Радянський партизанський рух на території України в часи Другої світової війни

Швалюк Ірина, 2бл9, 2010, Петровська Марія 2ал9 2013

29 червня 1941 ЦК ВКП(б) видав наказ організувати партійне підпілля на окупованій німцями території, щоб пізніше розгорнути з нього партизанський рух. На Україні у 1941-1942 роках таке підпілля вдалося створити лише у деяких містах, бо навіть більшість членів КПУ відмовились від покладеного на них доручення і з приходом німців легалізувалися.

Перші радянські загони партизанів з’явились наприкінці 1941 року під Черніговом Сумами та Брянськом під керівництвом Миколи Попудренко та Сидора Ковпака.

30 травня 1942 року створено у Москві Центральний штаб партизанського руху(ЦШПР), а в червні при ньому Український штаб партизанського руху(УШПР) - начальник штабу генерал Т.Строкач.

Вересень 1942 р. нарада командирів партизанських загонів у Москві. Завдання: здійснити глибокі рейди на Правобережжя. Ковпаку- в Карпати, Сабурову- на Житомирщину, О.Федорову- на Волинь.

Підпільна організація «Партизанська іскра» у с. Кримка Одеської, нині Миколаївської області. Очолив вчитель В.Моргуненко. Входили старшокласники П.Гречаний, Д.Дяченко, Д.Попик та ін. Здійснили кілька диверсій на залізниці, звільнили групу військовополонених.

Липень-серпень 1943 р. під час Курської битви ЦШПР організував операцію «рейкова війна»

У травні-жовтні 1943 загін Ковпака здійснив відомий «карпатський рейд» в Україні з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро, а також для сворення політичного і психологічного ефекту на Волині, де саме розвивалася УПА, і в Галичині, де сформовано Дивізію «Галичина».

У 1944 р. – Львівсько-Варшавський рейд 1-ї Української партизанської дивізії ім. Ковпака під командуванням П.Вершигори.

Радянські партизани як і німці наводили жах на цілі райони, спалювали села і міста, проводили каральні походи. Таким чином, населення потрапило між молотом і ковалдом.

Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло, потрапило в табори смерті, а змушено було зректися боротьби. На території Західної України, де закріпилася ОУН, дії радянських партизан не мали належної народної підтримки, хоча в радянських партизанських загонах, що діяли на цій території, звичайно були й місцеві жителі.