Безособова форма дієслова на -но, -то

Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: прочитан ий — прочитан о, виконан ий — виконан о, вимит ий — вимит о.

Ця форма — незмінювана. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях.

Дієслова в безособовій формі на - но, -то завжди є перехідними, тому при них, як взагалі при перехідних дієсловах, обов’язково повинен стояти додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника (прямий додаток).

Наприклад, у реченні: За що ж тебе, світе-брате, в своїй добрій, теплій хаті оковано, омурано (премудрого одурено), багряницями закрито і розп’ятієм добито? (Т.Шевченко) — дієслова в безособовій формі оковано, омурано, закрито, добито мають при собі прямий додаток (кого? що?) тебе, а одурено — такий самий додаток (кого? що?) премудрого (виражений прикметником у значенні іменника), і всі вони є присудками.

Безособову форму дієслова на -но, -то вживають замість пасивних дієприкметників тоді, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Наприклад, у реченні Пшениця вже скошена дієприкметник варто замінити безособовою формою: Пшеницю вже скошено А от у реченні Хлопці були зморені денною працею цього зробити не можна.

Урок 31. Дієприслівник. Написання не з дієсловами

1. Значення дієприслівника. 2. Творення і вживання дієприслівників. 3. Особливості написання не з різними формами дієслова.