Кролячий пух

За оцінками спеціалістів світове виробництво кролячого пуху складає від 8 до 9 тисяч тонн, із яких на долю Китаю припадає 7-8 тис. т, Аргентини - 500 т, Чілі -300 т, Франції - 200 т.

Волосяний покрив, знятий з живих кролів пухових порід, називається кролячим пухом. Пух з кролів неоднорідний. Він складається із остьового, перехідного і пухового волосу. Переважне значення має пухове волосся, кількість якого становить 90-98 % від усього волосяного покриву. Пухове волосся тонке (11-19 мкм) і має добру пружність. Пух кролів ніжний, гігієнічний, низької теплопровідності і за цим показником переважає козячу і овечу вовну. Він містить мало жиропоту (1,5 %) і тому перед використанням його, як правило, не миють. Остьове волосся в 4-5 разів товстіше пухового, тому чим більше у волосяному покриві пухових кролів остьових волосин, тим він грубіший. Зміна волосся у пухових кролів проходить постійно, сезон не впливає на хід линьки. Швидкість росту волосяного покриву - 0,6-0,7 мм за добу. Недоліком пуху є його слабка звивистість, тому вироби з нього менш міцні, ніж з пуху кіз.

Гніздовий пух збирають від кролиць різних напрямів продуктивності в період підготовки гнізд до окролу. Самка сама вискубує до 30-40 г пуху для утеплення гнізда. Частіше всього гніздовий пух збирають поступово: в перші дні окролу з гнізда знімають його частину. В теплий період збір гніздового пуху попереджує перегрів кроленят. Взимку пух збирають значно менше. Зібраний в перші дні після окролу гніздовий пух не поступається за своєю якістю високоефективному вискубаному пуху.

Кількість і якість пуху залежить від племінної роботи шляхом відбору для відтворення кращих за продуктивністю особин і повноцінної годівлі. Важливо також дотримуватись розпорядку дня і утримувати клітки в чистоті. Вони повинні бути постійно сухими і чистими. Як підстилку краще використовувати суху, м'яку дерев'яну стружку, або суху чисту солому. Збільшується вихід пуху в розрахунку на самку при отриманні зимових окролів, бо в цьому випадку є можливість від молодняку збирати 3-4 рази пуху в цьому ж році.

Серед пухових порід кролів найбільш розповсюджена біла пухова. Пухову продуктивність визначають за кількістю пуху, отриманого за рік. Від однієї дорослої голови білої пухової породи одержують від 300 до 500 г пуху, а рекордна кількість дорівнює 800 г за рік. Пухова продуктивність залежить від умов годівлі, догляду та утримання, способів і частоти збирання. Якщо пух збирати частіше, то пухова продуктивність кролів зростає. Влітку вихід пуху нижчий, ніж узимку і восени у співвідношенні 44,5-55,4 % від усього одержаного пуху. Самці дають менше пуху, на 20-25 %, ніж самки. Продуктивність кролів залежить від їх віку. В 2-2,5 міс. від молодняку отримують 10-15 г пуху, в 4-4,5 міс. - 20-25 г, у 6 міс. - 30-35 г з повновікових кролів щомісяця знімають від 30 до 50 г пуху.

Строки і техніка збирання пуху. Перший раз знімання пуху проводять в молодняку у віці 60-75 днів, другий - у 120-135 і третій раз-у 180-185 днів, тобто раз у два місяці. У молодняку 60-75-денного віку шкіряний покрив дуже слабий і, щоб його не пошкодити, рекомендується перше збирання пуху робити шляхом стриження волосся.

Строки збирання пуху визначаються його довжиною і зрілістю волосся. Не рекомендується знімати пух з кроля, якщо він не досягнув довжини 6 см. Пух в стані зрілості легко відділяється від шкіри, що значно зменшує травматизм Шкіряної тканини, зменшує неспокій тварини та підвищує продуктивність праці. В холодний період року знімання пуху ведуть частково, не допускаючи повного оголення шкіряного покриву, бо це може призвести до простудних захворювань і загибелі тварини від переохолодження. В теплий період року пух можна знімати більш повно, залишаючи на тілі кроля підростаюче підпушення.

Повне оголення шкіри погіршує стан тварини упродовж 2-3 діб, шкіра при цьому стає потовщеною і більш грубою, ріст волосся уповільнюється. Не рекомендується збирати пух із сукрільних і лактуючих кролиць. Тому в кролиці за декілька днів до парування знімають пух, а потім збирають пух тільки після відсадження кроленят.

У практиці застосовують декілька методів знімання пуху: вищипування, вичісування, стрижку, а також збір пуху з гнізд. Найбільш фізіологічно обґрунтованим є метод збирання пуху вискубуванням, бо в цьому випадку внаслідок масажу приток крові до коренів волосся і їх трофіка посилюється, що стимулює їх ріст. Для збирання пуху вискубуванням кроля садять на стіл або на коліна головою до себе й розчісують пух у напрямі від голови до хвоста. Звалені місця, які не розчісуються, вистригають. Вичесаний гребінцем пух збирають. Гребінцем захоплюють невеличкі жмутки пуху і, притиснувши його великим пальцем до гребінця, з невеликим зусиллям тягнуть у напрямі росту волосся. Пух, що легко не відділяється від шкіри, не можна виривати з силою, бо на шкірі утворюються ранки, які довго не заростають пухом. Не слід також захоплювати надто великі жмутки пуху. Починають вискубувати пух з огузка, потім переходять на спину, боки, загривок. При вискубуванні пуху другою рукою притримують шкіру за волосся. Для зняття пуху з підгруддя, черева, передніх і задніх ніг, огузка, навколо хвоста кроля фіксують на колінах, поклавши його на спину догори черевом. Вискубують пух у дорослого поголів'я щомісяця.

Стрижуть кролів звичайними гострокінцевими ножицями. Перш ніж стригти кроля, пух на ньому розчісують дерев'яним чи металевим гребінцем. Потім уздовж спини роблять прямий проділ. Ножицями захоплюють невеликі пасма ближче до шкіри (але щоб її не порізати) і відрізують. Не слід допускати перестриги. Стриження ведуть до боків і огузка зверху вниз. На голові, ногах і хвості не стрижуть. Самок стрижуть дуже обережно, щоб не пошкодити сосочків, молочних залоз. При вискубуванні, стриженні з кролями слід поводитись обережно, спокійно. Якщо пух збирають у холодну пору року, то його не треба повністю вискубувати. При стриженні одержують неоднорідний по довжині пух, бо він складається із волосся, що закінчило і ще не закінчило свій ріст.

Вичісування проводять металевим густим гребінцем. Цей спосіб трудомісткий, але дає пух високої якості, бо при вичісуванні збирають тільки зріле волосся.

Пух, зібраний з різних ділянок тіла неоднорідний: найбільш цінний із спини, огузка і стегон, найменш цінний - з лопаток, шиї, підгруддя, черева. Щоб зібраний пух не збивався, його складають у дерев'яні ящики з закріпленими всередині кілочками.

Сортування пуху. Цінність пуху на різних топографічних частинах тіла неоднаковий, тому важливо його не змішувати, а розкладати в окремі коробочки і по закінченню збирання розподілити за сортами. Згідно з Держстандартом виділяють 4 сорти кролячого пуху.

Екстра - пух вищого сорту, чисто білого кольору, без сторонніх домішок і зваляності. Довжина волокон 60 мм і більше; перший сорт - пух чисто білий, без сторонніх домішок і зваляності при довжині волокон - від 45 до 59 мм; другий сорт - пух чисто білий, без сторонніх домішок і зваляності, довжина волокон - від 30 до 44 мм; третій сорт - пух білого кольору, без сторонніх домішок, допускається зваляність не більше 3 % загальної маси пуху, довжина волокон - від 11 до 29 мм.

За технічними умовами пух кожного сорту ділять на нормальний і дефектний. Дефектним вважається кролячий пух сортів екстра, перший і другий при зваляності не більше 3 % або вмісту не більше 5 % домішок. Пух третього сорту вважається дефектним при засміченості від 5 до 10 %, сильному пожовтінні і вмісту 10-30 % волокон (за масою) коротшими 11 мм.

До браку відносять кролячий пух при довжині волокон менше 11 мм, що містять від 11 до 30 % сторонніх домішок або пошкоджених комахами.

Із кролячого пуху підприємства легкої промисловості виготовляють різні в'язані вироби, що користуються широким попитом у населення. Технологічний процес складається із підготовки пуху до прядіння, його прядіння, в'язання, фарбування і сушіння виробів. Високої якості вироби отримують із середньоостьового і малоостьового кролячого пуху.