Значення культури мовлення

Володіючи нормами культури мовлення, можна уникнути багатьох проблем, конфліктів, швидше досягати життєвих цілей. Мовлення людини – це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості особи, її культури, а разом з тим - це показник культури суспільства. Словесний бруд, що заполоняє мовлення громадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Ще мудрий Езоп довів, що наше слово – це і найкраще, що є в розпорядженні людини, і найгірше, чим вона володіє.

Основні вимоги до культури мовлення

Якості мовлення	Правила мовлення
Змістовність	Продумувати тему й основну думку висловлювання; підпорядковувати матеріал темі й основній думці; говорити й писати лише те, що бобре відомо; не говорити й не писати зайвого
Логічна послідовність	Говорити й писати послідовно, забезпечувати смислові зв’язки між словами і реченнями в тексті, систематизувати дібраний матеріал
Багатство мовних засобів	Використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій
Виразність	Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку, бути оригінальним у висловлюванні
Точність	Знати предмет мовлення й закони літературної мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання, правильно використовувати багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми
Доречність	Ураховувати адресата висловлювання, як буде сприйняти сказане, за яких обставин відбувається спілкування
Правильність	Дотримуватись орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, граматичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних правил літературної мови

Основою мовленнєвої культури є грамотність. Грамотність мовлення забезпечує дотримання мовних норм. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати свої думки, виправляти себе, шукати найкращі варіанти висловлювання.

Значно збіднюють мову, роблять її невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? замість чому?; спрямувати увагу на виконання завдань замість старанно виконувати завдання. Такі вислови доречні лише в офіційно-діловому спілкуванні. Засмічують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажучи), паузи вагання (е-е…, гм…, той…, ну…), лайливі слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вживати терміни та іншомовні слова.

Зверніть увагу! Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.

Вправа 1. Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

1. Питання йшло про нове будівництво школи на протязі року. 2. На нараді було розглянуто комплекс питань, пов’язаних з аграрним комплексом.

3. Текст заяви має бути лаконічним і стислим. 4. Публіка захоплено слухала тріо з трьох виконавців. 5. Питання про цей апарат досліджувалося в кількох дослідженнях. 6. У подальшому майбутньому підприємство планує покращити результати роботи. 7. У травні місяці кияни святкують день міста. 8. Своєю працею працівники галузі зміцнюють економіку держави. 9. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо про повчальні сторінки історії нашої країни. 10. Відкривши очі, він побачив, що світло в кімнаті вже виключено, а у відкрите вікно ллється яскраве сонячне проміння.

Довідка

Правильно	Неправильно
Йдеться про навчання. Розплющити очі після сну. Я пам’ятаю про вас. Вибачте.	Мова йде про навчання. Розкрити очі після сну. Я пам’ятаю і не забуваю про вас. Я вибачаюся.

Говоріть правильно!

Правильно	Неправильно
укладати угоду затвердити план брати участь витяг з протоколу обіймати посаду чинне законодавство сприяти розвитку зворушлива зустріч прийдешнє свято приваблива пропозиція переконливий доказ доводити до відома давати згоду	заключати угоду утвердити план приймати участь виписка з протоколк займати посаду діюче законодавство помагати розвитку хвилююча зустріч наступаюче свято приваблююча пропозиція переконуючий доказ ставити у відомість давати добро

Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів

«Промовцями стають,

поетами народжуються.»

Цицерон

Вправа 1. І. Запишіть прислів’я, правильно їх з’єднавши.

1. Око бачить далеко, … - а повернеться волом.

2. Не святі горшки ліплять, … - а розум глибоко.

3. Мудрим ніхто не вродився, … - шовком вишиває.

4. Говорить – - а такі, як ми, люди.

5. Слово вилетить горобцем, … - а навчився.

ІІ. 1. З якою темою пов’язані ці прислів’я?

2. Для чого людині розум?

3. Як ви вважаєте, що є показником розуму?

Роль мови у суспільному житті дуже важлива. Мова – найважливіший засіб спілкування між людьми. Це зобов’язує добре знати її: вивчати лексичний склад мови, фонетичну систему, граматичну будову і стилістичні властивості. Досконале володіння мовою потрібне кожному.

„Не тільки поет, прозаїк чи драматург,

але й фізик чи математик

доконче повинні мати до своїх послуг

багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат.”

М. Рильський

Як відомо, кожного зустрічають за одягом, а проводжають за розумом, зовнішнім виявом якого є мова. Недаремно відомий античний філософ Сократ говорив: „Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив.” Подібні думки висловлювали й інші вчені, трактуючи мову як „візитну картку людини.”

Майбутній фахівець повинен також досконало знати свій фах, з одного боку, а з іншого – мати належний рівень володіння українською мовою, вміти користуватися нею в усіх сферах, і особливо у професійній та офіційно-діловій. У системі середньої і вищої освіти нині починає здобувати належне місце така дисципліна як риторика (теорія ораторського мистецтва).

Розвиток риторичних здібностей досягається за допомогою методу вправ. Вправи дають змогу змоделювати процес прийняття рішень, розв’язання проблемних ситуацій тощо.

Вправи, які допоможуть розвивати ораторські здібності студентів, їх мовлення, поділяють на підготовчі, творчі, тренувальні, аналітичні.

Підготовчі вправи спрямовані на формування вмінь визначати тему (назву) виступу, формулювати мету, головну думку (тезу), моделювати аудиторію, добирати і опрацьовувати матеріал.

• Прочитайте подані назви виступів. Проаналізуйте їх, орієнтуючись на рекомендації, вміщені в довідці, і визначте, які з-поміж них сформульовані найвдаліше.

„Великий український поет”, «Патріотизм у красномовстві Демосфена”, „Океан”, „Життя сучасної людини в умовах стресів, невдач, несподіванок, хвилювань, успіхів, фізичних і психологічних навантажень”, „Ціна злочину”, Дивовижна династія Симиренків”, „Володимир-Волинський: іще нерозгадані таємниці”, „Культура українського народу”.

Д о в і д к а. Існують такі вимоги до формулювання теми виступу:

- назва виступу має якомога точніше відображати його зміст;

- вона має бути чітка, зрозуміла, по змозі лаконічна й однозначна;

- назва повинна містити певну інтригу, щоб зацікавити аудиторію;

- у назві неприпустимо використовувати незрозумілі слова, надуживати іншомовною лексикою.

• Зробіть короткий бібліографічний огляд на одну з тем: „Бар’єри у спілкуванні”, „Стратегія і тактика суперечки”, „Риторика Стародавньої Греції”, „Етапи розвитку української риторики”, „Чистота мовлення”, „Ідеал оратора”.

• Щоб досягти мети виступу, поставте перед собою такі запитання: Кому я буду говорити? З якою метою? Що мають усвідомити слухачі? Підготуйте три невеликі інформаційні повідомлення про ваш технікум або вашу спеціальність для різних категорій слухачів. Сформулюйте мету виступу і спрогнозуйте результат.

• Доберіть і запишіть звертання, щоб привітати кохану людину зі святом. Порівняйте їх зі звертаннями, які використовують у своїх творах українські поети.

Моя ти любо! Мій ти друже! (Т. Шевченко). Волошечко чорноока! Щебетушко ти маленька! Дівчино чорноброва! (С. Воробкевич). Моя рибонько! (М. Старицький). Коханий мій! Хороший мій! Любий мій! (В. Маслов-Стокіз). О пані! Ой ти, дівчино, з горіха зерня! Ой ти дівчино, ясная зоре! Дівчино, кохання моє! (І. Франко).

Творчі вправи формують у студентів уміння й навички композиційно правильно вибудовувати текст виступу: компонувати вступну частину, основний виклад і висновки; вживати елементи зацікавлення аудиторії; корегувати й удосконалювати тексти, оригінально оформлювати їх, будувати логічну схему майбутнього тексту.

· Запишіть речення, продовжуючи їх. Одне з них розгорніть у розлоге висловлювання.

1. Розвиток мовлення у дитини не можна було б уявити без...

2. Першим джерелом прекрасного є...

3. Любов до вітчизни передається...

4. Виховна роль природи залежить від того...

5. Ми не уявляємо собі сучасної освіти без...

· Велике значення має початок промови. У його структурі М.Ломоносов виділяє такі мікротеми: подання справи; наголошення її важливості; окреслення теми. Доберіть матеріал, що увиразнить, зробить цікавою і привабливою вступну частину вашого виступу.

· Підготуйте кілька виступів на одну тему, але різних за метою. Наприклад, інформаційний виступ про сорти пива, рекламний, критичний тощо.

· Прочитайте вислови відомих людей. Чи згодні ви з пропонованими тлумаченнями.

Голос – портрет оратора. (К. Станіславський)

Гроші – це свобода, викувана з золота. (Е.-М. Ремарк)

Освіченість – це вміння правильно діяти в будь-яких життєвих ситуаціях. (Дж. Гіббен)

Заздрість – отрута для серця. (Ф. Вольтер)

Успіх – означає встигнути. (М. Цветаєва)

Щастя – задоволення без каяття. (Л. Толстой)

Життя – це трохи радості, трохи надій, трохи любові, а решта – скрипуче ярмо буденщини. (М. Стельмах)

Тренувальні вправи спрямовані на вироблення навичок правильного дихання, дикції, інтонації. Щоб розвинути дихання, тренувати дикцію, виконують відповідні вправи.

Аналітичні вправи розвивають мислення, формують уміння й навички риторичного аналізу тексту чи його частин і аналізу публічного виступу.

· Прочитайте зразки виступів. Проаналізуйте і вкажіть прийоми, використані для зацікавлення аудиторії.

1. Лавра – живе серце Києва

Напевне, кожне місто має серце. І, вимовляючи ім’я міста, мимоволі згадуємо про це: Лондон – Вестмінстер, Париж – Нотр-Дам, Дрезден – картинна галерея, Санки- Петербург – царський палац, Москва – Кремль, Стамбул – Айя Софія. А от Київ...

2. Кавова рапсодія

Чи знаєте ви, що таке кава? Більшість із нас, напевне, скажуть, що кава – це ароматний напій, що прекрасно підвищує тонус і сприяє приємному спілкуванню. Але якою вона була до того, як потрапила в таку-от симпатичну баночку? І якою взагалі має бути справжня якісна і смачна кава?...

· Під час екскурсії ви зустрілися з директором підприємства, на якому хотіли б працювати після закінчення технікуму. Почніть із ним розмову.

· Ви на виставці улюбленого художника (на концерті улюбленого співака), і раптом – він перед вами. Заведіть з ним розмову.

· Ваш одногрупник дістав незадовільну оцінку з історії. Заспокойте його.

· Гра „Створи словом настрій”. Кожен її учасник має сказати кілька слів, аби створити присутнім гарний настрій.

· Гра „ Відрекомендуй гостя”. Кожен учасник обирає трьох „гостей”, яких по черзі представляє присутнім.

· Доберіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити або спростувати такі думки:

1. Мобільний телефон – потрібна кожному річ.

2. Заздрити – шкодити своєму здоров’ю.

3. Мати вищу освіту – нині престижно.

4. Читати книжки корисніше, ніж дивитися телевізор.

5. Поступливість – риса слабкої людини.

6. Найкращий вид відпочинку – туризм.

· Зробіть комплімент: а) незнайомій дівчині, яка звернулася до вас із запитанням; б) однокурсниці щодо її зовнішнього вигляду (нової сукні, зачіски, прикрас, макіяжу тощо); в) баскетболістові (футболістові) після останнього матчу, на якому ви були присутні; г) мамі, яка приготувала смачний десерт; д) сусідці, інтерв’ю якої ви бачили по телевізору.

· Дайте відповіді на компліменти.

Ви дуже красива. Яка ви чарівна сьогодні! Ви справжній фахівець. Ви гостинний господар. Яка ви добра людина! Ви маєте чудовий вигляд. У вас чарівна усмішка. Вас прикрашає усмішка. Ви завжди елегантно вдягнені. Цей колір надзвичайно пасує вам. З вами приємно спілкуватися.

Вправи на закріплення дають змогу перевіритирівень сформованості вмінь і навичок виступати перед аудиторією, будувати змістовний, логічний виклад теми на екзамені, захисті дипломної роботи, моделювати діалогічне спілкування і т. д.

· Оберіть тему виступу, сформулюйте назву і складіть план доповіді для такої аудиторії: кількість – 50 осіб; вік – 17-18 років; стать – чоловіча і жіноча; освіта – незакінчена середня спеціальна; фах – майбутні працівники харчової промисловості; соціальне походження – вихідці з родин селян, робітників, службовців; мета слухачів – здобути знання з певної теми; захоплення – різні (сучасна музика, народне ужиткове мистецтво; новинки косметики; сучасні танці; спорт).

· З’ясувавши мету та можливого адресата мовлення, скласти план, дібрати матеріал та підготуватись до виступу на одну з тем:

- Яка з сучасних професій мене приваблює.

- Лохвицькому технологічному технікуму – 85!

- Секрети життєвого успіху.

- Пріоритети ХХІ століття

- Чим багата Україна?

Основні закони риторики

План

1. Риторика як наука.

2. Роль і місце риторики в античному світі.

3. Національні риторичні традиції.

4. Зміст і структура виступу.

5. Прийоми активізації уваги слухачів.

Основні знання, які студент повинен набути при вивченні теми:

1. Що є предметом вивчення риторики.

2. Ораторське мистецтво в античному світі, оратори Київської Русі.

3. На чому ґрунтується мистецтво оратора.

4. Прийоми активізації уваги слухачів.

Основні вміння, які студент повинен здобути при вивченні теми:

- знати можливі способи опрацювання матеріалу, техніку підготовки до виступу, його структуру прийоми активізації уваги слухачів.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1) Опрацювати теоретичний матеріал.

2) Скласти складний план, записати тези до кожного пункту плану і підготувати повідомлення про риторику як науку.

Історія риторики

«Красномовство належить до тих мистецтв,

які все здійснюють і всього досягають словом»

Платон

Риторика – це теорія ораторського мистецтва, наука і водночас мистецтво переконувати співрозмовника.

Оратор - особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу. Мистецтво оратора (ритора) полягає в його володінні усним словом як засобом впливу на слухачів. Воно ґрунтується на культурі мислення, глибокій і різносторонній освіченості, засвоєнні досвіду найкращих ораторів минулого і ораторів сучасних, бездоганному знанні мови і досконалому володінні мовленням, а також на оволодінні культурою спілкування. Оратор має бути наділений розумом, ерудицією, даром слова, певним рівнем майстерності, бути комунікабельним.

Сьогодні, коли суспільство живе в умовах девальвації слова, особливо важливим є особиста порядність оратора, його безкомпромісність, щирість, спроможність обстоювати власні погляди, вміння зрозуміти проблеми людей, до яких він звертається. Вміння переконливо говорити набуває особливого значення, оскільки від цього залежить вибір правильних рішень у законодавстві, у бізнесі, у виробництві, в суді, в освіті, в політиці, в банківській сфері.

Риторика, як і філософія та логіка, належать до класичних наук, які з найдавніших часів були основоположними загальноосвітніми дисциплінами. Мистецтво риторики було відомим в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї, проте справжньою батьківщиною красномовства вважають Стародавню Грецію.

Риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя Давньої Греції. Як і епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона вважалась мистецтвом, творчістю, її називали царицею всіх мистецтв.

За стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична, урочиста риторика.

Античні ритори виступали на політичних зібраннях, форумах та судових процесах. Найпершу теорію риторики створили V ст.. до н. е. в Сіракузах. Найвидатнішим ритором був Горгій, який, удосконаливши теорію ораторського мистецтва, познайомив з нею Афіни. Він зумів перетворити риторику на мистецтво, яке силою впливу зрівнялося з поезією.

Найславетнішим ритором Стародавньої Греції був Демосфен (384 -322 рр. до н. е.). Сучасники зазначали, що силу Демосфенового слова можна порівняти з вихором чи блискавкою.

До нас дійшло понад 60 промов і листів Демосфена. Найвідомішими є його політичні промови, виголошені проти македонського царя Філіпа, який намагався позбавити Афіни самостійності. Демосфен боровся проти керівника македонської партії Есхіна. Дійшло до судової справи, яка стала визначною подією для тодішньої Греції. Есхін та Демосфен зустрілися в суді. Промови обох ораторів – яскраві зразки політичних виступів.

На Демосфенових виступах вчилися цілі покоління античних ораторів. Його промови брав за зразок один з найславетніших давньоримських ораторів Цицерон (106 – 42 рр. до н. е.), якого вважають батьком риторики. Ідеальним оратором сам Цицерон вважав людину високої культури, яка знає історію, філософію, літературу, юриспруденцію, може владарювати над аудиторією, вміючи примусити людей сміятися і плакати. Запорукою успіху ритора Цицерон вважав освіту й природний дар.

Найпершу промову Цицерон проголосив у 25 років, останню – на 63-му році життя (у рік смерті). Усього виголосив понад 100 промов, тексти 57 з них збереглися до нашого часу.

Видатними риторами були давньогрецькі філософи Аристотель (384 – 322 рр. до н. е.) та Платон (428 – 348 рр. до н. е.).

Найвідомішими ораторами Київської Русі були перший Київський митрополит Іларіон та Кирило Туровський (ободва жили в XI ст.).

Найвідомішою проповіддю митрополита Іларіона є «Слово про закон і благодать», де стверджено визначну роль Київської Русі та обстоюється її право на самостійність. Проповідь відзначається винятковою глибиною думки, образністю та емоційністю.

Кирило Туровський – автор багатьох піднесених величальних промов.

Найперша російська «Риторика» була створена невідомим автором 1620 року. Цей твір є перекладом латинської риторики, проте текст було пристосовано до потреб російської освіти. Вона стала підґрунтям для дальшого східнослов’янського красномовства.

У XVII – XVIII ст. курс риторики викладався у Києво-Могилянській академії, яка, будучи глибоко національним навчальним закладом, орієнтувалася на найпрогресивніші здобутки кращих європейських університетів. До наших днів дійшли описи 183 підручників з риторики, 127 з яких було складено в академії. Ім’я академії прославили такі видатні ритори, як Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Михайло Ломоносов.