Загальний збір

Загальний збір проводиться не менше двох разів на рік. Як правило, це відбувається на початку і в кінці навчального року. Обидва можуть бути офіційно-діловими, але в той же час і урочистими.

Перший збір (у жовтні) може бути присвячений призначенню на посаду голови ради (президента країни, республіки тощо) та голів комісій (міністерств, центрів). На ньому також обговорюються і затверджуються усіма членами колективу нові Закони, положення щодо організації життя і діяльності учнівської громади. Голови комісій презентують програми діяльності, плани роботи тощо.

Другий збір (у кінці травня) присвячується підбиттю підсумків роботи, аналізу рейтингів і нагородження переможців поетапного конкурсу „Лідер року”.

Загальні збори приймають певні рішення щодо вирішення проблемних питань життя школи, позашкільного закладу чи регіону, заслуховують звіти органів учнівського самоврядування, обирають новий склад, аналізують хід виконання прийнятих рішень, окреслюють нові завдання, оцінюють роботу різних об’єднань, визначають перспективи розвитку колективу, учнівської громади, заслуховують думки, пропозиції та застереження дорослих – партнерів учнівського самоврядування.

Загальношкільні збори – колективний орган учнівського самоврядування, на якому присутні всі учні (1-11 класів), педагоги, члени батьківського комітету та представники державних і недержавних структур. Вони можуть висловлювати власні думки, вносити пропозиції з тих чи інших питань, що обговорюються. Але вирішальне право голосу на загальних зборах учнівського колективу мають діти (у тих питаннях, що стосуються тільки учнів). Дорослі мають право дорадчих голосів, висловлення свого ставлення до того, про що йде мова, надання підтримки чи виголошення застереження з тих чи інших питань.

Якщо обговорюються питання, в яких беруть участь на рівних умовах учні, педагоги і батьки, − голосують усі.

У практиці закладів освіти застосовують кілька форм проведення загальношкільних зборів:

- настановчі;

- виборчі;

- звітні;

- екстрені;

- урочисті;

- інші.

Визначальною темою загальношкільних зборів є вирішення першочергових завдань розвитку та діяльності. Як правило, загальними зборами починається чи завершується певна справа, якою живе чи буде жити колектив школи.

Загальношкільні збори сприяють формуванню колективної думки, розвитку почуття співучасті у загальних справах, відповідальності за свої слова та дії.

Прийняті на загальних зборах рішення – це своєрідний обов’язкові для виконання усіма учнями навчального закладу.

Деяких навчальні заклади практикують замість загальних зборів проводити учнівську конференцію.

Конференція – представницький орган, а загальні збори передбачають участь усіх дітей. Якщо ми прагнемо залучити до активної участі у роботі органів учнівського самоврядування якнайбільшу кількість дітей, тоді необхідно, щоб всі учні навчального закладу були присутні на зборах хоча б два рази на рік. Це передбачає:

- відчуття своєї, хоча б невеликої, значимості у рішенні того чи іншого питання (адже я голосую, і від того, як я проголосую, може змінитися результат і хід подій, я маю право вибору тих чи інших заходів, складових плану роботи, статей Закону тощо);

- ознайомлення кожної дитини з програмами, планами та роботою лідерів учнівського самоврядування, спостереження за їх уміннями та навичками, визначення їх значимості у порівнянні зі своїм статусом у колективі (мотивація до дії, активної участі);

- відчуття єдиного колективу, його значимості і можливостей; згуртування учнівської громади.

Особливими моментами духовного піднесення є загальне виконання Гімну України на початку і наприкінці зборів, виголошення урочистої обіцянки президента (голови) і голів комісій. Єдина умова: такий стан необхідно створити. Як саме? Всі діти-лідери повинні знати слова Гімну напам’ять і не соромитися виконати його серйозно і від душі. Цей стан передається і тим, хто звик до несерйозної поведінки. Це стимулює і підтягує їх.

Участь дітей початкової школи теж необхідна на даному зібранні, адже:

- вони є членами колективу і мають таке ж право на участь, як і всі інші;

- це стимулює їх серйозно ставитися до обов’язків, які вони виконують у класі;

- вони мають за взірець дітей-лідерів, до рівня яких їм необхідно підтягуватися;

- готуються психологічно у середніх та старших класах стати членами органів учнівського самоврядування.

Учні початкової школи не зможуть висидіти весь час проведення зборів. Тому їм необхідно приділити увагу на початку, вислухати звіт роботи комісії з питань роботи з дітьми молодшого шкільного віку, звіти та виступи молодших школярів-лідерів, їх плани на певний період, їх проблеми, пропозиції чи прохання. Але все це – після урочистих церемоній відзначення кращих. Далі усі під оплески проводжають малят займатися своїми справами, а інші продовжують працювати.

Звичайно, зібрати усіх учнів у шкільному актовому залі неможливо. Тому тут потрібна допомога місцевих органів влади, адміністрації підприємства, яке працює поруч, чи інших осіб у наданні можливості провести дане зібрання в їх залі. В теплий період року такі збори можуть бути проведені на подвір’ї навчального закладу за умови чіткого дотримання регламенту виступаючими.

Однією з важливих колективних форм самоврядування є учнівська конференція. На відміну від зборів, на яких присутні всі учні, педагоги, батьки та інші представники, на конференцію приходять тільки делегати від первинних дитячих колективів, педагогічного та батьківського колективів, ради навчального закладу, запрошені спеціалісти з питань, що розглядаються на конференції.

Учнівську конференцію ні в якому разі не можна перетворювати на урок-конференцію, теоретичний чи методичний захід. Критерії ефективності конференції – високий рівень активності школярів, відповідальність її учасників за внесені пропозиції та прийняті рішення. Крім вищеназваних форм проведення зборів учнів чи їх представників, може бути форум, пленарне засідання, круглий стіл тощо.

Усі форми проведення таких зустрічей можуть носити проблемний характер, тобто виносити на обговорення певну проблему із життя колективу, аналізувати її, шукати разом шляхи її вирішення, приймати рішення і працювати далі над його реалізацією. Протягом наступної зустрічі відбувається підбиття підсумків даної роботи, заслуховуються звіти про виконання рішення.

У багатьох навчальних закладах під час підготовки до проведення загальношкільних зборів (конференції, форуму та ін.) створюються творчі групи, до складу яких входять представники від учнівського, педагогічного та батьківського колективів. Рішення загальних зборів стосується інтересів всього навчального закладу, його єдиного колективу дітей, вчителів та батьків.

Тепер дещо деталізуємо:

Загальні збори – збори усіх учнів навчального закладу, від наймолодших до найстарших, із запрошенням до участі дорослих – партнерів учнівського самоврядування.

Конференція, форум – представницькі органи керівництва та прийняття рішень. На них запрошуються по 2-10 представників від кожного класу, групи тощо залежно від можливостей та потреб.

Пленарне засідання – нарада дітей-лідерів, членів органу самоврядування навчального закладу. На пленарне засідання запрошуються всі депутати учнівської ради чи парламенту навчального закладу, включаючи голів та представників класів (1-11 кл.).

Нарада чи Рада лідерів – збір усіх лідерів органу самоврядування учнів: голови, (президента), його заступників, голів комісій органу самоврядування навчального закладу та голів рад класів (старост). У даному випадку деякі діти можуть виступати і в ролі лідера класу, і в ролі голови комісії чи заступника голови, (президента) ради школи.

Засідання комісії може бути для членів комісії та розширеним.

1. Засідання комісії учнівського органу самоврядування – це 5-10 осіб, клтрі входять до складу депутатів ради навчального закладу і працюють в одній команді над організацією роботи певного напряму.

2. Розширене засідання комісії органу самоврядування навчального закладу – крім офіційного складу загальношкільної комісії, запрошуються голови (а при можливості і їх заступники) усіх відповідних комісій класів. Також на розширене засідання можуть бути запрошені директор, заступники, педагоги, відповідні фахівці, представники державних та недержавних закладів, установ, організацій.

Засідання комісії розглядає стратегічні плани, програми, розробляє певні заходи, аналізує роботу загальношкільної та класних комісій. Розширене засідання має на меті:

- вислухати всі досягнення, проблеми, пропозиції представників відповідних комісій класів;

- обговорити їх участь у певних заходах, акціях, що пропонуються до реалізації;

- надати необхідну інформаційну, консультаційну, методичну чи іншу допомогу;

- і головне, згуртувати всіх у єдину команду, з єдиними прагненнями, енергією, бажанням творити, діяти і залучати інших дітей та дорослих до даного виду діяльності.

Загальні збори класу (групи, загону) – зібрання усіх членів первинного колективу, педагогів, представників адміністрації навчального закладу, батьків та гостей.

На ньому вирішуються усі питання життєдіяльності колективу. Збори також можуть бути урочистими, діловими, проблемними тощо. Готують і проводять такі збори голова (староста) класу (групи) та його заступники. Свої дії вони узгоджують із класним керівником або особою, яка його заміняє.

На рівні обласної, районної чи міської ради дітей проводяться пленарні засідання, які проходять у рамках чергової сесії депутатів певного скликання даного регіону. Наступні схеми на прикладі діяльності обласної ради дітей Київщини наочно демонструють хто може бути учасниками пленарного засідання і їх участь та повноваження.

Схема Графік ОРДК 1.

Схема Схема ОРДК (кількісний склад)