Дисидентський рух в Україні

Шишко Наталія ІІ АЛ (11) курсу 2010року

Дисидентський рух виник в Україні в сер. 50-х рр. і був загальноукраїнським явищем: охоплював різні соціальні прошарки населення всіх регіонів республіки. Слід підкреслити, що більшість диси­дентів не виступала проти радянської влади і прагнула мирних форм діяльності. Ук­раїнські дисиденти були реформістами, а не революціонерами.

Ядро українського дисидентства склали вже відомі Вам "шістдесятники" - поети Ліна Костенко, Василь Симоненко, Микола Вінграновський, критики Іван Дзюба, Іван Світличний. Євген Сверстюк, художниця Алла Горська. Згодом до них приєдна­лися Василь Стус, брати Горині, генерал Петро Григоренко та інші.

Етапи дисидентського руху

Сер. 50-х рр. - 1968 р. - зародження дисидентства, його ідеологічне та орга­нізаційне оформлення.

Дисиденти писали протести, звернення на ад­ресу керівників країни, які стосувалися національної проблеми, репресій проти іна­кодумців, проблем демократизації. Поши­рилася безцензурна література - "самвидав" і "тамвидав". У "самвидаві" цирку­лювали такі визначні твори, як "Інтернаціо­налізм чи русифікація " І.Дзюби, «Репор­таж із заповідника ім. Берім" В Мороза. Самвидавча література була головним джерелом інформації дисидентського руху пробуджувала патріотичні почуття, національну самосвідомість.

З метою переходу ло організованих форм боротьби утворюються легальні групи ди сидентів.

У1959 р. на Львівщині виникла Українська робітничо-селянська спілка на чолі з Левком Лук'яненком, яка вимагала виходу Укра­їни із складу СРСР згідно з Конституцією.