Значення вигуків і групи їх

Вигуки — це слова, що виражають емоції та спонукання, не називаючи їх, а також відтворюють нечленороздільні звуки.

Вигуки в мові виступають замінниками речень. Їхнє ж конкретне значення великою мірою залежить від контексту, ситуації. Наприклад, візьмемо вигук ну: 1. Ну! поїдемо на Носівку! 2. Чотирнадцять вовків колись за нами гнались! — Ну, Петре Івановичу! Невже таки чотирнадцять?! 3. Ну, пішли, синку, пішли... (З тв. Остапа Вишні). У першому прикладі вигук ну приблизно означає “Вирішено!"; у другому — “Та що ви кажете"; у третьому — “Годі баритися”.

За значенням вигуки поділяються на:

Емоційні — виражають почуття, настрій, переживання, стан людини, її ставлення до різних явищ дійсності: о, ой, ах, ех, ай, ух, ой лишенько, ой леле, тьху, фу, цур, овва, от тобі й раз, отож то й є, де ж пак, слава Богу.

Спонукальні — виражають наказ, спонукання або служать засобом привернення чиєїсь уваги: геть, годі, ну, цить. тсс, гиля, киць-киць, тпру, вйо, соб, цабе, ануте, анумо, гей, агов, алло.

Застиглі формули спілкування — виражають привітання, прощання, пробачення, подяку, побажання, лайку тощо: добридень, привіт, до побачення, на добраніч, прощайте, пробачте, даруйте, дякую, спасибі, щасливо, помагайбі, будь ласка, прошу, бігме, цур тобі.

Звуконаслідувальні слова — відтворюють різні звуки природи, тварин, машин тощо: ку-ку, кукуріку, няв, му-у-у, ш-ш-ш, дзень, тік-так, бах, гульк.

Перевірте себе. Вигуки запишіть у чотири колонки за значенням: 1) емоційні; 2) спонукальні; 3) застиглі формули спілкування; 4) звуконаслідувальні.

Ох, ой, годі, пробач, дякую, дзень, брязь, ого, цить, гайда, будь ласка, няв-няв, ку-ку, на добраніч, до побачення, леле, гиля, киш, му-у-у, тьху.

Ключ. У кожній колонці вигуків має бути порівну.