Соціально-побутова адаптація

Дія адаптації розповсюджується на всі аспекти життя працюючого. У разі нестандартних графіків роботи відбувається перебудова звичного способу життя людини і поза роботою. При цьому до нестандартного графіка роботи одного з членів сім’ї повинна адаптуватися вся сім’я. Зміни, які торкаються сфери сімейних і соціальних відносин людини поза роботою, її відпочинку і побуту відносяться до соціально-побутової адаптації.

Часто впливом соціально-побутової адаптації можна знехтувати. Наприклад, якщо людина переходить з однієї роботи на іншу, яка мало відрізняється за умовами праці і режимом роботи від попередньої.

Роль соціально-побутової адаптації зростає в наступних випадках:

1) При первинній адаптації до роботи. Коли людина вперше виходить на роботу після закінчення навчального закладу, устрій всього її життя помітно змінюється, що є вагомим чинником стресу

Перша робота або вихід на роботу після тривалої перерви змінює звичний розподіл ролей в сім’ї. Це відбувається, наприклад, коли жінка виходить на роботу після декретної відпустки. Вона отримує більшу матеріальну незалежність, у неї з’являються інтереси поза сім’єю і чоловікові не завжди легко прийняти цю рольову зміну чисто з психологічної точки зору. Одночасно у жінки залишається менше часу на домашні справи і їй може знадобитися допомога інших членів сім’ї. Перерозподіл домашніх обов’язків між членами сім’ї може визвати певну напруженість у родинних стосунках.

2) При психофізіологічній адоптації до змінних або нестандартних графіків. В цьому випадку соціально-побутова адаптація пов’язана із:

· змінами в режимі сну (людина вимушена спати тоді, коли інші члени сім’ї працюють або відпочивають);

· змінами в режимі харчування (графік харчування людини не співпадає з графіком харчування інших членів родини);

· перерозподілом домашніх обов’язків (всім членам сім’ї доводиться підлаштовуватися під графік роботи одного з її членів);

· змінами у використанні вільного часу, який відводиться на спілкування з сім’єю і друзями (людина може працювати у вихідні дні і свята і відпочивати, коли всі інші члени сім’ї працюють).

Аналогічні, хоч і менш виражені зміни відбуваються тоді, коли нова робота відбувається за ненормованим графіком.

Формування відповідного ставлення сім’ї до нової роботи, пов’язаної з нестандартними режимами, може стати вирішальним для успішного проходження адаптації.

Інтереси сім’ї і роботи легко можуть придбати форму антагонізму. Неприйняття сім’єю особливостей графіка роботи одного із своїх членів часто приводить до «ескалації напруженості» в сімейних відносинах і з рештою до ультиматуму – «або сім’я, або робота». Навпаки, розуміння і підтримка сім’ї сприяють швидшій адаптації новачка, оскільки саме в сім’ї створюються умови для повноцінного відпочинку і відновлення працездатності.

3) При тривалих або частих відрядженнях. Якщо нова робота пов’язана з відрядженнями, то значення соціально-побутової адаптації може бути навіть більшим, ніж психофізіологічної. Важливо, щоб сам працівник і члени його родини з розумінням сприйняли і були готові адаптуватися до змін у звичному устрої їх життя.