Механізація кролеферм

Роздавання кормів - найтрудомісткіша технологічна операція на кролефермі. За ручного її виконання затрачається майже 50 % робочого часу, особливо при змішаному типі годівлі, за якого обов'язковим є щоденне очищення, миття і дезінфекція годівниць.

При утриманні кролів у одноярусних кліткових батареях і годівлі повнораціонними гранульованими комбікормами використовуються бункерні самогодівниці – ККБ-І. Вони призначені лише для сухих сипких кормів і розраховані на 3-5-денний запас корму. Заповнюватись гранулами вони можуть вручну з долівчатих візків або механізовано, як показано на рис. 41.

Рис. 41. Схема встановлення обладнання для роздавання кормів: - зовнішній бункер; 2- поперечний транспортер; 3 - кліткові батареї, 4 - вертикальна розподільна труба; 5 - бункер поздовжнього кормороздавача; 6 - поздовжній кормороздавач; 7 - скребки для видалення гною; 8 - приводна станція поперечного транспортера.

Рис. 42. Самогодівниці для кролів (мм); 1 - бункерна самогодівниця з перегородкою, що регулюється; 2 - відкидна самогодівниця; самогодівниця з поперечними перегородками; 4 - бункерна самогодівниця з кормовим лотком, що входить у клітку; 5 - кругла бункерна самогодівниця на 4 клітки.

Бункерні самогодівниці навішуються на передню стінку ззовні клітки і бувають різних форм і конструкцій (рис. 42). Насипаний у бункер корм через щілину по мірі його виїдання самопливом надходить у кормовий лоток, який через отвір у стінці заходить у середину клітки або ж залишається ззовні. Верхній край кормового лотка має загнутий всередину бортик шириною 10-15 мм, який запобігає втратам корму (вигрібанню його з лотка). Поперечні перегородки у кормовому лотку перешкоджають кролям залазити у годівниці і забруднювати корм екскрементами.

Виготовляють бункерні самогодівниці з оцинкованого листового металу товщиною 0,7-0,8 мм. Фронт годівлі (довжина годівниці) від 150 до 300 мм. Довгі годівниці встановлюють у групових клітках або на дві сусідні клітки. Вертикальними поперечними перегородками кормовий лоток 150 мм довжини ділиться на дві, а 300 мм - на чотири однакові секції. На дні кормового лотка зроблені у шахматному порядку отвори (0 2 мм) на відстані 1 см один від одного. Вони призначені для видалення кормового пилу, який при накопиченні подразнює слизову оболонку дихальних шляхів і викликає захворювання кролів ринітом. За допомогою спеціальних вушок, шпильок з дроту і гачечка самогодівниці кріпляться у вирізі передньої стінки кліток.

Бункерні самогодівниці можна застосовувати для гранульованого корму за різних систем утримання, але обов'язковою умовою при цьому є постійний доступ кролів до води, який забезпечується лише за їх автонапування.

Автоматизація напування кролів є значним резервом економії затрат праці на доставляння води і заповнення нею напувалок.

Напувалки для кролів можуть бути стаціонарні, перекидні, пересувні, з різними способами подавання води і підтримування її рівня. Найбільш поширеними автонапувалками є клапанні, поплавкові, ніпельні, соскові, діафрагмові (рис. 43).

Поплавкова напувалка ПП-1 діє за принципом сполучених посудин (рівень води у чашці підтримується на рівні води у поплавковій камері). Ця напувалка має значний недолік, пов'язаний з швидким насіданням слизу на стінках чашки і забрудненням води частинками корму, пухом тощо. Тому їх необхідно систематично чистити, мити, на що затрачається щоденно 8-11 % робочого часу.

У клапанних автонапувалках кріль, відчуваючи воду, натискує на шток гумового клапана і відкриває отвір між корпусом і клапаном, через який вода витікає в чашку. Одним із різновидів цього типу напувалок є клапанно-чашкові, у яких клапан відкривається при зменшенні рівня води у чашці.

Більш розповсюджена універсальна автонапувалка АУЗ-80. Чашка цієї напувалки вміщує 80 мл води. При відкритому клапані швидкість заповнення чашки 2 мл води за 1 секунду. її робочий тиск - 0,3 атмосфери. Принцип роботи наступний: вода з напірного бака поступає у водопровід і через гумові трубки і штуцер у корпус напувалки. Кролі, натискуючи на шток, відкривають клапан і вода наливається в чашку. Рівень води в чашці піднімається доти, доки не дійде до штока. Для того, щоб відкрити клапан кріль докладає зусиль не вище 10 г. Ця автонапувалка розрахована на 1 клітку. її встановлюють на висоті 5-7 (для молодняку) або 10-15 см (для дорослих) горизонтально або похило. Чашка напувалки заходить через щілину у стінці всередину клітки, що зумовлює недоліки, характерні для поплавкових напувалок.

Дія соскової напувалки базується на тому, що кролі, маючи фізіологічну потребу стирання зубів, гризуть доступні їм предмети. Сосок цієї напувалки, прикріпленої до дверець клітки, виступає над рівнем передньої стінки на 35-40 мм і є зручним предметом для згризання. Намагаючись гризти сосок, кріль відхиляє його від основного положення і відкриває отвір, через який вода виливається йому в рот. Через декілька разів у кролів виробляється рефлекс і вони натискують на сосок, щоб пити воду. Діафрагмова напувалка Н.Б. Батюка має діафрагму, вмонтовану з диском у корпус. Коли кріль натискує на головку гвинта, бажаючи її вгризнути, діафрагма прогинається вниз і між нею та диском утворюється отвір, через який вода виливається на поверхню діафрагми.

Рис. 43. Автонапувалки для кролів (мм): - клапанно-чашкова; 2 - поплавкова; (2.1- зливний отвір і заглушка; 2.2 - коритце; 2.3 - поплавок;.4 - кришка); 3 - універсальна АУЗ-80 похило прикріплена; 4 - універсальна АУЗ-80 горизонтально прикріплена; 5-ніпельна(5.1 - корпус; 5.2-шток); 6-діафрагмова(Н.Б. Батюка); 7 - соскова (7.1 - корпус; 7.2 - шток; 7.3 - сосок).

На сьогоднішній день у промисловому кролівництві віддають перевагу ніпельним автонапувалкам, які мають достатньо просту конструкцію, легко кріпляться до водопровідних труб, не виступають у клітках і не потребують миття і дезінфекції (у них завжди чиста проточна вода).

Корпус ніпельної напувалки у верхній частині має конічну різьбу і гніздо з внутрішнім діаметром 8 мм і глибиною 13 мм, а у нижній - має форму зрізаного корпусу з осьовим отвором (0 4 мм), сполученим з гніздом. У гніздо вставлений шток (0 3 мм), який своєю конічною частиною уверху перекриває отвір і вода не виливається з напувалки. Кріль, намагаючись гризти шток, піднімає його догори. При цьому відкривається осьовий отвір і вода стікає кролю в рот. Ніпельні автонапувалки використовуються при вертикальному розміщенні ніпельного клапана. Як правило, для цього на верхній стінці клітки прокладається водопровідна труба, у яку вмонтовані j напувалки і через вічка сітки входять у клітку. Труби краще використовувати пластмасові. Вони легші, довговічніші від металевих, не бояться корозії, низьких температур і мають менший опір руху води. Зовнішній діаметр труб 20-30 мм.

Техніка автонапування кролів застосовується різноманітна. При їх утриманні в одноярусних кліткових батареях, як правило, дотримуються технологічної схеми, показаної на рис. 44.

Рис. 44. Схема автонапування: 1 - вентиль; 2 - фільтр; 3 - редуктор; 4 - клітки; 5 - манометр; 6 - автонапувалки.

Водопостачання кролеферм включає підйом води з вододжерел і подавання її до споживачів. Витрати води на комплексах упродовж доби нерівномірні. Тому обов'язково потрібно мати резервні ємкості, у які вода подається насосними установками. Такими ємкостями служать водонапірні збірно-блочні башти. За їх допомогою здійснюється підйом води і створення необхідного тиску у водопроводі.

Водопостачання кролеферми розраховують за нормами витрат води на питні, господарсько-побутові, комунальні й виробничі потреби. Потреба кролів у воді, включаючи напування, миття обладнання, прибирання тощо, складає 3-4 л на добу на основну самку зі шлейфом (молодняк + частка самця). Витрати води залежать від живої маси, віку, фізіологічного стану кролів, часу доби, температури повітря і води, її якості, санітарного стану напувалок і, особливо, типу годівлі. За сухого типу годівлі кролі споживають приблизно 100 г води на 1 кг живої маси, що удвічі більше спожитого корму, і учетверо більше за комбінованої годівлі.

Питна вода для кролів повинна мати такі самі якості, як і вода для людей, та задовольняти вимоги ДЕСТ "Вода питна".

У відтворенні кролепоголів'я велике значення має організація оптимальних умов окролів самок і утримання новонароджених кроленят, особливо за утримання кролів у сітчастих клітках у закритих приміщеннях. Для облаштування затишного зручного гнізда на період окролів у клітку самок встановлюють відкритий маточник. Він представляє собою дерев'яний ящик розміром 40 х 30 х 20 см. Такі маточники недовговічні, їх важко очищати, мити, дезінфікувати. Тому останнім часом на кролефермах використовують як маточники пластмасові ящички, які є технологічніші та економічно вигідніші. Наприклад, на кролефермі ТОВ "РОДО" (Броварський район Київська область) з цією метою використовують пристосовані фруктові ящички приблизно такого ж розміру як стандартні маточники. А на кролефермі ТОВ "Анмакс" (Маньківський район Черкаська область) гніздом служать спеціально виготовлені глухі пластикові ящики (Див. додатки).

Прибирання гною у механізованих кролятниках і його видалення проводиться без затрат ручної праці. Гній, що провалився через вічка сітчастої підлоги кліток, по повздовжньому гнойовому каналу, видаляється у поперечний гнойовий канал (ширина 85 см, глибина 75 см) в одному з торцевих країв приміщення.

З-під кліткових батарей гній вичищають тросово-скреперними установками автоматичних потокових ліній АПЛ-14 або канатно-скреперною установкою НСУ-1. В кролятниках з одноярусними клітковими батареями використовують, як правило, НСУ-1.

Скрепери НСУ-1 (рис. 45) працюють попарно під сусідніми двома лініями від однієї привідної станції почергово згрібаючи гній у поперечний гноєвий канал. При цьому один скрепер здійснює робочий хід, а другий з припіднятим шкребком рухається у протилежному напрямі вхолосту.

По поперечному каналу гній видаляється і вивантажується на транспортний засіб скребково-ланцюговим транспортером ТСН-3,0Б або тросово-скреперним механізмом з похилою естакадою (рис. 46).

Рис. 45. Скрепер установки НСУ -1:

1,2 шкребки; 3 - шарнір; 4 - труба; 5 - кронштейн; 6 - бокова стінка; 7 - полоз; 8 - прапорець; 9-упор; 10-труба; 11 - вушко; 12-гак; 13-зажим; 14-сережка.

Така система видалення гною застосовується в усіх механізованих кролятниках незалежно від кількості ліній кліткових батарей. У приміщеннях з 4 чи 6-ма лініями працює 2 або 3 установки НСУ-1 зі спільним поперечним гноєвим каналом, як показано на рис. 47.