Назви та структури органів самоврядування дітей та учнівської молоді

У період між загальними зборами працює орган учнівського самоврядування, назву і структуру якого було винесено на обговорення загальних зборів і ними затверджено.

Під час розробки моделі учнівського самоврядування колективу необхідно передбачити єдині вимоги для всіх структур.

Організовуючи роботу органів учнівського самоврядування, краще йти від простих до складних моделей та структур. Тому на початку найкраще створити пряму модель:

- загальні збори (конференція);

- учнівський парламент чи рада, що включає в себе по кілька представників від усіх класів (груп). Це голова ради класу (староста) та 1-2 представники класу. З числа цих дітей під час виборчої кампанії обираються голова (президент), його заступники, голови комісій, їх заступники. Всі інші члени учнівської ради чи парламенту розподіляються по комісіях і працюють, організовуючи роботу у певному напрямі;

- рада трьох чи рада п’яти – президент (голова) та його два або чотири заступники вирішують термінові питання, обговорюють стратегічні плани, готують тематику та план засідання ради лідерів, пленарних засідань, круглих столів тощо, представляють учнівський колектив на засіданнях батьківської та педагогічної ради навчального закладу.

- рада лідерів – команда лідерів: голова (президент), його заступники, голови комісій органу самоврядування навчального закладу та голови рад класів (старости).

- комісії з кожного окремого напряму діяльності органу учнівського самоврядування навчального закладу. До їх складу входять учні, котрі є головами рад класів (старостами) або представниками класів до органу самоврядування дітей навчального закладу.

Розробляючи чи обираючи модель та структуру органу самоврядування навчального закладу, необхідно дотримуватися певних правил відповідності назв та змісту роботи.

Назва організаціі	Очолює	Робочі органи	Вищі органи керівництва
країна республіка держава	- - президент - прем’єр-міністр	кабінет міністрів міністерства тощо	- загальні збори - учнівська конференція - засідання кабінету міністрів
асоціація парламент рада об’єднання спілка інше	голова спікер	комісії комітети старостат учком інше	- загальні збори - учнівська конференція - сесія парламенту - засідання ради лідерів

Якщо вирішено створити країну, державу, республіку („Сонячну країну”, „Шкільну республіку”, „Зоряну державу” тощо), її лідером може бути президент президент.

Якщо вирішено створити парламент дітей, учнівську раду, шкільне об’єднання, асоціацію чи інше, то на чолі даної структури стоятиме голова. Вищим керівним органом буде сесія, учнівська конференція чи загальні збори учнів. Виконавчу роль тут відіграватиме учком, старостат, учнівська рада, рада старшокласників, рада учнів середніх класів чи інше.

Парламент ділиться на комісії чи комітети (але не на секції, сектори чи центри), а ось рада, учком (старостат тощо) – на секції, сектори, центри, можливо, і комісії.

У школах за бажанням дітей та координаторів, парламент може бути і двопалатним: Палата дітей і Палата дорослих (партнерів органу самоврядування дітей) або нижча і вища Палати (середнього і старшого шкільного віку).