Зовнішньо-кліткове утримання кролів

Зовнішньо-кліткова система утримання кролів є найдешевшою і однією з найнепрактичніших щодо догляду й обслуговування тварин. Суть її полягає в тому, що кролів цілорічно утримують у стаціонарних або переносних клітках на відкритому повітрі. Дорослі кролі утримуються в індивідуальних, а молодняк - у групових клітках.

Кролеферма із зовнішньо клітковим утриманням кролів має бути захищена від панівних вітрів і протягів, огороджена суцільним парканом. На території ферми біля в'їзду розміщують усі підсобні та допоміжні споруди, а в центрі - клітки для основного стада і молодняку. Біля кліток споруджують стелажі для пров'ялювання трави.

Клітки виставляють рядами по 18 у кожному (16 кліток для самок і 2 - для самців). Вони утворюють один блок, а з 4-5 блоків складається секція, яку обслуговує один працівник. Клітки для молодняку можуть розміщувати по периметру майданчика для додаткового захисту.

Клітки розміщують на стовпчиках висотою 70-80 см від землі, бажано лицьовим боком до півдня. Під клітками роблять дренажну канаву, що значно поліпшує умови догляду за кролями. Взимку клітки додатково утеплюють, захищають від вітру та заносів снігу, а влітку— затіняють від сонця, або білять дахи і задні стінки вапном.

Клітки для даної системи утримання виготовляють з дерева, фанери, цегли, саману тощо різної конструкції, особливо у присадибних господарствах. Але в основному їх роблять з дерев'яних дощок, лише дно і дверці кормового відсіку - з металевої сітки. Найбільшого поширення набула одноярусна двомісна клітка конструкції НДІ хутрового звірівництва і кролівництва (рис. 23).

Ця клітка виготовляється у вигляді блока, що складається з двох кліток і розрахована для утримання двох дорослих кролів. Перегородкою між клітками слугують V-подібні ясла з металевих прутів з проміжками 30-35 мм для сіна й трави. Кожна клітка має кормове, що примикає до ясел, і гніздове відділення, яке розташоване уздовж бокових стінок. Ці відділення розмежовані суцільною дерев'яною перегородкою з лазом 20 х 20 см на висоті 10-12 см від підлоги клітки. У гніздовому відділенні стіни й підлога суцільні дерев'яні, а у кормовому передня стінка і підлога - з металевої оцинкованої сітки (з вічками 18x18 мм).

Рис. 23. Двомісна клітка конструкції НДІХЗК (мм):

1 - дверці у гніздове відділення; 2 - стовпчики-підставки; 3 - дверці сітчасті у кормове відділення; 4 - відкидна напувалка; 5 - ясла для сіна й трави; 6 - відкидна годівниця.

Дах клітки дощатий, оббитий водонепроникним матеріалом, односкатнии з нахилом 15° до задньої стінки з козирком 20-30 см.

На фасаді кліток роблять по двоє дверець: суцільні дерев'яні у гніздовому відділенні, сітчасті - у кормовому. У кормовому відділенні обладнуються знімні годівниці для концкормів і вологих кормосумішей та напувалки (рис. 24).

Рис. 24. Годівниці та напувалки для кролів: годівниці: а - яслі для сіна і трави; б, д - жолобкові для концкормів і вологих кормосумішок; в, г - бункерні для концкормів; напувалки: є - жолобкова; є - пляшкова (вакуумна) напувалка.

Розміри клітки: довжина - 240 см (120 х 2), ширина - 65 см, висота передньої стінки 60 см, задньої - 40-50 см. Ширина гніздового відділення - 35 см, кормового - 65 см.

У таких клітках дуже зручно утримувати самок з приплодом. Для самців і молодняку можуть використовуватись такі ж клітки, але без кормового відділення (рис. 25). Самці утримуються індивідуально, а молодняк - по 3-4 голови.

У господарствах кролівників-любителів інколи використовують двоярусні клітки аналогічної будови (рис. 26). У них на дах нижнього ярусу встановлюють піддони з оцинкованого заліза з нахилом 19°, призначені для стікання сечі та гною на задній бік кліток. Інколи використовуються триярусні клітки аналогічної будови (див. додатки).

Існуючі офіційні норми технологічного проектування ферм НТП-АПК 1.10.06.001-00 (2000 р.) не рекомендують розміщення кліток у 2 і більше ярусів, бо це не забезпечує одержання високих виробничих результатів. Але кролівник-любитель, який має декілька самок з приплодом і достатньо вільного часу, може використовувати і багатоярусні клітки. Тут потрібно постійно слідкувати за чистотою піддонів між ярусами, долати труднощі при обслуговуванні верхніх ярусів, їх щоденному очищенню й дезінфекції.

Рис. 25. Двомісна клітка для самців.

Рис. 26. Двоярусна клітка конструкції НДІХЗК.

Молодняк після відсадження вирощують групами по 3-4 голови у двомісних клітках для дорослих кролів (рис. 25), по 8-10 голів у групових клітках з сітчастим дном (рис. 27) і по 10-15 голів у сітчастих вигулах (вольєрах) зі сховищем (рис. 28).

Селянські або фермерські господарства, які мають природні або окультурені пасовища, в літній період можуть застосовувати пасовищне утримання кролів у групових мобільних клітках (див. додатки). Клітка має глухе дерев'яне сховище і сітчастий вигул, змонтовані на рамі з коліщатами. Клітки щоденно вручну за ручку (справа) на вигулі переміщують на свіжий травостій.

Сітчастий вигул виготовляється з плетеної сітки з вічками 35x35 або 40 х 40 мм. Такий розмір вічок дає можливість кролям поїдати траву на пасовищі. У вигулі прикріплений бачок для води і вмонтована автонапувалка і є бункерна самогодівниця. Такий спосіб утримання кролів забезпечує значну економію затрат праці на заготівлю, доставку і роздавання корму, прибирання кліток. Але, щоб отримувати високі середньодобові прирости необхідний добрий травостій і підгодівля концентрованими кормами.

Рис. 27. Групова клітка для відсадженого молодняку (м).

Рис. 28. Сітчастий вигул зі сховищем для відгодівельного молодняку (см).

На деяких невеликих кролефермах для зовнішньокліткового утримання кролів використовують відкриті шеди для хутрових звірів. Так, у агрофірмі "Першотравне-ва" (Рокитнянського району Київська область) кролів цілорічно утримують у пристосованих кормових шедах, а у агрофірмі "Галатея" (Білоцерківський район Київська область) - у нутрієвих шедах у теплу пору року (див. додатки). Клітки у таких шедах мають сітчасті вигули і дерев'яні будиночки. Усі роботи з обслуговування кролів проводяться вручну.

Зовнішньокліткове утримання кролів доцільне на фермах з поголів'ям менше 1000 голів. Позитивними сторонами цієї системи є те, що кролі упродовж року перебувають надворі, вони забезпечені чистим повітрям і сонячним світлом, внаслідок чого загартовуються, зміцнюється їх здоров'я, поліпшується якість хутра. Таке утримання кролів широко застосовують в південних і центральних районах України. Внаслідок відсутності примусової вентиляції та освітлення (окрім нічного для охорони), використання низькоенергоємних кормоцехів або зовсім без них, прибирання гною вручну, використання підвісних доріг для роздавання кормів зовнішньо кліткова система є достатньо енергоощадною.,

Недоліком цієї системи є дуже низька продуктивність праці, бо усі роботи по догляду за кролями виконуються вручну внаслідок неможливості застосування засобів механізації технологічних процесів. За таких умов один кролівник доглядає 80-100 самок з приплодом, вирощує 1600-2000 голів молодняку живою масою 35-40 ц за рік. До того ж, кролівники працюють цілорічно під відкритим небом, а відтворення кролів має дещо виражену сезонність (взимку, як правило, окролів не проводять). Вищезгадані недоліки не дозволяють організувати інтенсивне вирощування кролів на м'ясо. Якщо ж головна мета створення ферми полягає у одержанні великих шкурок з високоякісним хутром, то зовнішньо кліткова система є найкращою. Дешевість споруд дозволяє мати у 1,5-2 рази більше кліток у розрахунку на самку, ніж у закритих приміщеннях, і перетримувати молодняк до 7-8 місяців.

Одним із різновидів зовнішньо кліткового утримання кролів є міні-ферми - двоярусні кліткові батареї для утримання самки з підсисними кроленятами і її відсадженого молодняку. Створив її за власною конструкцією прихильник акселераційного кролівництва, Санкт-Петербурзький кролівник-аматор І. М. Михайлов. Вона зареєстрована як винахід авторським свідоцтвом № 782773 "Двоярусна клітка для кролів" у 1980 році.

За ідеєю автора клітка призначена для розведення і утримання кролів будь-яких порід цілорічно на відкритому повітрі. Клітки, що розміщені у два ряди і накриті спільним дахом, утворюють шед. Одна клітка займає 1,4 м² площі, є достатньо важкою і громіздкою, але легко розбирається на три частини: підставку, нижній і верхній яруси (рис. 29). Виготовляється з недорогих матеріалів: дощок, фанери, ДВП, оцинкованого покрівельного заліза, рубероїда, дерев'яних брусів та рейок.

Рис. 29. Двоярусна клітка (міні-ферма) І.М. Михайлова (мм):

1 - підставка; 2 - нижній маточний корпус; 3 - верхній корпус для відсадженого молодняку.

Верхній ярус клітки – це вольєр розділений упоперек бункерною самогодівницею і напувалкою. У його відсіках утримується відсаджений молодняк, розділений за статтю. Підлога настеляється з дерев'яних рейок під кутом 45° з щілинами 18-20 мм. Автор це обґрунтовує тим, що за такого положення рейок виключається травмування ніг кролів (переломи, вивихи) при їх різких рухах, стрибках тощо. Гній через щілини провалюється у шахту-течку, вмонтовану в нижній ярус. Вона має вигляд перевернутої напівзрізаної піраміди з отвором (20 х 20 см) у нижній вершині. По ній екскременти самопливом потрапляють у шахту-течку нижнього корпусу, а з неї - у гноєзбірний бачок. Стінки шахти - течки верхнього корпусу служать дахом нижнього корпусу і тому обов'язково мають бути вологонепроникні.

Нижній ярус, як маточник, має дещо складнішу будову. У ньому з одного боку є гніздове відділення з суцільними зовнішніми стінками і суцільною підлогою, яка знаходиться на 9 см нижче рівня підлоги вигулу. Такий рівень підлоги розрахований на використання інстинкту нірних тварин. Лаз в таке гніздо мж нагадувати лаз в нору і забезпечувати схованку від посторонніх і спокій кролів. Підлога у маточнику взимку обігрівається електрогрілкою.

Друга частина нижнього ярусу - вигул. У ньому, як і у верхньому ярусі, підлога щілинна рейкова, дві стінки сітчасті, а на передній вмонтовані напувалка, бункерна самогодівниця, годівниця - ясла.

Під бункерними самогодівницями обох корпусів розміщені ємкості - утилізатори борошняного пилу і комбікорму, який кролі вигрібають з годівниці. Збирання пилу в утилізаторі запобігає його потраплянню у дихальні шляхи кролів.

Вода в напувалках у холодну пору року автоматично підігрівається до температури тіла кроля. Основою клітки є підставка - каркас із чотирьох основних стояків, на які встановлюються яруси. Підставка має поличку для інструментів, трансформаторну "будку" для електрообладнання та герметизований гноєзбірник - бункер, в який встановлюється бачок для екскрементів. Верхня частина підставки служить шахтою-течкою для нижнього корпусу.

Основна мета І.М. Михайлова при конструюванні такої міні-ферми - полегшити процеси годівлі, напування, видалення гною і створити оптимальні умови для кролів. Популяризатори цієї технології переконують, що вона дає змогу істотно зменшити затрати ручної праці (кролів обслуговують 1 раз в тиждень взимку і 1 раз в 4 дні влітку), оптимізувати всі операції з догляду, годівлі та профілактики захворювань кролів. Так, як кролі утримуються цілорічно на відкритому повітрі відпадає проблема аміачних випаровувань і спричинюваних ними хвороб. Система асенізації практично виключає контакт кролів з їх екскрементами, що запобігає інфікуванню кокцидіями. Також кроленята позбавлені стресу при відлученні, бо утримуються в тій же клітці, де народились. А це забезпечує максимальну збереженість кроленят.

Годують кролів вволю, але затрати корму на одиницю приросту не збільшуються. Згодовування комбікорму з самогодівниць виключає забруднення корму екскрементами, його стоптування і втрати. Важлива перевага кліток - постійний доступ до корму і води, локальний обігрів маточника і підігрів води взимку, що забезпечує одержання цілорічних окролів і ритмічне виробництво м'яса.

Проте, незважаючи на понад 20-річне пропагування Михайлівської технології, не існує єдиної думки з приводу доцільності використання міні-ферми. Більшість авторів сходяться на тому, що такі клітки є складною і дорогою спорудою, а термін її використання достатньо короткий (максимум 8-9 років). Клітки, звичайно, можна виготовляти й самим кролівникам, але багато з них стверджують, що коли робити все "no-Михайлову", то нічого не одержиш.

Власники міні-кролеферм повідомляють, що одна людина обслуговує 40-45 кролиць з приплодом, що свідчить про підвищену працеємність технології і низьку продуктивність праці. Особливо це стосується чищення, миття і дезінфекції кліток, годівниць, напувалок, гноєзбірників. Особливу увагу слід приділяти пожежній безпеці в зимовий період при використанні електрогрілок.

Усе це свідчить про тс, що запропонована технологія має багато недоліків, але є й корисне: облаштування гнізда, годівниць, гноєзбірників тощо. Проте використовувати її на великих промислових кролефермах нераціонально. А от у присадибних господарствах кролівників-любителів, особливо, якщо кролів утримують на дачних ділянках, де не має можливості щоденно доглядати кролів і до того ж їх невелике поголів'я, міні-кролеферми з деякими удосконаленнями можуть успішно використовуватись.

Інформація з виробництва. На кролефермі ТОВ "Агрофірма "Центр племінного кролівництва" (с. Фасова Макарівський район Київська область) вирощують племінних кролів різних порід. У 1997 році вони придбали ліцензію на виготовлення кліток Михайлова і створили шед-комплекс міні-кролеферм власного виробництва для утримання кролів. Через деякий час тут долучили до використання реконструйовані одноярусні клітки (див. додатки).

Проте внаслідок вищезгаданих недоліків і кількох пожеж узимку клітки Михайлова тепер використовують лише в теплу пору року для племінного стада. Від самок одержують по 3 окроли, молодняк вирощують під кролематкою 60 днів, дорощують і реалізовують як племінний. Але товарне стадо і відгодівельний молодняк переведений на утримання в закритих приміщеннях, де встановлені індивідуальні клітки з металевої сітки для дорослих і групові клітки (вольєри) для молодняку. Клітки обладнані годівницями для трави і сіна (яслами), бункерними самогодівницями і ніпельними автонапувалками. Годують кролів комбікормом, до складу якого входить еструдоване зерно злакових, соняшниковий шрот, мінеральна підгодівля і вітамінний комплекс. Взимку згодовують сіно, а влітку - пров'ялену дикорослу траву. У приміщеннях від самок одержують по 4 окроли за рік, кроленят відсаджують у 45 днів, дорощують до 100-120 днів і реалізують на м'ясо живою масою 2,8-3,2 кг. Перехід на більш прогресивну систему дав можливість інтенсифікувати відтворення і вирощування кролів та підвищити продуктивність праці кролівників.