Пасивні дієприкметники. Творення їх

Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета. Порівняйте: премійований робітник — робітника преміювали; погашене вогнище — хтось погасив вогнище.

Крім того, пасивні дієприкметники можуть називати ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета. Порівняйте: умитий хлопець — хлопець сам умився (і хтось умив хлопця), відірваний листок — листок сам відірвався (і хтось відірвав листок).

Пасивні дієприкметники доконаного й недоконаного виду творяться від перехідних дієслів:

1) якщо основа інфінітива закінчується на -а, то за допомогою суфікса -н- та відповідних закінчень: написа ти — написа н ий, спиля ти — спиля н ий, обговорюва ти — обговорюва н ий;

2) якщо основа інфінітива закінчується не на -а, то до основи 1-ї особи однини додається суфікс -ен- і відповідні закінчення: обгородж у — обгородж ен ий, скош у — скош ен ий, заплач у — заплач ен ий, мел ю — мел ен ий;

3) рідко за допомогою суфікса -т- і відповідних закінчень: розбити — розби т ий, терти — тер т ий, розвинути — розвину т ий (і розвин ен ий).

Перевірте себе. 1. Запишіть у дві колонки дієприкметники: 1) пасивні; 2) активні.

Знемагаючий, заціпенілий, зсунутий, зчорнілий, побілений, гуркочучий, оживаючий, знайдений, киплячий, знепритомнілий, оцінений, переписаний, діючий.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову Т.Шевченка: “Не гріє …”