Оптимальні параметри мікроклімату в кролятниках

Показники	Параметри
1. Температура повітря, °С	14-16
2. Відносна вологість, %	60-75
3. Швидкість руху повітря, м/сек.	0,1-0,3
4. Допустимий вміст в 1 м3 повітря приміщення: - аміак, мг - сірководень, мг -вуглекислий газ, мг - мікробних тіл, тисяч	0,001 10 (0,2 %)
5. Тривалість світлового дня, год. - в парувальний період - в період сукрільності та лактації - в період відгодівлі	14-16 0-8
6. Освітленість на рівні кліток, люкс: - в парувальний період - в період сукрільності та лактації - в період відгодівлі	100-125 50-70 до 25
7. Світловий коефіцієнт	1:10-13
8. Повітрообмін, м3 за годину на 1 кг живої маси: - взимку - у перехідний період - влітку	3,0 4,0-4,5 6,0
9. Доза ультрафіолетового опромінення, мер на 1 год. на 1 м2	4,0

Високі температури також ослаблюють захисні сили організму і негативно впливають на репродуктивні функції і розвиток плодів. У кролів пригнічується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується перетравність клітковини і жиру.

У жарку пору (при t° + 30-35°С) в кролятниках встановлюють кондиціонери, зволожувачі повітря тощо. Взимку приміщення обігріваються.

Температура повітря вимірюється термометрами і термографами з добовим або тижневим регістром осторонь від обігрівальних приборів, дверей, вікон, холодних стін в трьох точках по діагоналі (на початку, посередині і в кінці приміщення) о першій, сьомій, тринадцятій і дев'ятнадцятій годині. Потім вираховують середньодобову температуру. Якщо клітки багатоярусні, то температуру визначають на рівні кожного ярусу.

В повітрі закритих приміщень завжди міститься водяна пара, кількість якої залежить від вологості зовнішнього середовища, температури, концентрації поголів'я тощо. Оптимальною є відносна вологість 60-75 %. Висока вологість і низька температура повітря збільшують тепловіддачу, викликають переохолодження і простудні захворювання. Утримання кролів в сирих і холодних приміщеннях призводить до захворювання кролів ринітом, бронхітом, пневмонією, шлунково-кишковими хворобами, появи та активізації трихофітії, корости та ін.

Відносну вологість вимірюють психрометрами і вираховують за допомогою психрометричної таблиці. Одним з ефективних засобів боротьби з надмірною вологістю є активна вентиляція приміщення. Але при цьому необхідно ретельно слідкувати за швидкістю руху повітря, яка також має великий вплив на організм кроля. На рівні тварин швидкість потоку повітря не повинен перевищувати 0,3 м/сек. Якщо вона вища, то виникають протяги, що підіймають з підлоги багато пилу й пуху, які забиваються в дихальні шляхи кролів д викликають риніти, простудні захворювання.

Напрям повітряного потоку визначають за допомогою задимлювачів біля зачинених і відчинених воріт в торцевих стінах, у витяжних каналах і біля тварин. Двічі на місяць (два дні підряд) вранці, вдень і увечері визначають швидкість руху повітря в трьох точках (на початку, посередині, в кінці кожного ряду і кожного ярусу кліток) на рівні розміщення кролів, а також в припливних і витяжних каналах. Для цього використовують динамічні анемометри (крилаті, чашкові), електротермоанемометри, анемотахометри, кататермометри.

В результаті життєдіяльності кролів й розкладання органічних речовин їх екскрементів у приміщенні накопичуються шкідливі гази, концентрація яких залежить від системи вентиляції і конструкції кліткових батарей. Особливо важко видаляти аміак з приміщень, де вентиляційні шахти розміщені високо над підлогою і встановлені багатоярусні батареї.

Концентрацію аміаку визначають кожних два тижні два дні поспіль в тих же точках і одночасно з вимірюванням температури і вологості. Вміст аміаку встановлюють універсальними газоаналізаторами, дія яких базується на властивості індикаторного порошку змінювати забарвлення під впливом аміаку з жовтого на синій колір.

Щоб підтримувати необхідну чистоту повітря в приміщеннях потрібна добре налаштована, достатня за потужністю і правильно встановлена примусова припливно-витяжна вентиляція. Визначення потужності систем вентиляції проводять з урахуванням рекомендованого повітрообміну в кролятниках (табл. ЗО). Система вентиляції повинна забезпечувати 14-кратний обмін повітря за годину влітку і 5-6-кратний обмін взимку. Свіже повітря повинно надходити у кролятник через шахти в стелі завдяки розрідженню, яке створюється витяжними вентиляторами або розподільним повітропроводом. Відпрацьоване повітря видаляється вентиляторами через вентиляційні вікна у повздовжніх стінах кролятника на рівні гноєвих каналів, тобто безпосередньо із зони утворення шкідливих газів, поступання і виведення повітря обов'язково має бути регульоване, а приплив повітря повинен переважати його видалення не менше ніж на 10 %.

Для забезпечення мікроклімату у кролятниках з найменшими затратами на будівництво та експлуатацію обладнання доцільно систему вентиляції суміщати з системою обігріву. Стіни, перекриття і підлогу приміщень треба робити з теплоізоляційного матеріалу, що запобігає витратам тепла, яке виділяється кролями і вентиляційно-опалювальною системою.

У промислових кролятниках оптимальний повітряний режим досягається за допомогою низьконапірних осьових вентиляторів з плавним багатоступінчастим регулюванням швидкості обертання ротора, розосереджених по всій довжині приміщення. Низьконапірні вентилятори разом з теплогенераторами і системою керування входять до комплекту обладнання "Клімат". З даними електровентиляторами, крім теплогенераторів, де теплоносієм є повітря, можна використовувати й опалювальні калорифери, у яких теплоносій - гаряча вода або пара.

У зонах з сухим і жарким кліматом для оптимізації вологісно-температурного режиму у кролятниках разом з вентиляторами використовують кондиціонери, які зволожують повітря, що надходить у приміщення. Кондиціонери розміщують під стелею всередині або зовні приміщення (рис. 48).

У каркасі кондиціонера бокові площини заповнюються змінними касетами, набитими тирсою, стружкою тощо. Набивка рівномірно змочується водою, яка подається з бака насосом через живильну трубку. Вода за допомогою фільтрів очищається, а лишня стікає у збірне корито.

Зовнішнє повітря надходить до кондиціонера з припливної шахти через дифузор, проходить через вісім касет, зволожується і охолоджується.

Рис. 48. Схема розміщення вентиляційного обладнання є кролятнику:

а —встановлення кондиціонерів, б - розміщення кондиціонерів по ширині і довжині приміщення; 1 - осьові вентилятори; 2 - шахти; 3 - кондиціонер; 4 -водопровіднамагістраль; 5 - витратний бак системи зволоження.

Всесоюзним Науково-дослідним Інститутом тваринмаш (м. Київ) розроблено кілька модифікацій комплексного устаткування ОКФ-1 для кролятників закритого типу: для приміщень шириною 12 м і довжиною 96 м (на 1104 клітки) і приміщень 7,5 х 72 м (на 416 кліток). До цих комплектів, крім кліток, входять годівниці, напувалки, обладнання для видалення гною і регулювання мікроклімату в приміщеннях.

На жаль, на сьогоднішній день переважна більшість підприємств, які виготовляли клітки й обладнання для кролівницьких ферм не працюють. Кролівникам доводиться виготовляти самостійно, переобладнувати те, що використовувалось раніше, або закуповувати його за кордоном.