Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є агностицизм

Слід підкреслити, що пізнання, джерелом і носієм якого завжди є суб'єкт (людина, група людей, суспільство), спрямоване на об'єкт (об'єктивна реальність, до складу якої входять природа, суспільство, мислення). Необхідно показати, що відмінності між рівнями пізнання по­лягають у ступені узагальнення фактів, у точності зображення, пояснення і передбачення процесів та явищ дійсності.

Практика - це специфічно людський спосіб освоєння світу. З”ясуйте спільне і відмінне у діяльності людини та тваринній життєдіяльності. Визначте сутність практики.

Структура практичної діяльності передбачає об’єкт, суб’єкт, спосіб, мету, засіб, передумови, умови. Зверніть увагу на форми та рівні практичної діяльності.

Подайте типологію видів практики. Цілепокладання та цілездійснення. Гуманістичний зміст практики. Функції практики. Практика як основа, джерело та рушійна сила процесу пізнання, його кінцева мета та критерій істини. Практика і творчість. Продуктивне і репродуктивне у практиці.

При підготовці питань слід передусім виявити притаманні науковому пізнанню особливості. Наукове пізнання не тільки констатує і описує факти, а й дає їм пояснення, виступаючи в понятійно-категоріальній формі. Слід відзначити, що суттєвою ознакою наукового пізнання є його системність, тобто така сукупність знань, яка впорядко­вана на основі певних теоретичних принципів.

Важливою особливістю наукового пізнання є можливість доказу і пе­ревірки істинності фактів та законів (верифікації). Необхідно врахувати, що врешті-решт критерієм істинності наукового пізнання є суспільно-історична практика.

Далі слід дати визначення поняттям "метод", "закон", "принцип", зупинитися на трьох групах методів, які використовуються в науковому пізнанні. Методи емпіричного рівня дослідження (спостереження, опис, вимірювання, експеримент). Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях (аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, аналогія, моделювання, формалізація). Методи теоретичного дослідження (метод сходження від абстрактного до конкретного, єдність історичного і логічного, системно-структурний аналіз).

Необхідно виділити і дати визначення структурним елементам наукового пізнання. Це, по-перше, факти-результа­ти спостережень та експериментів; по-друге, результати узагальнення фактичного матеріалу, виражені в теоріях, законах та принципах; по-третє, гіпотеза - побудовані на фактах наукові припущення, які слід перевірити досвідом; по-четверте, загальнотеоретичне, філософське тлу­мачення відкритих наукою законів і принципів, які становлять світогляд­ну та методологічну основу науки.

Семінарське заняття 5

Тема 6. Діалектика - всезагальна теорія розвитку

Питання для усного опитування та дискусії

6.1. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни, розвиток.

6.2. Історичні форми діалектики.

6.3. Основні принципи та категорії діалектики.

6.4. Закони діалектики.

6.5. Альтернативи діалектики.

Аудиторна письмова робота