Дошкольная педагогика как наука. Система общественного дошкольного воспитания в Украине

Дошкольная педагогика - наука о закономерностях воспитания и обучения детей от рождения до поступления в школу.

Объектом дошкольной педагогики является воспитание детей дошкольного возраста как целенаправленный процесс, а ее предметом - закономерности, противоречия отношений, технологии организации и осуществления воспитательного процесса, определяющие развитие личности.

Актуальными проблемами дошкольной педагогики является определение целей, задач, содержания, методов воспитания детей в семье и дошкольных учреждениях, а также подготовка их к школе.

Источниками дошкольной педагогики как науки являются:

- Народная педагогика вобрала в себя и сохранила уникальный опыт воспитания и обучения детей дошкольного возраста, который выдержал многовековую проверку на действенность сих пор не потерял своей актуальности;

- Идеи выдающихся педагогов прошлого. К ним относятся памятники отечественной педагогической культуры, классическое наследие педагогов-гуманистов;

- Экспериментальные исследования проблем развития и воспитания, их результаты являются базой современной дошкольной педагогики как экспериментальной науки.

- Передовой педагогический опит - деятельность педагогов-новаторов и коллективов дошкольных учреждений.

- Данные смежных наук.

Этнопедагогика (греч. ethnos - народ, paidagogike - наука о воспитании и обучении человека) - наука об опыте народа в воспитаниинии подрастающих поколений, отраженный в морально-этических идеалах, взглядах на цели и средства формирования человека, в совокупности народных средств, умений и навыков воспитания детей.

Основывается она на принципах гуманизма, природосообразности, связи воспитания с жизнью народа, единства требований и уважения к личности ребенка, веры в ее силы и возможности.

Составляющими этнопедагогики являются: народная фамилистика - знания и опыт строительства крепкой и здоровой семьи; народное дитинознавство - отношение народа к воспитанию детей, воспитательные факторы формирования личности в дошкольника, народная дидактика - опыт народа в умственном воспитании, формировании основ мировоззрения подрастающего поколения; народная педагогическая деонтология - этическая сфера мыслей и поступков каждого человека; воспитательная практика - использование народной мудрости в средствах етнизации, формирования национального самосознания ребенка.

Этнопедагогика создала специфические воспитательные средства, соответствующие периодам развития ребенка: колыбельные песни, благодаря которым ребенок впервые приобщается к родной речи; пестушки, которым сопутствуют первые движения ребенка; потешки - элементарные словесно-спортивные игры малыша с пальчиками, ручками, ножками.

Дошкольная педагогика тесно связана с другими отраслями педагогики.

Семейная педагогика - отрасль педагогики, изучающая закономерности воспитания детей в семье.

Социальная педагогика - отрасль педагогики, изучающая закономерности становления и развития личности в процессе обучения и воспитания в различных социальных институтах.

Дошкольная педагогика тесно связана со специальной педагогикой (дефектологией) - наукой, исследующей различные аспекты обучения и воспитания детей с проблеммами физического и психического развития, ее отраслями являются: сурдопедагогика (воспитание и обучение детей с недостатками слуха), тифлопедагогика (воспитание и обучение слепых и слабовидящих детей) логопедия (обучение и воспитание детей с нарушениями речи) олигофренопедагогика (обучение и воспитание детей с нарушениями и задержкой умственного развития).

Использует дошкольная педагогика и данные сравнительной педагогики - науки, которая исследует воспитательные и образовательные системы в разных странах, закономерности их развития и взаимодействия.

Связь дошкольной педагогики с другими науками

- философия: этика, естетика, соціологія – рассматривает нравственного, эстетического воспитания, концепции научных исследований на актуальне проблемы воспитания и образования

- психологія

- анотомия и физиология – особенности развития организма на каждом возрастном этапе

- медицина, генетика, інформатика – программы діагностики, компьютерные технологи, програмированное обучение

- частные методики

- коррекционная педагогика

Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні — сукупності навчально-виховних закладів, призначених для цілеспрямованого навчання і виховання. Її функціонування регламентоване Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охоро­ну дитинства», Конвенцією ООН про права дитини.

Складовими системи освіти є дошкільна, початкова, загальна середня та вища освіта. У середині XIX ст. у біль­шості розвинутих країн було законодавчо закріплено обов'язковість початкової освіти. Нині все більше країн за­конодавчо визнають обов'язковість дошкільної освіти.

Дошкільна освіта сприяє реалізації прав дитини, за­кріплених законодавчими міжнародними документами, зокрема права на охорону здоров'я, права на освіту, права на участь в іграх, права на збереження своєї індивідуаль­ності, права на захист від усіх форм фізичного, психічного насильства, приниження, зловживання, відсутності тур­боти чи недбалого і грубого поводження.

Закон «Про освіту» гласить, що «дошкільне виховання здійснюється у сім'ї, дошкільних дитячих закладах у взаємодії з сім'єю і має на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для навчання в школі». Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» орієнтує на взаємодію суспільного і родинного виховання дитини дошкільного віку. Закон України «Про дошкільну осві­ту» (2001), який розглядає її як цілісний процес, спрямо­ваний на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здіб­ностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливос­тей, культурних потреб, формування у дитини моральних норм, набуття нею життєвого досвіду. Базовый компонент. Стратегия строительства базового компонента дошкольного образования (рассматривается дифференциация понятий воспитание, развитие, образование, обучение) Общее положение базового компонента рассматриваются инвариативные и вариативные части. Содержание базового компонента «Природа», «культура», «Люди», «Я сам».

Функціонування безперервної системи національного виховання забезпечується на основі таких принципів:

- народність (передбачає національну спрямованість виховання);

- культуровідповідність (забезпечує органічний зв'язок з історією народу, культурними і побутовими традиціями,);

- природовідповідність (враховує вікові й індивідуальні особливості дітей);

- гуманізація (повагу до особистості вихованця, гідності; розуміння його запитів, інтересів; довір'я до нього);

- демократизація (метою її є усунення авторитарного стилю виховання, співробітництво вихователів і вихован­ців);

- безперервність (полягає у досягненні цілісності й наступності у вихованні);

- етнізація (наповнення виховання національним змістом).

Типи дошкільних закладів і їх функції

Дошкільний навчальний заклад — заклад освіти дітей від двох мі­сяців до шести (семи) років, який здійснює догляд, оздоровлення, виховання і навчання дітей.

1. Дитячі ясла — для дітей віком від двох місяців до трьох років.

2. Дитячі садки — від трьох до шести (семи) років.

3. Дитячі ясла-садки — для дітей віком від двох міся­ців до шести (семи) років.

4. Дошкільні навчальні заклади сімейного типу

5. Дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбіно­ваного типу

6. Дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного типу.

7. Спеціальні та санаторні дошкільні навчальні заклади компенсуючого типу для виховання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування й реабілітації.

8. Центри розвитку дитини.

9. Будинки дитини.

10. Дитячі будинки сімейного типу.

Виховні групи у дошкільних навчальних закладах ком­плектують за віковими, сімейними, родинними ознаками.

Програми виховання і навчання дітей

У сучасній Україні дошкільні заклади мають право са­мостійно обирати програму виховання дітей з комплексу варіантних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, а також розробляти і впроваджувати влас­ні. В останні роки наукові колективи створили низку сучасних програм.

«Малятко». (1999 р.). Вона визначає завдання і зміст виховання і навчання дітей віком від двох до семи років. У ній вперше реалізовано принципи демократизації педагогічного процесу, гуманізації змісту і методів навчання і ми ховання дітей у дошкільному закладі. Орієнтує на роз­ширення кола уявлень дітей про культурні традиції укра­їнського народу. Навчально-виховний матеріал систематизовано за віковими групами у розділах «Сенсорне виховання», «Виховуємо здорову дитину», «Гра», «Дитина і навколишній світ», «Рідна природа», «Мовленнєве спілкування», «Художня література», «Цікава математика», «Образотворче мистецтво», «Конструювання», «У світі музики», «Пра­ця». Завдяки цьому вихователі мають змогу врахувати не тільки вік, а й рівень розвитку кожної дитини, щоб раціо­нально дозувати матеріал.

«Дитина». (1992 р.) Програма спрямована на гуманізацію виховного проце­су; узгодження колективних, групових та індивідуальних форм і методів роботи. Переважає орієнтація на індивіду­альну роботу з дітьми в усіх вікових групах. Враховує вона і принципи інтеграції, сис­темності, комплексності. Відкривається програма розділом «Сім'я і дитячий са­док», у якому охарактеризовано специфіку і взаємозв'язок родинного і суспільного виховання. Матеріал викладено з урахуванням вікових особливостей дитини (розділи «Наші малята», «Дослідники, чомусики», «Наша старша група», «Від гри до навчання»). Найтиповіші для кожної вікової групи психологічні причини труднощів і відповідні доціль­ні педагогічні впливи розглядаються у розділі «Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів».

«Я у світі» Цель: гармоническое и разностороннее развитие его личности. Принципы: активности – дошкольник активный субъект, природосообразности – необходимость обеспечить в смене форм этапов в интенсивной жизни ребенка; индивидуальный подход. Основные этапы развития является: (Ранний возраст (1г. 1-3) и дошкольное возраст. Задачи (развивающие, воспитательные, обучающие) 7 линий развития: (Физическая, социалльно-нравственная, эмоционально-ценностная, познавательная, речевая, художественно-эстетическаяи др).

Также существуют такие программы дошкольного воспитания и обучения: «Українське дошкілля» (1991) под рук. Л. Блудовой; «Дитина дошкільних років» (1991) Нели Денисенко; «Ладушки» (1992) Н.А. Дернович; «Будь здоров малыш» (1997) А.Ф. Денисенко; «Театр физического воспитания и развития» (1997) Н. Ефименко; «Развитие украинской речи» (1991) Н.И. Хорошковская; «Безопасность жизнедеятельности дошкольника» Любомира Калуська, А. Василишина.

Професійні функції вихователя

1. Догляд за дітьми.

2. Гностично-дослідницька. Має на меті вивчення індивідуально-особистісних особливостей дітей; проектування розвитку особистості кожної дитини; засвоєння передового досвіду, нових педагогічних технологій.

3. Виховна.

4. Конструкторсько-організаційна. Спрямована на організацію педагогічного процесу в дитячому садку

5. Діагностична.

6. Координуюча. Забезпечує єдність роботи дитячого сада і сім'ї щодо створення повноцінного потенціалу ви­нного середовища, сприятливого для становлення самостійної, творчої особистості дитини; використання педагогічно доцільних форм роботи з батьками на основі диференційованого підходу до різних типів сім'ї.