Створення гібридів у кролівництві

Інтенсифікація кролівництва вимагає широкого використання гетерозису на основі мукпородного і міжлінійного схрещування кролів, а також поєднання в одній породі (лінії) усіх економічно важливих показників (м'ясна продуктивність, відтворні здатності та ін). Але більшість показників мають низьку спадковість і негативно корелюють між собою. Щоб подолати цю несумісність і прискорити селекцію у кролівництві застосовують лінійну гібридизацію.

Гібридизація у тваринництві, у класичному розумінні, передбачає схрещування тварин різних видів. Синтетичні (спеціалізовані) лінії кролів генетично відокремлені, специфічні групи. Тому спаровування тварин таких вузькоспеціалізованих ліній з метою тривалого підтримання гетерозису називають гібридизацією або схрещуванням ліній. Тварини, одержані від такого схрещування, вважаються гібридами.

Принципи лінійної гібридизації в основному схожі з розведенням за лініями і родинами, але їй властивий чіткіший розподіл на батьківські й материнські лінії та створення інбредних ліній з високим рівнем гомозиготності за різними ознаками продуктивності. Характерною особливістю одержання гібридного молодняку є створення прабатьківського і батьківського стада, як показано на схемі (рис. 20).

Вибір ліній, при виведенні гібридів їх поєднуваність здійснюється на підставі довгострокових селекційних програм, в яких визначають мету селекції, обсяг інформації, інтенсивність відбору по кожній ознаці, порядок вибору плідників, систему їх раціонального використання тощо.

На початку роботи за цією програмою проводиться оцінка вибраних порід, ліній, кросів з метою виявлення потенційних батьківських і материнських ліній з певною господарською ознакою. Вибрані лінії розводять методом замкнутої популяції декілька поколінь для консолідації цієї ознаки і з обов'язковою оцінкою ремонтного молодняку за нею.

У батьківських лініях відбір зосереджується на інтенсивності росту, оплаті корму, м'ясних якостях, а в материнських - на плодючості, молочності, материнських якостях, збереженості приплоду.

Рис. 20. Схема виведення гібридних кролів.

Проводиться оцінка поєднання спеціалізованих ліній і виявляються найвдаліші. Прабатьківське стадо гібридного потомства одержують в результаті схрещування двох репродуктивних шляхом інбридингу материнських синтетичних ліній, де селекція велась виключно на життєздатність і материнські якості, та батьківської лінії, селекціонованої за м'ясною продуктивністю і забійними якостями.

При схрещуванні кожна лінія реалізує генетичний потенціал через особин однієї статі. Гібридне потомство має високі продуктивні якості, підвищену резистентність і, як наслідок, збереженість на всіх стадіях онтогенезу. Ріст, що успадковується від батька, може повною мірою проявитись завдяки молочності матері. Таким чином, гібридизація усуває антагонізм, що існує між м'ясністю (швидкістю росту) і молочністю (материнські якості).

Для створення ліній і гібридів потрібна міцна селекційна база (не менше 600-800 кролематок), добре налагоджений облік, повноцінна годівля, оперативна обробка інформації. Одержання цінних гібридів є порівняно дорогим. Щоб окупити затрати, необхідно забезпечити раціональне використання їх в товарних стадах, оптимальні умови годівлі та утримання для максимального прояву і продуктивного потенціалу.

Планування племінної роботи

У племінній роботі* у кролівництві значне місце посідає постійне удосконалення стад і порід, яке не можливо проводити без перспективного планування. В усіх племінних господарствах складають план селекційно-племінної роботи на 3-5 років. Його завданням є організація селекції, спрямованої на поліпшенні породних і племінних якостей кролів на основі вибору правильних методів розведення, цілеспрямованого відбору і підбору, розроблення вимог з вирощування молодняку, годівлі, догляду, утриманні й експлуатації кролів.

Перспективний план селекційно-племінної роботи складається з двох частин. Перша частина представляє собою аналіз стану кролівництва, племінної і зоотехнічної роботи в галузі за минулі 3-5 років і містить такі розділи:

- загальні відомості про господарство;

- історія формування стада;

- загальна характеристика основного стада кролів за комплексом ознак;

- стан племінної роботи в господарстві, характеристика ліній та родин, робота з ними.

На підставі аналізу у другій частині плану розробляють перспективу племінної роботи з стадом на строк дії плану. Зокрема:

- кількісні і якісні показники удосконалення стада кролів даного господарства;

- показники нарощування поголів'я та підвищення його продуктивності, реалізації продукції;

- напрями й методи удосконалення стада - етапи і планові показники племінної роботи зі стадом;

- заходи, що забезпечують виконання плану (організація оптимальних умов годівлі, утримання, догляду, обслуговування кролів, налагодження обліку тощо);

- ветеринарно-санітарні і, особливо, профілактичні заходи по боротьбі й запобіганню заразних захворювань кролів.

Особливою і кінцевою метою складання плану племінної роботи є розробка заходів з підвищення продуктивних і поліпшення племінних якостей кролів, зниження собівартості продукції через розширене відтворення високопродуктивних тварин.

Тому в плані обов'язково мають бути передбачені системи заходів щодо підвищення живої маси, скоростиглості, поліпшення екстер'єру й конституції кролів, племінних і продуктивних властивостей, а також заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції кролівництва, організацію кормової бази, комплексної механізації основних виробничих процесів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов ферми, підвищення продуктивності праці.

План племінної роботи щорічно на підставі бонітування кролів аналізують, корегують або змінюють.

Контрольні запитання

1. Окресліть завдання племінної роботи в кролівництві.

2. Назвіть основні форми виробничого і племінного обліку у кролівництві

3. Який порядок нумерації і практика мічення кролів?

4. Які гени обумовлюють дике (сіро-заяче, агуті) забарвлення?

5. Назвіть п'ять кольорових рас, утворених внаслідок мутації генів.

6. Охарактеризуйте продуктивні, репродуктивні та материнські і технологічні селекційні ознаки кролів.

7. Які кролі підлягають бонітуванню на племінних і нешіемінних (товарних) фермах?

8. За якими ознаками бонітують кролів основного стада і молодняк?

9. За якими ознаками оцінюють будову тіла кролів та визначають недоліки і вади тілобудови?

10. Як визначають комплексний клас?

11. Які заходи проводять на основі бонітування?

12. Як комплектують стадо кролів?

13. Як проводять оцінку кролів за якістю потомства?

14. Назвіть етапи відбору молодняку.

15. Які методи розведення застосовують у кролівництві і в чому їх сутність?

16. Поясніть суть гібридизації кролів.

17. Охарактеризуйте значення і суть перспективного плану селекційно-племінної роботи у кролівницьких господарствах.