Шедова система утримання

Більш прогресивною у порівнянні з зовнішньо клітковою є шедова система утримання. Вона дозволяє застосовувати найпростіші засоби механізації трудомістких процесів, захистити кролів і обслуговуючий персонал від несприятливих погодних умов (вітру, дощу, снігу).

Засновником шедового утримання кролів є НДІ хутрового звірівництва і кролівництва, співробітники якого запропонували розміщувати звичайні двомісні клітки для зовнішнього утримання кролів у два яруси під однією покрівлею, внаслідок чого утворюється шед.

Класичний шед представляє собою сарай з каркасом із дерева або залізобетону та боковими стінами, які утворені компактно розташованими двоярусними клітками фасадом одна до одної (рис. ЗО). Між клітками влаштовується заасфальтований або забетонований технологічний прохід шириною 1,2-1,3 м.

Між односхилим дахом кліток верхнього ярусу і дахом каркасу, які утворюють дах шеду, є засклений ліхтар, через фрамуги якого шед освітлюється і вентилюється. Влітку фрамуги постійно відчинені.

Рис. ЗО. Зовнішній вигляд шеда з двоярусними клітками.

Торцеві (поперечні) стіни шеду зроблені у вигляді воріт. Уздовж технологічного проходу обладнується підвісна дорога полегшеного типу для пересувних візків, якими до кліток доставляють корми (рис. 31).

Із зовнішньої сторони шеда на дах кліток нижнього ярусу встановлюють піддони з оцинкованого заліза з нахилом 19° назовні для збирання екскрементів. Зазори між підлогою верхніх кліток і піддонів та підлогою нижніх кліток і землею перекривають відкидними дерев'яними щитами. Для очищення піддонів і вентиляції в жарку пору року ці щити відчиняють і фіксують у такому стані. Розміри шеда показані на рис. 32.

Висота шеда по коньку 2,85 м. Несучою конструкцією шеда є каркас, який складається з стояків (поперечний переріз 7,5 х 7,5 см і 6 х 15 см). Крок стояків 2,6 м. Довжина шедів для дорослого поголів'я 50-63,6 м, для молодняку - 50-81,8 м. Місткість шедів залежить від їх довжини.

Клітки у таких, шедах за своєю будовою і розмірами подібні до надвірних двомісних кліток конструкцій НДІХЗК. Дорослих кролів утримують в індивідуальних клітках: самки з приплодом - з гніздовим відділенням, самці - без нього. Розміри кліток - 90 х 60 х 40-60 см.

Молодняк утримується у таких же клітках (без гніздового відділення) по 3-4 голови. Для утримання відгодівельного молодняку дві зблоковані клітки можна трансформувати у вигул на 8-10 голів. Для цього видаляють ясла, які розмежовують клітки, їх навішують на передню стінку (дверцята) разом з годівницею для концкормів і напувалкою. Під яслами (по всій довжині) доцільно встановити лоткову годівницю висотою 6 см. шириною знизу 10 і зверху 18 см. Ця годівниця використовується для уловлювання поживних частин сіна і трави, які просипаються з ясел під час годівлі кролів, очищення ясел і закладання в них корму. Завдяки такому розташуванню ясел і годівниць на 22-30 % зменшуються втрати сіна. Також у лоткові годівниці можна роздавати подрібнені коренеплоди або вологі кормосумішки.

Рис. 31. Внутрішній вигляд шеда з двоярусними клітками

.

Рис. 32. Поперечний розріз шеда, мм:

1 - годівниці, 2 - напувалки; 3 - технологічний прохід з твердим покриттям.

Для згодовування концкормів, комбікормів краще використовувати бункерні самогодівниці, які запобігають вигрібанню корму і їх забрудненню з екскрементами. Для молодняку такі годівниці обладнуються роздільними перегородками. Доставка корму до кліток здійснюється пересувними візками, а роздавання по годівницях -вручну. Напувають кролів з напувалок жолобкових або вакуумних (пляшкових), які заповнюють водою з переносних шлангів.

Обслуговування кролів (відсадження, перенесення для парування, нумерація, ветеринарно-профілактичні обробки тощо), як і роздавання корму, води проводиться з середини шеда. Лише прибирання кліток, піддонів і видалення гною з під стін шеда здійснюється знадвору.

Перехід до шедового утримання кролів було значним кроком у напрямі інтенсифікації кролівництва. Застосування простих засобів механізації основних технологічних операцій, штучного освітлення і обігріву шедів, а також подовження періоду розмноження забезпечують підвищення продуктивності кролів і продуктивності праці обслуговуючого персоналу. Один кролівник в таких умовах може доглядати 120-130 кролиць та 1000-1200 кроленят одночасно і виробляти за рік до 70 ц м'яса у живій масі і до 2200 шкурок.

Проте залишається невирішеною проблема прибирання гною. У таких шедах механізувати цей процес неможливо. Тому на кролефермах деяких господарств побудували шеди з механізованим видаленням гною (рис. 33).

Рис. 33. Двобічний шед з механізованим видаленням гною.

У цих шедах двоярусні клітки розміщені задніми стінками одна до одної з невеликою відстанню. Між клітками посередині технологічного проходу заасфальтована доріжка для обслуговуючого персоналу. Обабіч неї попід клітками облаштований гнойовий канал з вмонтованим скребковим транспортером. З кліток і піддонів гній вичищається вручну, а з шеда видаляється транспортером, що значно скорочує затрати ручної праці на прибирання шедів.

За такого розміщення кліток відпадає потреба у щитах, які перекривають зазори між підлогою і піддонами.

Обслуговують кролів по колу ззовні кліток. Дах шеда двосхилий з напуском над клітками. Напуск у холодну пору року з'єднується з підлогою шторою (поліетиленовою плівкою). При цьому створюється круговий коридор, який захищає клітки від вітру, дощу і снігу і утримує біологічне тепло кролів. Торцеві стінки шеда зроблені у вигляді дерев'яних щитів, які виступають по боках кліток на 0,8 м, з дверми до технологічного проходу. Шеди такого типу можна експлуатувати у південних регіонах з порівняно м'якою зимою і невеликими морозами, бо за низьких температур механізовано видаляти гній неможливо, які автоматизувати напування кролів.

Найбільшого поширення у нашій країні набули кролеферми з шедовим утриманням на 600, 1200, 1800, 2400 основних самок з шлейфом. Дворядні шеди будують за типовими проектами на 112 двоярусних кліток для молодняку (проект № 806-2-46), на 200 кліток для основного стада (проект № 806-2-4а).

НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся України розроблено нову конструкцію шеда, яка дає змогу механізувати прибирання гною, застосовувати автонапування, сухий тип годівлі кролів і отримувати 5-6 окролів на самку за рік (рис. 34).

Рис. 34. Внутрішній вигляд удосконаленого шеда

Такий шед представляє собою приміщення полегшеного типу, побудоване із дерев'яних або залізобетонних конструкцій, у якому одноярусні сітчасті клітки встановлюються попід стінами двома рядами. Під клітками обладнаний гнойовий канал з скреперним транспортером.

Клітки в таких шедах використовуються з оцинкованої зварної металевої сітки розміром 90 х 66 х 45 см. Тому екскременти просипаються через вічка сітки у гнойовий канал і механізовано видаляються з шеда.

Клітки обладнуються бункерними самогодівницями, автонапувалками, а для самок - гніздовим ящиком (маточником) для окролів. Клітки, як правило, блокуються по дві і перегородка між ними зроблена у вигляді годівниці - ясел для сіна або трави (рис. 35).

Сітка для клітки повинна мати вічка розміром 25 х 25 мм для бокових стінок і верху та 16 х 48 мм - для підлоги. Такий розмір вічок на підлозі забезпечує протоптування гною і запобігає травмуванню лапок кролів.

Рис. 35. Двомісна клітка для кролів.

Рис. 36. Розріз шеда з одноярусними клітками.

На сьогоднішній день використовуються удосконалені шеди за типом закритих приміщень, у яких кліткові батареї (з 4 кліток) розміщуються двома лініями по 2 ряди у кожній, як показано на рис. 36. Таке розташування кліток значно збільшує місткість шеду і забезпечує зручний доступ до кролів у клітках. Особливістю кліток при цьому є те, що дверцята у клітку розташовані на її верху (стелі).

Найбільш поширеними проектами таких шедів є проект 806-23 (на 176 кліток), розрахований на 600, 1200, 1800, 2400 кролиць, і № 806-01-03 (на 200 кліток), на 1200, 1800, 2400, 3000 кролиць. Такі шеди можна використовувати в усіх зонах країни, де температура не буває нижче - 30 °С.

Інформація з виробництва. Приватне підприємство ТОВ "РОДО" (Броварський район Київська область) створило кролеферму на базі ліквідованої промислової кролеферми колишнього радгоспу ім. Кірова. Для утримання кролів використовують удосконалені шеди (полегшені приміщення) у яких встановлені металеві сітчасті одноярусні кліткові батареї у дві лінії по два ряди у кожній на підставках висотою 50 см. Попід стінами і між лініями є технологічні проходи шириною 90 см. Під лініями кліток влаштований гнойовий канал, по якому гній видаляється дельта-скрепером. У кожній клітці встановлена бункерна самогодівниця і ніпельна автонапувалка. Годують кролів повнораціонними гранульованими комбікормами з розрахунку (в середньому) 150 г на голову в день. Роздають корм вручну із ручних долівчатих візків один раз на день.

Упродовж року одержують 5 окролів на самку. Взимку для збереження кроленят шеди обігрівають теплогенеруючими котлами на деревному паливі. Молодняк відлучають у 45-дснному віці, дорощують до 100 днів і реалізують на м'ясо живою масою 2,5-3 кг.

Прикладом універсальності удосконалених шедів може слугувати кролівництво Беніну (Африка). Тут використовують напіввідкриті легкі приміщення (навіси), у яких змонтовано 3-4 лінії кліткових батарей з металевої сітки, для самок - з маточниками. Для самців практикують сітчасті круглі клітки (див. додатки), що розташовуються поряд із закріпленими за ним самками. Вважається, що у такій клітці легше і швидше відбувається покриття, бо кролиці не забиваються у кутки клітки.

Годують кролів повнораціонними гранульованими кормами з бункерних самогодівниць. Напувають з автонапувалок, сполучених з ємкостями для води, встановлених на кожному ряду. Видалення гною механізоване: транспортером з гнойового каналу під клітковими батареями. Така система ведення кролівництва свідчить про перехід до прогресивної технології вирощування кролів.

Кормоприготування. В умовах зовнішньокліткового і шедового (окрім удосконалених шедів) утримання найдоцільніше застосовувати змішаний тип годівлі кролів. Особливо це стосується регіонів з дешевою робочою силою і достатньою кількістю природних кормів (трава, сіно, кущі), відходів городництва тощо. Для цього типу годівлі характерне мінімальне використання зернових кормів. Це значно здешевлює її, але разом з тим робить трудомісткою. Найбільше затрачається праці на заготівлю кормів, їх підготовку до згодовування і роздавання. Тому важливу роль відіграє максимальна механізація цих процесів. Трава, сіно, гіллячковий корм згодовуються в натуральному вигляді. Ефективність згодовування зернових кормів і коренебульбоплодів вища, коли їх згодовують у вигляді вологих кормосумішок. Для виготовлення цих сумішей необхідно мати відповідні кормопереробні машини й допоміжне обладнання. Найкраще їх використовувати комплексно, об'єднавши в єдину систему, яка забезпечує потоковість виробництва і високий ступінь механізації. Для цього будують окреме ізольоване приміщення - кормоцех - і у ньому в певній послідовності розміщують машини і обладнання відповідно до технології кормоприготування. Як правило, у кормоцеху працює дві технологічні лінії:

Рис. 37. Схема кормоцеху кролеферми (С.А. Притченко):

І - відділення для підготовки коренебульбоплодів; II - відділення для подрібнення концентрованих

кормів; III - відділення для запарювання концентрованих кормів; IV - склад концентрованих кормів;

V - котельня; VI - тамбур; 1 - бак для полива; 2 - каналізаційна яма; 3 - котел пароутворювач;

4 - транспортер коренебульбоплодів ТК-50; 5 - мийка-коренерізка мрк - 5; 6 - східці на горище;

7 - запарник-змішувач ЗСК-1,0; 8 - дробарка ДКУ-1; 9 - скребковий транспортер СТ-2,0; 10 - бункер;

11 - циклон дробарки; 12-бункер; 13 - приймальна яма; 14-ящик; 15-ваги товарні ВШ-500м;

16 - слюсарний верстак; 17 - транспортер.

1) лінія переробки концентрованих кормів, до якої входить норія, три шнеки, місткість для зберігання концкормів, пересувні ваги, магнітний лоток, комбікормовий агрегат, транспортер;

2) лінія переробки коренебульбоплодів, до якої входять два транспортери і мийка - коренерізка.

Орієнтовна схема кормоцеху з обладнанням, яке використовувалось на середніх і великих кролефермах показана на рис. 37.

Переробка концентрованих кормів включає їх подрібнення і пропарювання, буряків і моркви - миття і подрібнення, картоплі - миття, варіння і розминання. Підготовлені корми у пропорціях згідно з раціонами змішуються у бункері-змішувачі, при цьому можуть вводитись необхідні мінерально-вітамінні та кормові добавки. Кормосуміш від кормоцеху до шедів або кліток доставляється мобільним транспортом. Найкраще використовувати спеціальні кормороздавачі (наприклад, КУТ- 3,0 БМ), які призначені для перевезення сухих і вологих кормів. Якщо відстань невелика, то можливо перевозити суміш спеціальними візками або гужовим транспортом. Роздавання кормів проводиться вручну з ручних долівкових або підвісних візків.