Порядок проведення заняття

На початку заняття проводиться перевірка володіння практичними навиками, після чого усна співбесіда з двох питань і 1 ситуаційної задачі.

ЛІТЕРАТУРА

Вказана у методичних вказівках до кожної теми, що входить до модуля №1.

Модуль 2

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №18

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ТА ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА

ОБРОБКА РАН МОЗКОВОЇ ДІЛЯНКИ ГОЛОВИ. ВАДИ РОЗВИТК У

ЧЕРЕПА ТА МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ.

Актуальність теми: засвоєння топографо-анатомічних структур голови необхідне лікарю для топічної діагностики, а також вибору способу лікування травм голови, які зустрічаються доволі часто, правильного проведення первинної хірургічної обробки ран, (а педіатрам для для топічної діагностики та вибору способу оперативного лікування краніостенозу та черепно-мозкової грижі).

Навчальна мета.

Знати: кістково-м’язові орієнтири, границі, поділ голови на окремі ділянки та пошарову будову мозкової ділянки голови, межі і пошарову будову скроневої та соскоподібної ділянок, вміст ямок основи черепа, особливості виконання первинної хірургічної обробки ран голови, принципи краніометрії (та операцій при краніостенозі і черепно-мозкових грижах).

Вміти: орієнтуватись в топографічній анатомії мозкової ділянки голови, виконувати первинну хірургічну обробку ран голови.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Перечисліть границі між мозковим і лицевим відділами черепа та лобно-тім’яно-потиличної ділянки.

2. Намалюйте і позначте схему поверхневих тканин (включаючи клітковинні простори, кістку і тверду мозкову оболонку) лобно-тім’яно-потиличної ділянки.

3. Намалюйте і позначте схему ходу магістральних судин і нервів покривів черепа.

4. Вкажіть місця виникнення позачерепних гематом та їх анатомічні відмінності.

5. Дайте письмове визначення проникаючих, непроникаючих та скальпованих ран, вкажіть їх анатомічні відмінності.

6. Опишіть послідовно етапи первинної хірургічної обробки рани м’яких тканин, кістки, мозкових оболонок і мозку.

7. Вкажіть відмінності ПХОР від такої ж на кінцівках.

8. Вкажіть особливості зупинки кровотечі з м’яких тканин та кістки склепіння черепа, венозних синусів, артерій мозкових оболонок і мозку.

Контрольні питання теми:

1. Границі та поділ мозкового відділу голови на ділянки.

2. Пошарова будова лобно-тім’яно-потиличної ділянки голови. Місця виникнення та шляхи поширення гематом і гнійних процесів.

3. Судини і нерви поверхневих шарів мозкової ділянки голови.

4. Пошарова будова скроневої ділянки. Місця виникнення та шляхи поширення гематом і гнійних процесів.

5. Топографічна анатомія соскоподібної ділянки. Поняття про трепанацію соскоподібного відростка і трепанаційний трикутник Шипо.

6. Поділ внутрішньої основи черепа на ямки, їх границі та вміст.

7. Поняття про скальповані, проникаючі і непроникаючі рани голови та їх первинну хірургічну обробку (ПХОР).

8. Методи зупинки кровотечі при пошкодженні м’яких тканин, кістки, судин оболонок мозку і венозних пазух.

9. Принципи краніометрії. Поняття про краніопластику.

10. Поняття про краніостеноз та черепно-мозкові грижі, принципи операції при них.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На анатомічному препараті; муляжах, таблицях студенти досліджують топографо-анатомічні особливості поверхневих шарів, мозку та його оболонок на раніше нанесеній проникаючій рані мозкової ділянки черепа.

Хірургічна бригада студентів з 3-4 чоловік на анатомічному препараті виконує первинну хірургічну обробку рани голови згідно інструкції.

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Вивчення шарів мозкової ділянки голови на рані голови.

Для цього дослідіть стінки рани нанесеної на препараті. Зверніть увагу на будову підшкірної клітковини, наявність зв’язків між шкірою і апоневрозом, комірчасту будову клітковини, в яких можуть розташовуватись гематоми і гнійники, які відрізняються формою випинання і межами розповсюдження. В цьому шарі дослідіть основні судинно-нервові пучки, які на відміну від інших ділянок тіла, проходять над апоневрозом. Напрямок ходу судин і нервів знизу вверх з шиї і лиця на голову. Зверніть увагу на взаємовідношення апоневрозу з окістям. У скроневій ділянці знайдіть скроневий м’яз з його футляром, судини.

2. Виконання первинної хірургічної обробки рани

Первинну хірургічну обробку рани виконайте на трупному матеріалі, попередньо змоделювавши поранення голови. Відступивши на 0,5 см від країв рани висічіть підшкірну клітковину і апоневротичний шолом. Обережно розсічіть окістя і відшаруйте його распатором до тих розмірів, які будуть відповідати отвору в кістці. Кусачками Люера розтрепануйте отвір пошкодженої кістки до здорової тканини, надавши їй правильної овальної форми. Проведіть поетапно гемостаз: на судини м’яких тканин накладіть затискачі, судини перев’яжіть або діатермокоагулюйте. Кровотечу з кістки зупиніть втиранням в краї кістки спеціальних воскоподібних паст.

Тверду мозкову оболонку розкрийте при наявності гематоми під нею (відсутність пульсації, синє забарвлення). При пошкодженні твердої мозкової оболонки головного мозку, краї її висічіть на протязі 1-2 мм і після цього виконайте обробку рани мозку відповідно до показань. Хірургічна обробка може бути закінчена тільки тоді, коли повністю оброблений раневий канал, а мозок западає і з’являється пульсація. Сторонні тіла з мозку видаліть шляхом промивання теплим ізотонічним розчином за допомогою гумової груші. При наявності ознак западіння мозку операцію завершіть накладанням глухого шва на рану із встановленням випускників (гумових смужок) на 1-2 дні. При відсутності інфекції в рані після первинної хірургічної обробки і клінічних проявів набряку мозку і задовільному стані хворого проводять одномоментну первинну краніопластику. Якщо є ускладнення, то краніопластику виконайте не раніше, як через 1-2 місяці після травми.

Тести для самоконтролю знань.

1. До складу склепіння черепа не входить ділянка:

а) лобно-тім’яно-потилична; б) скронева;

в) коловушно-жувальна; г) соскоподібного відростка.

2. Вкажіть, в яких тканинах склепіння черепа є анатомічніумови дляутворення обмежених (1) і розлитих гематом (2) та скупчень гною.

3. Яка артерія кровопостачає потиличну ділянку мозкового відділу голови?

1) a. suрraorbitalis; 2) a. supratrochlearis;

3) a. angularis; 4) a. auricularis posterior.

4. Основний судинно-нервовий пучок в ділянці склепіння черепа проходить:

а) в підшкірній жировій клітковині; б) під сухожилковим шоломом;

в) під м’язами; г) під окістям.

5. Чому в ділянці волосистої частини голови виникають скальповані рани? Які тканини входять до складу клаптя?

6. Що називають склоподібною пластинкою черепа?

1) зовнішню пластинку; 2) внутрішню пластинку;

3) губчату речовину; 4) тверду мозкову оболонку.

7. Що є причиною сильної кровотечі при пошкодженні м’яких тканин склепіння черепа?

8. Які шари м’яких тканин черепа потрібно висікти, під час первинної хірургічної обробки рани:

1)_________; 2)__________; 3) __________?

9. Тактика хірурга при непроникаючому пораненні черепа?

10. Який напрям розтину м’яких тканин склепіння черепа і чому дозволяє уникнути пошкодження крупних судин і нервів?

11. Які шари м’яких тканин потрібно проколоти голкою одночасно при зашиванні ран волосистої частини голови?

12. Як зупинити кровотечу з кісткових країв рани голови?

1) накладання затискача; 2) довенне введення хлористого кальцію; 3) втирання воску; 4) перев’язка підшкірних вен.

13. Які матеріали частіше використовують для краніопластики?

14. Поняття про краніостеноз та черепно-мозкові грижі, принципи операції при них.

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Обґрунтуйте топографо-анатомічно об’єктивні результати огляду голови при підшкірних та підокістних гематомах після травми тім’яної ділянки.

2. В лобно-тім’яній ділянці після травми утворився клапоть тканин (9х13 см).Як називається рана? Вкажіть основні етапи втручання.

3. При первинній хірургічній обробці рани тім’яної ділянки не виявлено кісткових пошкоджень. Обґрунтуйте необхідні додаткові дослідження для виключення епідуральної гематоми.

4. Відсутня пульсація судин скроневої ділянки. Яка артерія не пульсує?

5. При виконанні антротомії хірург вийшов за межі трикутника Шипо, що призвело до сильної кровотечі. Яке її джерело?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского возраста /Под ред. Ю.Ф. Исакова, Ю.М.Лопухина. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

5. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

6. Практикум по топографической анатомии и оперативной хирургии. /Под ред. Гудимова. - Минск, 1991.

Додаткова:

1. Золотарева Т.В., Топоров Г.Н. Хирургическая анатомия головы. - М., 1968.

2. Попов В.А. Черепно-мозговая травма. - Л., 1988.

3. Сперанский С.С. Основы медицинской краниологии. - М., 1988.

4. Угрюмов В.М. Оперативная нейрохирургия. - М., 1988.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №19

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ МОЗКУ ТА ЙОГО ОБОЛОНОК.

ТРЕПАНАЦІЯ ЧЕРЕПА.

Актуальність теми: знання топографо-анатомічних структур мозку та його оболонок необхідне лікарю для точної топічної діагностики внутрішньочерепних гематом, а також вибору способу лікування внутрішньочерепної патології, правильного виконання трепанації черепа та інших операцій.

Навчальна мета.

Знати: топографію мозку та його оболонок, вміст ямок основи черепа, будову шлуночків мозку та шляхи циркуляції ліквору в них і операції при водянці мозку; принципи трепанації черепа, стереотаксису і девіталізації.

Вміти: орієнтуватись в топографічній анатомії внутрішньочерепних структур, з метою розуміння виникнення окремих патологічних процесів і виконання операцій на них.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Вкажіть особливості зупинки кровотечі з венозних синусів, артерій мозкових оболонок і мозку.

2. Послідовно письмово перечисліть оболонки мозку і простори між ними.

3. Вкажіть місця розташування внутрішньочерепних гематом і судини, з яких вони можуть виникати.

4. Перечисліть основні венозні пазухи твердої мозкової оболонки та вкажіть шляхи руху крові по них.

5. Намалюйте схему Кронлейна-Брюсової. Нанесіть на неї головні борозни та судини мозку і його оболонок.

6. Перечисліть головні етапи кістково-пластичної трепанації черепа та інструменти спеціального призначення.

7. Опишіть склад клаптів в залежності від способу кістково-пластичної трепанації.

8. Вкажіть показання та головні етапи декомпресійної трепанації черепа за Кушингом.

Контрольні питання теми:

1. Поділ внутрішньої основи черепа на ямки, їх границі та вміст.

2. Оболонки мозку, міжоболонкові простори. Внутрішньочерепні гематоми та джерела їх виникнення.

3. Венозні пазухи твердої мозкової оболонки, відтік венозної крові від мозку і оболонок, зв’язок з поверхневими венами.

4. Основні борозни і закрутки мозку, його кровопостачання.

5. Шлуночки мозку, механізм ліквородинаміки та утворення водянки мозку. Особливості хірургічної тактики при лікуванні водянки мозку

6. Схема Кронлейна-Брюсової та її практичне значення.

7. Кістково-пластична трепанація черепа: показання, техніка виконання за способом Олівекрона і Вольфа-Вагнера.

8. Декомпресійна трепанація черепа: показання, техніка виконання.

9. Принципи стереотаксису та операції девіталізації структур мозку.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На анатомічному препараті; муляжах, таблицях студенти досліджують топографо-анатомічні особливості мозку та його оболонок. Хірургічна бригада студентів з 3-4 чоловік на анатомічному препараті виконує кістково-пластичну трепанацію черепа згідно інструкції.

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Кістково-пластична трепанація черепа за Олівекроном.

Виконайте підковоподібний розтин шкіри, підшкірної жирової клітковини і апоневротичного шолома з основою, орієнтованою до ходу судинно-нервових пучків. Утворений шкірно-апоневротичний клапоть виділіть до самої основи і відведіть донизу. Після чого, відступивши на 0,5-1 см до середини від краю шкірного розрізу, підковоподібно розсічіть окістя. Відшаруйте його до периферії на 1 см. На звільненій від окістя кістці за допомогою коловорота виконайте 5-6 трепанаційних отворів, два з них розмістіть біля основи клаптя. Спочатку використайте списоподібну фрезу до появи опилів кістки з кров’ю, а потім – сферичні фрези. При проходженні внутрішньої пластинки кістки будьте обережні, щоб не пошкодити мозок. За допомогою металевого провідника Полєнова через 2 сусідні отвори між твердою мозковою оболонкою і кісткою проведіть дротяну пилку Джил’ї. Приєднайте до обох кінців пилки ручки і поступово перепиляйте кістку між отворами, під кутом 45° назовні. Після чого дротяну пилку підведіть під основу кісткового клаптя і підпиляйте кістку зсередини. Клапоть підніміть елеватором, надламайте його в основі і відкиньте вниз. Для доступу під тверду мозкову оболонку нейрохірургічними ножицями виконайте її хрестоподібний розріз, відступаючи від краю кісткового отвору на 0,5-1 см. Вида­літь патологічне вогнище. На тверду мозкову оболонку накладіть окремі шви з проміжками в 1-1,5 см тонкою шовковою лігатурою. Кістково-окіст­ний та шкірно-апоневротичний клапті покладіть на місце. М’які тканини зший­­те вузловими шовковими швами, захоплюючи в шов відразу всі шари.

Тести для самоконтролю знань.

1. В якій з ямок черепа знаходиться мозочок, мозолисте тіло, тім’яні долі:

а) передня черепна ямка; б) середня черепна ямка;

в) задня черепна ямка; г) внутрішня поверхня склепіння черепа.

2. Вкажіть шляхи лікворотоку:1)_____; 2)_____; 3)_____; 4)_____.

3. Яка з вказаних борозен розділяє тім’яну частку від скроневої:

а) латеральна; б) центральна;

в) потилично-тім’яна; г) поперечна потилична.

4. Який з вказаних отворів з’єднує бокові шлуночки з третім:

а) Люшка; б) Мажанді;

в) міжшлуночковий Монроє; г) Сильвієвий водогін.

5. Назвіть внутрішньочерепні гематоми, що можуть утворитися при травмі голови:

1) ________; 2) _________; 3) ________.

6. Які методи краніоцеребральної топографії використовуються в клініці для визначення проекції на поверхню черепа головних борозен і закруток головного мозку та судин мозку і його твердої оболонки?

7. Показання до виконання кістково-пластичної та декомпресійної трепанацій черепа.

8. З якою метою при трепанації черепа використовується провідник Полєнова?

9. В яких міжоболонкових просторах при крововиливі можна під час пункції знайти кров у лікворі?

10. В чому полягає суть методів стереотаксису та операцій девіталізації?

11. Вкажіть місце проекції основного стовбура середньої менінгіальної артерії за схемою Кренлейна –Брюсової?

1) перетин передньої вертикалі з виличною дугою;

2) перетин передньої вертикалі з верхньою горизонталлю;

3) перетин задньої вертикалі з верхньою горизонталлю;

4) перетин середньої вертикалі з нижньою горизонталлю.

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворого діагностовано операбельну пухлину мозку. Яке втручання показане? Назвіть етапи операції.

2. Під час трепанації черепа (у дитини) хірург знайшов пошкоджену середню менінгеальну артерію. Він прошив і перев’язав її центральний кінець. В чому його помилка?

3. Після закритої травми голови у хворого (у дитини) різко підвищився внутрішньочерепний тиск і наростають неврологічні симптоми. Кров у лікворі відсутня. Обгрунтуйте діагноз і втручання?

4. Яке втручання показано при високому внутрішньомозковому тиску у хворого з неоперабельною пухлиною мозку?

5. У дитии водянка мозку, зумовлена механічними перешкодами відто­ку мозкового ліквору. В яких місцях найчастіше виникають такі перешкоди?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского возраста /Под ред. Ю.Ф. Исакова, Ю.М.Лопухина. – М.: Медицина, 1989

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

Додаткова:

1. Баран М. А., Майорова Н. А. Функциональная стереоморфология мозговых оболочек: Атлас. - М., 1982.

2. Баранов В. А. Закрытые травмы головного мозга. - Л, 1966.

3. Золотарева Т.В., Топоров Г.Н. Хирургическая анатомия голови. - М., 1968.

4. Лихтерман Л. Б., Хитрин Л. X. Травматические внутричерепные гематомы. - М., 1973.

5. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

6. Практикум по топографической анатомии и оперативной хирургии. /Под ред. Гудимова. - Минск, 1991.

7. Попов В.А. Черепно-мозговая травма. - Л., 1988.

8. Сперанский С.С. Основы медицинской краниологии. - М., 1988.

9. Угрюмов В.М. Оперативная нейрохирургия. - М., 1988.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття № 20

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ.

БЛОКАДА ШКІРНИХ ГІЛОК ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА. РОЗРІЗИ ПРИ ГНІЙНИКАХ НА ЛИЦІ. ОПЕРАЦІЇ ПРИ НЕЗРОЩЕННІ ВЕРХНЬОЇ

ГУБИ І ПІДНЕБІННЯ.

Актуальність теми. Виконання операцій при пораненнях і гнійних про­цесах лиця, ліквідація вроджених та набутих дефектів і деформацій тканин лиця, потребують від лікаря досконалого знання його топографічної анатомії, що зумовлено складністю анатомічної будови, значною густиною розташування судин і нервів, розташуванням основної маси аналізаторів, вимогами косметичності.

Навчальна мета.

Знати: топографічну анатомію поверхневих і глибоких відділів лиця, границі, пошарову будову і особливості топографічної анатомії щічної, привушно-жувальної і глибокої ділянок бокового відділу лиця, особливості ПХОР, типові розрізи при гнійних процесах на лиці; показання, техніку блокади шкірних гілок трійчастого нерва, види вроджених вад лиця і принципи операцій при них.

Вміти: орієнтуватися в топографічній анатомії бокових ділянок лицевого відділу голови; виконувати первинну хірургічну обробку рани лиця; розтини гнійних процесів та блокаду шкірних гілок трійчастого нерва.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Перечисліть ділянки лицевого відділу голови і їх межі. Вкажіть відділи бокової ділянки лиця.

2. Намалюйте проекцію ходу лицевої артерії та її анастомози.

3. Назвіть відростки жирового тіла щоки і напрямки поширення гнійних процесів по них.

4. Опишіть будову капсули привушної слинної залози, її зв’язок із залозою та слабкі місця.

5. Назвіть судини і нерви, що проходять через товщу привушної слинної залози.

6. Намалюйте схему ходу гілок лицевого нерва.

7. Намалюйте схему вен лиця, їх анастомози між собою та венозними синусами.

8. Перечисліть клітковинні простори глибокої ділянки лиця, їх сполучення з іншими відділами.

9. Представте схему ходу і розгалуження трійчастого нерва і верхньощелепної артерії.

10. Намалюйте схему розрізів при гнійних процесах на лиці.

11. Випишіть показання та техніку блокади шкірних гілок трійчастого нерва.

Контрольні питання:

1. Границі і поділ лиця на ділянки.

2. Топографічна анатомія щічної ділянки: межі, пошарова будова, фасції, м’язи, жирове тіло, судини і нерви. Анастомози вен лиця з мозковими синусами, практичне значення.

3. Топографічна анатомія привушно-жувальної ділянки: межі, пошарова будова, фасції, м’язи, судини і нерви.

4. Будова привушної слинної залози та її вивідної протоки.

5. Топ. анатомія глибокої ділянки лиця: клітковинні простори, їх сполучення з суміжними ділянками, судини і нерви.

6. Особливості первинної хірургічної обробки ран лиця.

7. Типові розтини на лиці при нагноєннях.

8. Приносові пазухи, їх практичне значення. Трепанація лобної та верхньощелепної пазух.

9. Блокада гілок трійчастого нерва на лиці: показання, техніка виконання.

10. Вади розвитку лиця. Принципи операцій при незрощенні верхньої губи і піднебіння.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На анатомічному препараті; муляжах, таблицях студенти досліджують топографо-анатомічні особливості лицевої ділянки голови. Хірургічна бригада студентів з 3-4 чоловік на анатомічному препараті виконує первинну хірургічну обробку рани лиця. В залежності від поставленої задачі студенти знаходять точки виходу гілок трійчастого нерва на лиці і виконують їх блокаду. Проводять розрізи при гнійному паротиті.

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Визначення точок виходу гілок трійчастого нерва з метою їх блокади.

Для блокади надочного нерва (від першої гілки трійчастого нерва) визначте проекцію надочного отвору, яка розташована на 0,5 см медіальніше від середини верхнього краю очниці. Підочноямковий отвір (місце виходу на лице 2-ї гілки трійчастого нерва) проектується на 0,5 см донизу від точки, яка знаходиться на межі внутрішньої і середньої третини краю орбіти. Для блокади 3-ї гілки трійчастого нерва визначте проекцію підборідного отвору, розташованого на середині відстані верхнього і нижнього країв тіла нижньої щелепи, відповідно до проміжку між 1-м і 2-м кутніми зубами.

2. Дренування гнійних процесів ділянки привушної залози.

Розкриття їх проводиться відповідно до місця інфільтрата паралельно ходу гілок лицевого нерва радіальними розрізами. Тканини роз’єднують гострим шляхом включаючи власну фасцію, а в глибину проходять тупим способом. За Войно-Ясенецьким розтин шкіри та власної фасції здійснюють позаду гілки нижньої або біля кута нижньої щелепи з наступним роз’єд­нанням підлеглих тканин кровоспинними затискачами тупим способом.

3. Первинна хірургічна обробка рани лиця виконується у відповідності до рекомендованої літератури. При цьому рана висікається ощадно і ушивається косметичними або пластинковими швами.

Для накладання пластинкових швів застосуйте товсту полімерну монофіламентну лігатуру. На початок лігатури населіть металеву пластинку, повернуту опуклістю до шкіри, і назовні від неї – дві свинцеві намистинки. Зовнішню намистинку розплескайте пінцетом і зав’яжіть лігатуру навколо неї. Зшийте краї рани цією ж лігатурою, а другий її кінець зафіксуйте так само, як і початок. Перед розплескуванням свинцевої намистинки на кінці лігатури натягніть її до співставлення країв рани. Між металевими пластин­ками і шкірою можна лігатуру проводити через клаптик липкого пластиру

Тести для самоконтролю знань.

1. Які з названих ділянок не відносяться до бокової ділянки лиця?

а) привушно-жувальна; б) щічна; в) крилоподібна; г) скронева.

2. Назвіть артерію та її гілки 1) ______; 2) _______; 3) _______; і нерв 4) _______, розташовані в товщі привушної залози, пошкодження яких під час розкриття гнійного паротиту може викликати небезпечні ускладнення.

3. Відсутня чутливість шкіри в щічній ділянці. Гілки якого нерва пошкоджені?

а) n.ophthalmicus; б) n.maxillaries; в) n.mandibularis; г) n.facialis.

4. Який з названих м’язів належить до мімічних?

а) медіальний крилоподібний; б) латеральний крилоподібний;

в) скроневий; г) щічний.

5. Вкажіть напрямок хірургічного розтину для розкриття гнійного паротиту при локалізації гнійно-некротичного вогнища в частці привушної залози, розташованій поблизу жувального м’язу 1) _____, а також при розташуванні його в позащелепній ямці: 2) _____.

6. При пораненні якого нерва буде порушена функція мімічних м’язів?

7. Чим може ускладнитися карбункул в ділянці щоки при неправильному лікуванні?

8. Яке захворювання мозкової оболонки може виникнути як ускладнення фурункула верхньої губи?

9. Назвіть вени, що з’єднують печеристий венозний синус з лицевою веною 1) ______; 2) ______ та з крилоподібним венозним сплетенням 3) ________.

10. Як називаються запальні процеси у верхньощелепній 1)_______; лобній 2) _______ і решітчастих 3)______ приносових пазухах, 4 _______ при катарі верхніх дихальних шляхів. Чому ці хворі частіше страждають гайморитом, ніж фронтитом.

11. Які з названих утворень не розташовані в глибокій ділянці лиця?

а) язичний нерв; б) вушно-скроневий нерв;

в) верхньо-щелепна артерія; г) поперечна артерія лиця.

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворого після розкриття гнійного паротиту (у дитини після перенесеного епідемічного паротиту) виник параліч мімічних м’язів відповідної половини лиця. Яку помилку допустив хірург?

2. Для видалення гною з жирового тіла щоки хірург зробив розтин по передньому краю жувального м’язу. Чи правильно він це зробив?

3. У хворого (дитини) з фурункулом верхньої губи встановлено діагноз тромбоз кавернозного синуса. Вкажіть шлях розповсюдження нагноєння.

4. Чи може флегмона привушної залози розповсюдитися на парафарингіальний простір?

5. У хворого (дитини) рвана рана в ділянці переднього краю жувального м’язу сильно кровоточить. Обґрунтуйте яка судина ушкоджена? Ваша тактика?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского возраста /Под ред. Ю.Ф. Исакова, Ю.М.Лопухина. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

5. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

Додаткова:

1. Золотарева Т.В., Топоров Г.Н. Хирургическая анатомия голови. - М., 1968.

2. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

3. Практикум по топографической анатомии и оперативной хирургии. /Под ред. Гудымова. - Минск, 1991.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №21

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПЕРЕДНЬОЇ ДІЛЯНКИ ШИЇ.