Система оцінювання знань студентів

З метою оцінки рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок в університеті відповідно до Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою, робочих програм дисциплін та програм практик дисциплін проводяться контрольні заходи за такими видами:

1) вхідний контроль знань;

2) поточний контроль знань;

3) підсумковий контроль знань.

На рис. 3.1 подано структуру контролю знань студентів в університеті згідно з вимогами кредитно-модульної системи навчання.

Контроль знань

Вхідний

Поточний

Підсумковий

Діагностичний

Семестровий

Періодичний

Заліки

Рубіжний

Диференційовані заліки

Проміжний модульний

Іспити

Державна атестація

Державні іспити

Захист дипломної роботи (проекту)

Рис. 3.1. Структура навчально-виховного процесу університету

Основними завданнями системи оцінювання знань та вмінь студентів слід вважати:

- систематичне оцінювання якості засвоєння навчальної інформації студентами в процесі навчання;

- оволодіння навичками використання цієї інформації для розв'язання практичних завдань.

Вхідний контроль – це перший етап системи контролю знань, основним завданням якого є виявлення рівня підготовки студентів перед вивченням нового курсу. Вхідний контроль проводять протягом усього навчання в університеті на всіх його кафедрах перед вивченням кожної з фундаментальних дисциплін. Цей вид контролю проводять, як правило, у формі тестових чи практичних завдань. Кількість одержаних студентом балів не впливає на його кредитно модульну оцінку.

Поточний контроль здійснюють під час проведення семінарських і лабораторно-практичних занять. Форма проведення поточного контролю визначається безпосередньо кожною кафедрою. У поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність під час обговорення питань, науково-дослідна робота (конференції, тренінги, наукові гуртки, підготовка публікацій), участь в олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль знань студентів здійснюється протягом усього семестру за результатами виконання відповідної кількості практичних завдань. Невчасний захист практичного завдання зменшує кількість балів. Для поточного контролю знань особливо важлива участь студентів у дискусіях, активність студентів на лекційних і практичних заняттях, за що вони теж одержують відповідні бали. Загальноприйнятими його формами є перевірка виконання завдань, експрес-контроль різня готовності до заняття, невелика контрольна робота чи тест, оцінка активності студента під час заняття. Оцінки проставляють у журналах обліку успішності кожної академічної групи.

Діагностичний контроль знань студентів здійснюють на початку кожного практичного заняття. Студенту задають одне питання за вивченою темою.

Періодичний контроль здійснюється як контролювання результатів виконання позааудиторної самостійної роботи, творчої самостійної роботи та виконання завдання для самопідготовки.

Рубіжний контроль у вигляді модульної контрольної роботи проводиться викладачем на останніх заняттях кожного модуля у вигляді виконання контрольної роботи, відповідей на теоретичні питання, розв'язування практичних завдань, тестування знань, умінь та навичок студентів.

Модульний (проміжний) контроль – сума балів за окремий змістовий модуль – проводиться після завершення аудиторних занять з відповідного модуля за наперед складеним графіком на підставі оцінок поточного контролю за модуль з урахуванням підсумкової роботи. Форми модульного контролю визначаються викладачем, його робочою програмою дисципліни: співбесіда, контрольна робота, колоквіум, тестування, написання реферату, рецензії на наукову літературу тощо.

Кількість модульних робіт визначається кількістю кредитів, відведених на вивчення дисципліни в семестрі, або проводиться тільки одна модульна контрольна робота. Під час виставлення балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних і практичних знань з відповідних тем, опрацювання практичного матеріалу, підготовка конспектів, переклад іноземних джерел, підготовка анотацій тощо.

Семестровий (підсумковий) контроль проводять у формі іспиту, диференційованого заліку або заліку в обсязі усього матеріалу, який передбачений навчальною програмою дисципліни. Вид семестрового контролю з конкретної дисципліни визначається навчальним планом. Кількість балів за підсумковий контроль визначається кожним викладачем індивідуально у робочій програмі з дисципліни. Цей вид контролю проводиться за розкладом лабораторно-практичних та семінарських занять з певної дисципліни, а графік проведення контролю визначається деканатом факультету. Підсумковий модульний контроль, як правило, протягом семестру проводиться двічі - у середині та в кінці семестру у формі іспиту, диференційованого заліку, заліку. Складання заліку закінчується до початку іспитової сесії. Студенти, які мають пропуски занять, зобов'язані відпрацювати їх до моменту проведення підсумкового модуля усно або у вигляді письмової роботи. Лише тоді такі студенти допускаються до підсумкового модульного контролю. Можлива перездача підсумкового модульного контролю при комісії з дозволу декана факультету протягом одного місяця.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-кваліфікаційної підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Формами державної атестації є державні іспити та захисти дипломних проектів (робіт).

Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання диплома про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів в університеті.

Державний іспит проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Його проводять за білетами (тестами), складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною університетом.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних іспитів визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних іспитів оголошують у той самий день після оформлення протоколів засідання державної комісії. Студенту, який захистив дипломний проект

(роботу), склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітній рівень, видається державний документ про освіту - диплом.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки «добре», склав державні іспити з оцінками «відмінно», захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про освіту з відзнакою. Студента, який під час складання державного іспиту або захисту дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховують з університету, йому видають академічну довідку.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються університетом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що прийнята в університеті, реєструються у відповідних документах з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТ5.

Навчальні досягнення студента з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, індивідуальна робота, наукова робота тощо) оцінюють кількісно (визначають рейтинг), а підсумкові оцінки формують з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою кредитно-модульної системи оцінювання.

Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента - така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання вмінь і знань, яка передбачає оцінювання у балах всіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного (проміжного) і семестрового (підсумкового) контролю.

Основа рейтингової системи оцінювання знань — рейтинг студента з кожної навчальної дисципліни, що є узагальненим показником якості засвоєння дисципліни. Різні види робіт студента контролюються і оцінюються певними балами. Завершення вивчення кредиту оцінюється максимум у 100 балів (рис. 3.2). Студент набирає бали протягом вивчення всього курсу навчальної дисципліни. Кредити ЕСТS є числовим еквівалентом оцінки, призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення.

«Організація обліку» 6,5 кредитів ЕСТS (100 балів)

Модуль І Навчально-аудиторної роботи (НАР) (42 бали)

Модуль ІІ Навчально-аудиторної роботи (НАР) (42 бали)

Модуль Індивідуальної роботи (ІР) (2 бали)

Модуль Наукової роботи (НР) (10 балів)

Модуль Самостійного вивчення матеріалу (СВМ) (4 бали)

Поточна успішність (ПУ) (28 балів)

Підсумковий модульний контроль І (ПМК) (14 балів)

Поточна успішність (ПУ) (28 балів)

Підсумковий модульний контроль ІІ (ПМК) (14 балів)

Тема 1

Тема 2

Тема 3

Тема 4

Тема 5

Тема 6

Тема 7

Тема 8

4 бали

8 балів

8 балів

8 балів

8 балів

8 балів

8 балів

4 бали

Рис. 3.2. Структура залікових кредитів з дисципліни «Організація обліку» для студентів ОКР «Магістр»

Спосіб рейтингової оцінки знань студентів за окремою дисципліною розробляє ведучий викладач дисципліни. Враховуються всі види аудиторної роботи (лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття), самостійної (самостійне вивчення тем, розділів, підготовка рефератів, опрацювання літератури, пошук необхідної інформації в мережі, редагування, підготування доповідей, участь у конференціях та інших заходах), виконання індивідуальних і творчих завдань, участь у конкурсах, відвідування виставок, підготовка презентацій та атестаційні контрольні роботи, які можуть бути письмовими та усними, у вигляді тестів, співбесіди. Викладач встановлює максимальну кількість балів, яка може бути набрана студентом під час вивчення дисципліни.

Значна кількість балів припадає на самостійну роботу студента, коли викладач є порадником і консультантом. Є обов'язковий відсоток годин з кожного модуля на самостійну роботу (з кожного модуля різний). Кожен викладач розробляє індивідуальну систему оцінювання самостійних завдань, про що інформує студентів на заняттях або в навчальній програмі.

Підсумкова рейтингова оцінка студента з дисципліни дорівнює сумі всіх балів, які було здобуто на кожному з етапів контролю. Перехід від рейтингової шкали оцінювання до традиційної чотирибальної (5-4-3-2) чи двобальної (зараховано-незараховано) здійснюється відповідно до кількості балів, отриманих студентом (табл. 3.1).

Якщо студент отримав більше, ніж дві незадовільні оцінки «Р» під час проведення підсумкового модульного контролю, він підлягає відрахуванню з університету.

Оцінка курсових робіт (проектів), навчальних і виробничих практик, державної атестації згідно з кредитно-модульною системою навчання здійснюється за окремою структурою залікових кредитів, які визначені у робочих програмах дисциплін, методичних рекомендаціях та програмах практик. Захист курсових проектів відбувається на підставі оцінки їх якості та результатів захисту перед комісією, що створюється кафедрою в складі не менше двох викладачів.

Таблиця 3.1.