ПИТАННЯ 4: Тактика допиту потерпілих, свідків. Специфіка допиту підозрюваних (обвинувачуваних). Тактика допиту неповнолітніх

ВІДПОВІДЬ: Оскільки потерпілий несе кримінальну відповідальність за свідомо помилковий донос і відхилення від дачі правдивих показань, допит починається з оголошення йому і роз'яснення положень КПК. Потім надається можливість у формі вільної розповіді викласти, ним, коли і які дії у відношенні його були зроблені. Далі слідчий шляхом постановки питань уточнює показання, звертаючи особливу увагу на одержання відомостей, з обліком яких будуть здійснюватися подальші слідчі дії. Потерпілому не забороняється висловлювати свої судження щодо особистості злочинців, мотивів і цілей їх дій. Ця інформація враховується при висуванні слідчих версій. Важливою обставиною, що може впливати на обсяг і вірогідність інформації, одержуваної при допиті потерпілого, є його емоційний стан, пов'язаний зі скоєним зазіханням. Людина може бути занадто збуджений або пригноблений, а тому, якщо не вдається зняти напругу, допит доцільно перенести, обмежившись одержанням самих необхідних даних. Потрібно, однак враховувати, що відстрочка допиту іноді може привести і до негативних наслідків. Потерпілий часом піддається угодам або погрозам з боку злочинців або пов'язаних з ним осіб. Це може істотно ускладнити одержання від нього правдивих показань.

У якості свідка допитуються будь-які особи, яким відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню в справі. Вони несуть карну відповідальність за відхилення від дачі показань і повідомлення свідомо помилкових відомостей. Тому на початку допиту їм роз'ясняються положення закону й обов'язок говорити правду. На вірогідність показань свідків впливає ряд факторів, наприклад, особисті відносини з підозрюваним (обвинувачуваним), наявність обставин, у тій або іншій мірі компрометуючих самих свідків. Слідчому слід з'ясувати характер взаємин свідка з обвинувачуваним, його можливу причетність до діянь останнього й вжити заходів до попередження й викриттю лжесвідчення. На формування показань свідків впливають і об'єктивні фактори, що утруднюють сприйняття фактів і подій (це можуть бути несприятливі погодні умови, недостатня освітленість на місці події, обмеженість часу сприйняття й інше). Слідчий, щоб кваліфіковано одержати й оцінити показання, повинен з'ясувати, у яких умовах вони формувалися, немає чи у свідка фізичних недоліків, що заважають правильному сприйняттю й відтворенню подій. Виявлені обставини повинні прийматися в увагу при визначенні тактики допиту.

Показання підозрюваного (обвинувачуваного). Обвинувачуваний, притягнутий до кримінальної відповідальності, краще багатьох інших обізнаний в обставинах злочину, а тому здатний повідомити досить коштовну інформацію. Одержання її залежить від того, наскільки професійно володіє слідчий тактичним арсеналом ведення допиту. Тактика допиту підозрюваного в основному аналогічна тактиці допиту обвинувачуваного. Разом з тим підозрюваний - це особа, якій обвинувачення ще не пред'явлене, оскільки даних для цього недостатньо. Не виключене, що підозра може виявитися необґрунтованим. Щоб виключити помилку й не штовхнути підозрюваного на самообмову, слідчий зобов'язаний виявити максимум об'єктивності. Однієї з важливих особливостей допиту підозрюваного є те, що предмет і тактика даної слідчої дії визначаються з обсягом інформації, покладеної в основу затримання зазначеної особи, а також особливостей ситуації, що склалася під час і після його затримання. При допиті неповнолітніх (особливо малолітніх) свідків обов'язково враховуються вікові особливості їхньої психіки. Для них характерна підвищена сугестивність, а іноді й схильність до фантазування. При постановці навідного запитання допитуваний часто сприймає підказаний йому відповідь, додумує якісь деталі події, а після цього буває важко відрізнити дійсність від вимислу. Допит малолітнього свідка (як і потерпілого) проводиться за участю педагога, або психолога, батьків (або осіб, що їх замінюють), захисника. Допит малолітнього свідка (як і потерпілого) доцільно фіксувати з допомогою звукозапису. Це дозволить суду більш точно оцінити отримані показання, оскільки протоколювання допиту з урахуванням особливостей дитячій мови представляє певну складність. Підозрювані й обвинувачувані - це особи, найбільш зацікавлені наприкінці справи, а тому схильні до утаювання або перекручуванню обставин, пов'язаних зі злочином. Кримінальної відповідальності за відмову від показань і за дачу свідомо неправдивих свідчень вони не несуть.