Тема 10. Модульне навчання

Ø Суть модульного навчання

Ø Особливості організації модульного навчання

У педагогіці та методиці модуль розглядається як важлива частина всієї системи, без знання якої дидактична система не спрацьовує.

Модульне навчання частіше за все припускає жорстке структурування навчальної інформації, змісту навчання й організацію роботи учнів із повними, логічно завершеними навчальними блоками (модулями). Модуль збігається з темою навчального предмета. Однак, на відміну від теми, у модулі все виміряється, усе оцінюється – завдання, робота, відвідування занять, стартовий, поточний та підсумковий рівень навчальних компетентностей учнів. У модулі чітко визначені цілі навчання, завдання й рівні вивчення даного модуля, названі навчальні досягнення. У модульному навчанні все заздалегідь запрограмовано: не тільки послідовність вивчення навчального матеріалу, а й рівень його засвоєння та контроль якості засвоєння.

Модульне навчання – це чітко вибудувана технологія навчання, яка базується на наукових засадах, що не допускає експромтів, як це можливо при інших методах навчання.

Учні при модульному навчанні завжди повинні знати перелік основних понять, навичок і вмінь з кожного конкретного модуля, включаючи кількісну міру оцінки якості засвоєння навчального матеріалу. На основі цього переліку складаються запитання й навчальні завдання, що охоплюють усі види робіт із модуля, і виносяться на контроль після вивчення модуля. Як правило, основною формою контролю тут є тест.

Навчальні модулі та тести можуть бути легко перенесені в комп'ютерне середовище навчання. Ця технологія уможливлює охоплення процесом навчання великої кількості учнів, дає можливість поставити навчання на потік.

Навчальний курс, як правило, включає не менше трьох модулів. При цьому окремим модулем може бути й теоретичний блок, і практичні роботи, і підсумкові проекти.

При розробці модуля враховується те, що кожний модуль повинен дати певну завершену самостійну порцію знань, сформувати необхідні вміння. Після вивчення кожного модуля учні отримують рекомендації вчителя щодо їхньої подальшої роботи. За кількістю балів, набраних учнями з можливих, учень сам може судити про свою успішність.

При модульному навчанні найчастіше використовується рейтингова оцінка успішності учнів. Рейтингова оцінка успішності дозволяє з великим ступенем довіри характеризувати якість їхньої фізичної підготовки. Однак не кожна рейтингова система дозволяє зробити це. Обрана довільно, без доказів її ефективності та доцільності, вона може призвести до формалізму в організації навчального процесу. Проблема полягає в тому, що розробити критерії оцінювання навчальних досягнень, а також їх оцінки – справа дуже трудомістка.

Як рейтингова система здійснюється на практиці?

Модульні програми навчання формуються як сукупність модулів. При визначенні загальної оцінки за курсом результати рейтингу входять у неї з відповідними ваговими коефіцієнтами, установлюваними авторами - учителями навчального предмета.

У модульному навчанні оцінюється в балах кожне завдання, установлюються його рейтинг і строки виконання (своєчасне виконання завдання теж оцінюється відповідною кількістю балів), тобто основний принцип рейтингового контролю – це контроль та оцінка якості навчальних досягнень з урахуванням систематичності роботи учнів.

Після закінчення навчання на основі модульних оцінок визначається загальна оцінка, що враховується при визначенні результатів підсумкового або тематичного оцінювання з предмета.

При проведенні підсумкового оцінювання запитання повинні мати узагальнюючий характер, відбивати основні поняття курсу, а не повторювати запитання модульного контролю, причому учні мають заздалегідь знати ці екзаменаційні запитання.

Питання для самоконтролю:

v Розкрийте суть модульного навчання

v Охарактеризуйте особливості організації модульного навчання

Література:

1. Гриньова М. В. Впровадження модульного принципу навчання / М. В. Гриньова. – Рідна школа. – 1993. – № 7. – С 50-51.

2. Левитес Д. Г. Практика обучения: Современные образовательные технологии / Д. Г. Левитес. – М.: Издательство “Институт практической технологии”, Воронеж: НПО “МОДЄК”, 1998. – 288 с.

3. Фурман А. В., Калугін О. І. Школа розвитку: Непізнані грані фундаментальної ідеї / А. В. Фурман, О. І. Калугін // Рідна школа. – 1994. – № 6. – с. 26-32.

4. Фурман А. В. Методологічна модель школи розвитку / А. В. Фурман // Рідна школа. – 1994. – № 5. – С. 19-25.