Теми завдань

6.2.1. Теми рефератів

1. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

2. Філософія як теоретичний світогляд. Предмет і функції філософії.

3. Зародження філософського мислення. Основні напрямки філософії Стародавньої Індії.

4. Філософська думка Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начала буття.

5. Формування нового філософського світогляду. Мілетська школа. Натурфілософія Геракліта.

6. Антична атомістична філософія (Левкіп, Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар).

7. Антична філософія, її значення в історії культури.

8. Етичний раціоналізм Сократа. Діалектичний метод Сократа.

9. Філософська система Платона.

10. Арістотель – систематизатор давньогрецької філософії. Метафізика, гносеологія, логіка Аристотеля.

11. Середньовічна західноєвропейська філософія, її теїстичний характер. Патристика. Вчення Августина Блаженного про природу і людину як творіння Бога.

12. Середньовічна схоластика. Суперечка про універсалії: номіналізм та реалізм. Вчення Фоми Аквінського.

13. Антропоцентричний характер філософії Відродження. Основні ідеї італійського та північного гуманізму.

14. Ренесансний неоплатонізм і натурфілософія епохи Відродження. М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Копернік та ін.

15. Філософська парадигма Нового часу. Проблеми методу пізнання в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт). Емпіризм і раціоналізм.

16. Раціоналістична філософія Нового часу (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

17. Сенсуалістична філософія Дж.Локка і Дж.Берклі.

18. Раціоналістичний світогляд французького Просвітництва. Філософські погляди Ж.Монтеск’є і Вольтера.

19. Теорія суспільного договору Ж.Ж.Руссо. Французький матеріалізм ХУІІІ ст..

20. І.Кант як родоначальник німецької класичної філософії. Гносеологія, етика Канта. Вчення про моральний категоричний імператив.

21. Г.В.Ф.Гегель, його філософська система та метод. Діалектика Гегеля.

22. Сутність і основні поняття гегелівської філософії історії і філософії права.

23. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

24. Філософський ірраціоналізм А.Шопенгауера.

25. Зародження релігійного екзистенціалізму. Вчення С.К’єркегора про три стадії життєвого шляху людини.

26. “Філософія життя”. Філософські погляди Ф.Ніцше. Ідея надлюдини в філософії Ф.Ніцше.

27. Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Структура психіки особистості за З.Фрейдом.

28. Перегляд класичної моделі світорозуміння. Виникнення позитивізму. “Перший позитивізм” О.Конта і Г.Спенсера.

29. Гуманістичні ідеї в філософії К.Маркса. Осмислення проблеми людини та відчуження в марксизмі.

30. Соціокультурні передумови становлення марксизму. Історичні версії марксизму.

31. Нова концепція соціального буття в філософії марксизму. Сутність матеріалістичного розуміння історії.

32. Діалектичний матеріалізм К.Маркса і Ф.Енгельса.

33. Розробка методології наукового пізнання в філософії неопозитивізму.

34. Наука як феномен культури. Концепція науки в постпозитивізмі.

35. Проблеми людини та її існування в філософії екзистенціалізму. М.Гайдеггер, Ж.-П. Сартр, А.Камю, К.Ясперс.

36. Основні напрямки філософії історії в ХХ ст.. (О.Шпенглер, А.Тойнбі).

37. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Християнський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена.

38. Філософська думка в культурі Київської Русі. Розуміння філософії як “любові до мудрості”.

39. Києво-Могилянська академія, її вплив на формування філософської думки України.

40. Філософія Г.С.Сковороди. Вчення про дві натури, концепція сродної праці.

41. Український романтизм. “Філософія серця” П.Д.Юркевича.

42. Ідея України в філософському світогляді Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова та ін.

43. Ренесансні та реформаційні ідеї в філософській думці України ХУ-ХУІІ ст..

44. Філософське розуміння культури. Культура як засіб самовизначення особистості.

45. Буття як філософська категорія. Різноманітність форм буття.

46. Поняття матерії, його історичний генезис. Єдність матерії, руху, простору, часу.

47. Свідомість як проблема філософії. Походження та сутність свідомості.

48. Духовне життя суспільства та його структура. Буденна і теоретична свідомість, форми суспільної свідомості.

49. Теорія пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання.

50. Єдність чуттєвого та раціонального, емпіричного та теоретичного пізнання.

51. Проблема істини в філософії. Співвідношення абсолютної та відносної істини.

52. Діалектика як вчення про розвиток та спосіб філософування. Закони, категорії діалектики.

53. Суспільство як цілісна система. Теоретичні моделі розвитку суспільства.

54. Людина як об’єкт соціально-філософського аналізу. Проблема сутності людини в філософії.

55. Соціальне буття людини як реальний життєвий процес. Діяльність і спілкування як форми існування соціуму.

56. Еволюція психоаналітичної філософії. Проблема людини в філософії неофрейдизму.

57. Герменевтика: філософія розуміння. Проблема інтерпретації культурних феноменів.

58. Проблема особистості в філософії. Унікальність і самототожність особистості.

59. Глобальні проблеми сучасності. Гуманізм як ціннісна основа вирішення глобальних проблем.

60. Історичні виміри людського буття. Моделі розвитку історії. Формаційний та цивілізаційний підходи в тлумаченні історичного розвитку.

61. Осмислення сенсу та призначення людського життя в філософії.

62. Цивілізація як соціокультурне явище. Сучасна цивілізація, її особливості та протиріччя.

63. Рівні та основні методи наукового пізнання.

64. Характер сучасного суспільства і перспективи його розвитку. Типологія суспільної організації.

65. Теорія суспільної модернізації. Соціально-філософська концепція лібералізму.

66. Поняття інтерсуб’єктивності в філософії ХХ ст.. Інтерсуб’єктивність і образ нової реальності.

67. Філософія комп’ютерної революції. Етичні проблеми комп’ютеризації.

68. Філософське осмислення культури. Культура і цивілізація.

69. Проблеми соціального передбачення і прогнозування майбутнього.

70. Суспільство і природа. Поняття ноосфери.

71. Філософія як особлива форма суспільної свідомості

72. Джерела філософії: міфологія, релігія

73. Проблеми онтології і гносеології

74. Місце і роль філософії в науковому пізнанні і соціальній практиці

75. Філософія стародавнього Єгипту і Вавілону

76. Філософія Стародавньої Індії

77. Філософія Стародавнього Китаю

78. Становлення стародавньогрецької філософії

79. Антична діалектика

80. Атомістичне трактування буття. Демокріт. Епікур

81. Ідеалізм Платона

82. Філософські погляди Арістотеля і Сократа

83. Матеріалізм в Стародавньому Римі

84. Філософські погляди Д. Бекона і Т. Гоббса

85. Дуалізм і монізм: Р. Декарт, Б. Спіноза

86. Філософія Г. Лейбніца

87. Теорія пізнання Д. Локка

88. Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм: Дж. Берклі, Д. Юм.

89. Буття. Матерія. Формування філософського поняття матерії

90. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії

91. Єдність матерії, руху, простору і часу. Сучасні природничонаукові теорії простору і часу і їх філософське

6.2.2. Теми науково-дослідних завдань

1. Основні риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку

2. Пізнання як предмет філософського аналізу

3. Суб’єкт і об’єкт пізнання

4. Практика – основа і мета пізнання

5. Чуттєве і раціональне пізнання

6. Методи наукового пізнання

7. Істина і її критерії

8. Специфіка пізнання соціальної дійсності

9. Матеріалізм – визначальний методологічний принцип аналізу суспільства. Спосіб виробництва як матеріальна основа цілісності суспільства

10. Діалектика взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Закони функціонування і розвитку соціальної системи.

11. Історико-філософські концепції свідомості.

12. Засади виникнення свідомості.

13. Тотожність буття та свідомості. Мислення як атрибут субстанції.

14. Свідомість, мислення та мова. Свідомість та самосвідомість.

15. Форми суспільної свідомості: історичні засади диференціації суспільної свідомості на форми.

16. Уявлення про природу та сутність людини на різних етапах розвитку філософії.

17. Сутність людини. Антропосоціогенез.

18. Поняття індивіда, індивідуальності та особистості.

19. Відчуження. Передумови розвитку особистості.

20. Свобода та відповідальність особистості.

21. Діалектика як теорія систем, що розвиваються.

22. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни, розвиток.

23. Основні історичні форми діалектики.

24. Категорії діалектики, основні принципи.

25. Альтернативи діалектики.

26. Основні концепції суспільства у філософії.

27. Поняття суспільства. Суспільні відносини та їх структура.

28. Суспільство як система форм суспільної свідомості. Функції суспільства.

29. Рушійні сили розвитку суспільства.

30. Діяльність як спосіб існування та розвитку людини й суспільства.

31. Технологічні, фінансові, наукові та соціокультурні засади економіки у філософії економіки.

32. Філософське тлумачення економічних теорій.

33. Економіка в системі суспільних відносин.

34. Людина як суб'єкт економічної діяльності.

35. Економіка в системі соціокультурних, ідеологічних, морально-психологічних і релігійних відносин.

36. Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу.

37. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Наукове пізнання.

38. Чуттєве і логічне пізнання, їх форми.

39. Проблема істини.

40. Рівні (емпіричний і теоретичний), форми (науковий факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія), методи (Спостереження, експеримент, порівняння, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, єдність логічного і історичного, аналіз і синтез, дедукція і індукція та ін.).

41. Проблема практики в пізнання.

42. Історико-філософські концепції онтології. Генезис поняття «буття».

43. Поняття субстанції.

44. Матеріалістична та ідеалістична онтологія. Моністичні та плюралістичні концепції буття.

45. Рух та розвиток. Форми руху матерії.

46. Час та простір як модуси існування світу.

47. Філософія і світогляд.

48. Сутність, структура та історичні типи світогляду.

49. Предмет, структура та основні функції філософії.

50. Сутність, основні ознаки та характерні ознаки основних етапів становлення та розвитку світової філософії.

51. Історичні етапи становлення філософії релігії.

52. Сучасна філософія релігії. Науково-пізнавальний та світоглядний аспекти філософського вивчення релігії.

53. Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності та істинності релігії.

54. Роль і місце релігії в сучасному світі.

55. Категорії моралі. Мораль та моральність.

56. Поняття нігілізму. Абсолютизм та релятивізм у етиці.

57. Формування моральності особистості. Людина як найвища цінність.

58. Етична проблематика в економічній діяльності.

59. Поняття культури. Основні концепції культури.

60. Культура як соціальне, матеріально-духовне явище. Конкретно-історичні типи існування культури.

61. Форми культури. Національне та загальнолюдське в культурі.

62. Культура як і спосіб буття людини.

63. Людина як творець та творіння культури.

64. Феномени субкультури та контркультури.

65. Поняття цивілізації та її основні концепції. Історичні типи цивілізацій.

66. Сучасна світова цивілізація, її характерні особливості, протиріччя.

67. Поняття, структура цивілізаційних основ розвитку сучасного людства.

68. Інформаційне суспільство.

69. Поняття футурології. Основні футурологічні концепції.

70. Глобальність як сутнісна ознака сучасної цивілізації. Сутність, походження та основні типи глобальних проблем.

6.3. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Метою виконання рефератів і творчих наукових завдань є закріплення і систематизація студентами отриманих знань у процесі участі в аудиторних заняттях і самостійної роботи.

Для виконання рефератів і творчих наукових завдань студенти повинні використовувати першоджерела, наукові статті, монографічну літературу.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання студентів денної форми навчання виконується у межах годин, відведених для самостійної роботи студента. Тема ІНДЗ у формі творчої роботи обирається студентом добровільно і закріплюється за студентом викладачем на початку семестру. Тема ІНДЗ у формі реферату обирається студентом добровільно або закріплюється за студентом викладачем протягом семестру.

Роботи виконуються комп’ютерним способом з одностороннім розміщенням тексту на папері формату А4 (210 мм х 297 мм) з дотриманням прийнятих у діловодстві стандартних берегів: лівого – 30 мм, верхнього та нижнього – 20 мм, правого – не менше 10 мм.

Обсяг роботи має забезпечувати належне висвітлення теми і не повинен перевищувати: реферату – 5-7, творчої наукової роботи – 14-16 сторінок друкованого тексту шрифтом Times New Roman кеглем 14 з півторачним міжрядковим інтервалом.

Робота починається з титульного аркуша. Нумерація аркушів роботи починається з титульного аркуша. Номер на титульному аркуші не проставляється.

Титульний аркуш реферату оформлюється за зразком 1. В тексті реферату вступ, розділи та висновки структурно не виділяються. Після тексту реферату подається список використаних джерел, нижче якого рукописним способом зазначаються дата виконання реферату і особистий підпис студента.

Зразок 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук
			Навчальна дисципліна:
			Філософія
	РЕФЕРАТ
		на тему:
	„... назва теми... „
			Виконав:
			Вавринчук
			Віктор Олександрович,
			студент 1 курсу
			факультету управління та економіки
			Перевірив:
			Вальчук
			Анатолій Миколайович,
			кандидат філософських наук,
			доцент
	Хмельницький

Титульний аркуш творчої наукової роботи оформлюється за зразком 2.

Зразок 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук
			Навчальна дисципліна:
			Філософія
	НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА
		на тему:
	„... назва теми... „
			Виконала:
			Ткаченко
			Оксана Дмитрівна,
			студент 2 курсу
			факультету управління та економіки
			Перевірив:
			Вальчук
			Анатолій Миколайович,
			кандидат філософських наук,
			доцент
	Хмельницький

Творча наукова робота повинна бути структурованою, тобто після титульного аркуша містити: план, вступ, три (два) розділи, висновки, список використаних джерел. Складові частини творчої наукової роботи не обов’язково починати з нового аркуша. Розділи плану роботи формулюються самостійно студентом як найважливіші напрями розкриття її теми. Виклад роботи подається за наведеним нижче порядком.

ПЛАН

			Стор.
	Вступ	-
1.	(назва першого розділу)	-
2.	(назва другого розділу)	-
3.	(назва третього розділу)	-
	Висновки	-
	Список використаних джерел	-

Вступ

.........

(Виклад змісту вступу)

.........

1. (назва першого розділу)

.........

(Виклад змісту першого розділу)

.........

2. (назва другого розділу)

.........

(Виклад змісту другого розділу)

.........

3. (назва третього розділу)

.........

(Виклад змісту третього розділу)

.........