важко розкладати на відокремлені одне від одного. їх окремі одиниці співвідношення підкоряється певним

правилам.

Спонтанність: неконтрольовані рухи Штучність (неспонтанність): вербальні переважають над контрольованими, висловлювання усвідомлені, їх легше неусвідомлені над усвідомленими. аналізувати, оцінювати, контролюваги. Засвоєння шляхом спостереження, Засвоєння шляхом спеціального копіювання, імітації. навчання.

□ Види невербальних повідомлень, в залежності від функцій, які вони виконують: емблеми; ілюстратори; демонстратори: регулятори, адаптори.

□ Оптико-кінетична система знаків - те, що зорово сприймається суб'єктом: міміка, контакт очей, поза тіла, жести. Неоднозначність інтерпретацій одних і тих же оптико- кінетичних знаків в різних національних культурах.

□ Акустичні системи передачі інформації. Паралінгвістична система - система вокалізації, якість голосу, його діапазон, тональність.Екстралінгвістична система - включення в мовлення пауз, плачу, сміху, темп мовлення.

<3&аіЖН4іроіМйКМ COD

□ Організація простору та часу комунікативного процесу виступає особливою знаковою

системою. Проксеміка - спеціальна галузь, що займається нормами просторової та часової організації спілкування. Інтимна, персональна, соціальна та публічна дистанція при спілкуванні Монохромічна та поліхромічна концепції часу. Хронотоп - специфічний набір просторових та часових констант комунікативних ситуацій (хронотопи «лікарняної палати», «вагонного попутчика»)

□ Такесика - невербальна система передачі інформації, що пов'язана з тактильною системою сприйняття.

□ Ольфакторна система передачі інформації за допомогою запахів.

□ Проблемність невербальних знакових систем.

Основні поняття:

невербальні комунікації, оптико-кінетачні комунікації, жести, міміка, пантоміма, фонаційні засоби комунікації, ситуативні змінні комунікації візуапізація, дистанція.

Теми рефератів:

■ Як читати людину неначе книгу?

■ Невербальні аспекти ділового спілкування.

Література:

1. БлзкСзм. Паблик рилейшнз. Чтозтотакое? — М., 1989.

2. ВведенскаяЛ.А., ПавловаЛ.Г. Культура и искусстворечи. Современная риторика. — Р -н -

Д.,1995.

3. ДанкелЖ, ПарнхзмЗ. Ораторское искусство—путь куспеху.— С.-Пб., 1997.

4. Конецкая В.П. Социологмя комуникаций. — М., 1997.

5. Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз. Посібник. — К.,1997.

6. Ниренберг Д. Как читать человека, словно книгу. — Баку, 1992.

7. Почепцов Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественньїм мнением — М 1998

8. PR: международная практика. —М„ 1997.

9. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей. — К., 1997.

10. Корніяка О М. Мистецтво ґречності: чи вміємо ми себе поводити? — К., 1995.

11. Курбатов ВИ. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону, 1995.

12. Венедиктова В.А. О деловой зтике и зтикете. — М., 1994

13. Рождєственская Ю.В. Теория риторики. — М., 1997.

14 ЯновскийА. Искусство светскогообщения.//Маркетинг, 1997 №2.

Проблемні запитання:

1. Деякі люди вважають, що невербальні акти нашої поведінки повністю залежать від фізіологічних та психологічних властивостей нашого організму. Інші додержують точки зору, що людина - свідома істота, і тому всі акт нашої поведінки — результат свідомої регуляції'. А як думаєте Ви, що лежить в основі нашої невербальної поведінки? Чому?

2. В чому проявляється взаємозв'язок вербальних та невербальних комунікацій? Чи можливе їх застосування окремо одна від одноі'? Чому?

3. Які з невербальних засобів найбільше підлягають контролю свідомості, які найменше? Чому?

4. Поясніть, чому організацію простору, часовий фактор, колір, зовнішній вигляд вважають а) невербальними засобами, б) засобами комунікації?

В яких випадках особливе значення має візуальний контакт? Які засоби візуалізацГі можуть

Клямайсьдл Л А

бути застосовані працівниками ПР?

ф Практичні завдання та вправи:

1. Прочитайте запропоновані нижче речення і поясніть, які емоції передають жести, описані в них:

— Марія схопилася за голову і закричала...

— Микола ляснув себе по лобі і вигукнув

— Старий замахав руками, повторюючи...

— Хлопець сказав, почухавши потилицю (2, стор. 59-60)

2. Оцініть, що означають словосполучення:

— піднесені брови,

— широко розкриті очі,

— прищурені очі,

— стиснуті зуби,

— зведені брови.

— спокійні очі?

3. Яку мовну реакцію вимагає логічний наголос у кожному з наведених речень?

— Ви підете у театр?

— Ви підете у театр?

— Ви підете у театр?

4 Існують багатосмислові вирази, обличчя, жести. Нижче названі три невербальні засоби. Знайдіть по три смислові інтерпретації кожного з них.

- "Не піднімати очей"	1. "Лх, забудь!"
	2. "Слухаю Вас уважно"
1. "Кивок головою вверх - вниз"	3. "Боязнь бути покараним"
	4. "Сором"
3. "Ляскати пальцями"	5. "Розумію, що Ви говорите"
	6. "Співчуваю Вам"
	7. "Ось це здорово!"
	8. "Погоджуюсь з Вами"
	9. "Бентеження"

5. При самостійному функціонуванні невербальних засобів вони передають закінчений смисл. Інтерпретуйте вербально наступні НВК:

• Людина вказує пальцем на об'єкт.

■ Поманила когось зігнутим вказівним пальцем.

• Поглядом показує на двері.

• Жінка стоїть перед сином у позі обурення, "вперті руки у боки", потім погрожує йому пальцем, піспя чого, приставивши вказівний палець до скроні, крутить ним декілька разів і, нарешті, владним жестом вказує на двері. (4, стор. 137.)

6. Яку відстань Ви оберете, спілкуючись з колегою — давнім знайомим, з керівником підприємства, при проведенні ділової зустрічі з невеликою групою людей (4-5 чол.), при проведенні прес-конференції для журналістів, при проведенні зборів акціонерів (їх кількість приблизно 200-300 чоловік)? Чому? Аргументуйте свою відповідь.

7. Збираючись на:

а) ділову зустріч з керівником,

б) ділову зустріч в цеху підприємства,

в) на телебачення для участі у "круглому столі",

г) презентацію Вашого підприємства,

д) святкову вечерю,

--------------------------------------------------------------------------------------------- ——------------------------------------------------------------------------------------------------ 1 37

<3в свки -з ірозд^смг сю ¹----

е) пікнік, що влаштовує Ваша фірма для свого персоналу, що Ви одягнете і чому?