Тема 42. Моральні засади офіцерської служби

Враховуючи глобальні трансформації у військовій сфері сучасної держави та зміни, які сталися у змістовних вимірах війни, природі воєнних дій, розширення функцій армії, Збройні Сили України потребують формування нової генерації військових фахівців.

Крім суто професійних знань, навичок, уміння орієнтуватися у дедалі зростаючому потоці інформації, офіцерові необхідно володіти ще й мистецтвом спілкування, діалогу, умінням працювати в екстремальних умовах і готовністю до розв’язання конфліктних ситуацій у військових колективах, постійного оновлення та поповнення знань, саморозвитку.

Міцність і боєздатність армії у вирішальній мірі залежать від морально-етичних та ділових якостей, рівня підготовки офіцерського корпусу, який за своїм призначенням покликаний бути військовою елітою українського народу.

Визначення поняття “мораль”. Мораль – поняття історичне. Вона належить до числа тих загальнолюдських духовних цінностей, які визначають зміст соціального буття з самого початку виникнення людської цивілізації і є найважливішим її атрибутом доки існують людина і суспільство.

Соціальна функція і унікальність моралі – це її не примусовий вплив на фактичну поведінку людей, а формування загальних критеріїв оцінки як індивідуальної поведінки, так і існуючого суспільного устрою.

Мораль – складне суспільне явище, соціальний інститут, що виконує функцію нормування, регулювання поведінки, діяльності і відносин людей у всіх сферах суспільного життя. Мораль завжди концентровано відображає найвищі цінності суспільства.

Військова мораль має глибокі історичні корені й сягає часів козаччини. Козацька духовність розвивалася на основі багатогранних національних традицій, християнської віри, яку козаки шанували й використовували її об’єднуючі й миротворчі засади в інтересах самостійності, соборності України.

Мораль офіцера включає всі нормативні вимоги загальнолюдської моралі, її принципи, цінності, але внаслідок специфіки діяльності (жорстка регламентація, підкореність, залежність, відповідальність, вимоги до особистості, безкомпромісність вибору тощо) їй властиві особливості у реалізації цих принципів і норм. Такими виступають: тісний зв’язок моральних і правових норм поведінки; особливий характер вияву моральних норм у мирний і воєнний час; підвищена соціальна і моральна відповідальність за прийняття рішення і дії підлеглих; використання озброєного насильства у боротьбі з противником; особлива значущість поведінки у суспільстві (оскільки народ довіряє офіцерам долю Батьківщини, наділяє їх великими правами і вимагає від них за вищою міркою моралі).

Офіцер української армії повинен усвідомлювати причетність до свого народу, відчувати і відстоювати національну гідність, підтверджуючи це практичними справами, а не тільки гаслом “Служу українському народові”. Йому притаманні таки національні цінності, як любов до рідної землі, свого народу, готовність до праці в ім’я Батьківщини.

Офіцерові слід спиратися на засади гуманістичної моралі, згідно з якою людині властиве прагнення до добра, правди і краси.

Моральні засади офіцерської служби. Моральні засади суспільства віддзеркалюють ту систему усталених поглядів, яка склалася у свідомості людей на основі їхніх уявлень про добро, людяність, гідність, совість, справедливість і дещо відрізняються й від самого поняття моральності.

Моральні засади визначають принцип і межі поведінки людини, що має відповідати найвищим людським чеснотам, ідеалам людської свідомості.

Професійна мораль – це система моральних та морально-правових норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності. Професійна мораль існує тільки в професіях досить усталених, які мають власні традиції. Однією з них є професійна мораль (або етика) офіцера.

Професійна етика офіцера являє собою сукупність моральних принципів, норм та військово-етичних категорій, які виражають його ставлення до свого військового обов’язку як обов’язку професійного, а через нього і до обов’язку громадського.

Можна розрізнити наступні моральні засади офіцерської служби:

а) соціально-моральні;

б) морально-бойові;

в) соціально-психологічні.

Соціально-моральні засади – служба суспільству – згідно даної традиції офіцер є “слугою суспільства”, у мирний час він постійно готовиться до захисту держави, а в період війни безпосередньо бере участь у бойових діях. Це суворе дотримання морально-правових принципів діяльності, найвища моральна і політична відповідальність за долю країни і народу, неухильне дотримання вимог присяги і військових статутів, самовіддана вірність патріотичному обов’язку, ідейна стійкість, висока вимогливість до себе, моральна чистота помислів і вчинків.

Морально-бойові засади – готовність та здатність безумовного виконання бойових завдань у будь-якій обстановці – включають високу бойову виучку, мужність, відвагу, сміливість, готовність до самовідданих дій по виконанню наказів і розпоряджень. Високі морально-бойові якості офіцера – це уміння моральною силою прикладу залучати особовий склад до неухильного виконання бойового завдання і високопрофесійна організація бойових дій, незважаючи на їх мінливий характер, неприборкане прагнення до перемоги над ворогом, бойова активність.

Соціально-психологічні засади – забезпечення психологічної стійкості військовослужбовців, підтримання високого морального духу в колективі, підвищення привабливості та престижу військової служби.

Важливими компонентами ефективного функціонування збройних сил є реалізація правових і соціальних гарантій військовослужбовців, забезпечення високого рівня соціально-побутових умов проживання військовослужбовців та членів їх сімей, фізичного та інтелектуального розвитку, створення умов для раціонального використання позаслужбового часу, втілення в свідомість військовослужбовців впевненості в завтрашній день.

Кодекс честі офіцера. Важливе значення на шляху утвердження особливо важливої ролі морального регулювання взаємовідносин в армії має Кодекс честі офіцера, введений у дію Наказом Міністра оборони України від 31.12.1999 року.

Кодекс честі офіцера Збройних Сил України – це сукупність морально-етичних норм, які визначають ціннісну орієнтацію світогляду офіцера і принципово регламентують його стосунки з соціальним оточенням, службову та громадську діяльність.

Кодекс честі офіцера, являючись нормативним документом морального регулювання взаємовідносин в армії, базується на вимогах Конституції України, Військової присяги, Статутів Збройних Сил України, традиціях українського війська, стандартів гуманітарного права. Тому своїм змістом він спрямований на утвердження і захист честі, гідності кожного офіцера, підвищення авторитету офіцерського корпусу, зростання престижу військової служби.

На відміну від Статутів Збройних Сил України, в основі Кодексу лежить принцип рівності усіх офіцерів, незалежно від звання і посади, перед військовою честю. “Честь” як категорія поєднує в собі морально-етичні вимоги суспільства до офіцерського складу і очікувані суспільством морально-етичні прояви в діяльності офіцерів. Отже, головну ідею Кодексу можна сформулювати кількома словами: офіцер Збройних Сил України повинен бути прикладом чесного й сумлінного виконання своїх службових обов’язків, служіння Батьківщині. Саме офіцери повинні докладати всіх зусиль для успішного виконання поставлених народом і державою завдань, незважаючи на власні погляди з тих чи інших питань суспільного життя.

Основою кодексу честі офіцера Збройних Сил України є присяга.

Принциповим є те, що Кодекс визначає саме норми поведінки, а не відповідальність за їх порушення, не являється механізмом розв’язання конкретних ситуацій. Разом із тим, значення ролі Кодексу честі розкривається через виконання певних функцій у житті військовослужбовців у взаєминах з цивільними, громадськими суб’єктами суспільного життя. Тому до найбільш важливих функцій необхідно віднести:

регулятивно-орієнтуючу, тобто орієнтація офіцера на певний образ життя, стиль поведінки. “Честь – провідна ознака офіцерської поведінки. Офіцер веде спосіб життя порядної людини: не обманює, не краде, не порушує загальнолюдських норм. Він ніколи не вдається до інтриг, чіплянь, несправедливих дій, шахрайства” – так записано у Кодексі честі офіцера;

ціннісно-гуманістичну, тобто впровадження у життя загальнолюдських, військових цінностей. На їх основі формування людини XXI століття як патріота, професіонала, гуманіста;

комунікативну, яка стверджує у взаємовідносинах повагу, довіру, відповідальність, формує здорову морально-психологічну атмосферу.

Кодекс честі офіцера ґрунтується на таких фундаментальних цінностях:

гуманізм, людяність, повага особистості і піклування про неї;

любов до Батьківщини, самовіддане служіння їй, українському народові;

вірність Військовій присязі;

військове офіцерське братство;

чесність і порядність.

Таким чином, Кодекс честі офіцера Збройних Сил України – це оптимальне поєднання морального і правового у військовій діяльності, важливий засіб виховання, згуртованості офіцерського корпусу, формування в офіцерів високої морально-психологічної готовності до виконання завдань щодо забезпечення оборони України.

Офіцером потрібно стати, це не тільки освіта та лейтенантські погони. Потрібно мати покликання. Служба в армії – це привілей, і людина, яка присвячує себе захисту Вітчизни, повинна свідомо обирати саме такий спосіб життя. Міністр оборони України Павло Лебедєв

Рада офіцерів. Вагомий вплив на ствердження моральних засад офіцерської служби має постійно діючий громадський орган офіцерського складу Збройних Сил України, який на добровільних та демократичних засадах обирається зборами офіцерів – Рада офіцерів.

Діяльність Рад офіцерів ґрунтується на принципах законності, демократизму, гласності, спільності інтересів і рівності прав їх членів, гуманізмі та добровільності.

У своїй діяльності Ради офіцерів керуються Конституцією України, законами України, статутами Збройних Сил України, актами Президента України та Кабінету міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства оборони України, Кодексом честі офіцерів Збройних Сил України та Положенням про Ради офіцерів у Збройних Силах України.

Ради офіцерів створюються з метою збереження та розвитку військових традицій, захисту законних соціальних, духовних та інших спільних інтересів військовослужбовців, членів їх сімей, ветеранів військової служби.

Ради офіцерів сприяють діяльності Збройних Сил України, розвитку кращих військово-патріотичних традицій, забезпеченню соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, ветеранів військової служби, реалізації їх конституційних прав, військово-патріотичному вихованню військовослужбовців та громадян держави, формуванню позитивного іміджу Збройних Сил України.

Рекомендована література

1. Бралатан В.П., Гуцаленко Л.В., Здирко Н.Г. Професійна етика. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 252 с.

2. Воробйов Г.П. Підготовка офіцерів для Сухопутних військ Збройних Сил України: Історія та перспективи // Військово-науковий вісник Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2013. – Випуск 19. – С. 12–23.

3. Грицак О.В. Моральні засади суспільства як оціночна категорія українського цивільного права // Адвокат. – 2010. – № 3 (114). – С. 39–43.

4. Іваненко О.Г. Кодекс честі офіцера як поєднання правових і моральних цінностей] // Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей / під ред. Кривуля О.М. – Харків. – 2000.

5. Кодекс честі офіцера Збройних сил України // Народна армія. – 20 січня 2000. – С. 3.

6. Наказ Міністра оборони України від 20.03.2006р. № 149 “Положення про Ради офіцерів у Збройних Силах України”.