ПИТАННЯ 5: Поняття, сутність і завдання очної ставки. Підготовка до очної ставки. Тактичні прийоми допиту на очній ставці

ВІДПОВІДЬ: Очна ставка є різновидом допиту.. Це одночасний допит двох, або більше осіб. Вона проводиться, коли в свідченнях осіб існують протиріччя про одні і ті ж самі факти.

Слідчому необхідно спробувати визначити причини протиріч у показаннях, усвідомити, чи є вони результатом сумлінної омани допитуваного або установкою на дачу неправдивих свідчень, що дозволить обрати правильну тактику проведення очної ставки. Необхідно ретельно підготувати питання, які будуть поставлені перед допитуваними, визначити їхня черговість, а також особа, з якого варто почати допит. Важливе значення при очній ставці мають точні питання, тому що вони не тільки дозволяють уточнити деякі елементи обставин, що з'ясовуються, але й допомагають у викритті неправдивих свідчень.

Тактичні прийоми, використані в ході її проведення, залежать від тситуації, у якій вона проходить. Ситуації зводяться до чотирьох типових випадків: а) один з учасників сумлінно помиляється.; б) один з учасників говорить правду, а інший бреше: в) обоє учасника дають помилкові показання, але по різних обставинах справи; г) обоє учасника дають помилкові показання, але по-різному пояснюють розбіжності.

Тактичні прийоми, використовувані на очній ставці, викликаної сумлінною оманою її учасників, спрямовані на заповнення пробілів у запам'ятовуванні й відтворенні спірних обставин шляхом активізації асоціативних зв'язків у допитуваних. Можна використати такі прийоми, як постановка питань по прикордонних і суміжних обставинах щодо спірних; пред'явлення речовинних доказів; проведення цієї слідчої дії на місці події

При проведенні очної ставки, спрямованої на викриття неправдивих свідчень, застосовуються такі тактичні прийоми: деталізація показань по всіх обставинах, що має протиріччя, спочатку у відношенні одного учасника, потім - іншого; пред'явлення доказів; використання показань співучасників, що зізналися, злочину (організаторів, найбільш активних членів групи); маскування мети проведення очної ставки; використання фактора раптовості; створення в несумлінної особи перебільшеного подання про обсяг і значення зібраних доказів; приховання проінформованості слідчого: залучення до участі в очній ставці особи, що користується авторитетом в допитуваного (педагога, батька, законного представника, захисника, прокурора), що утрудняє дачу неправдивих свідчень.