Дієприкметник як форма дієслова

Дієприкметник — це форма дієслова, яка поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими.

З одного боку, дієприкметник називає дію, має вид, буває перехідним (пасивний) або неперехідним (активний). Наприклад, дієприкметник співаючий (птах) указує на дію — (птах) співає, має недоконаний вид і є неперехідним; дієприкметник спійманий (птах) указує на дію — спіймали (птаха), має доконаний вид і є перехідним.

З другого боку, дієприкметник називає ознаку предмета, має рід, число і відмінок. Наприклад, дієприкметник достигле (яблуко) вказує на ознаку — відповідає на питання яке? — і стоїть у називному відмінку однини середнього роду.

Дієприкметник у реченні виконує ту саму функцію, що й прикметник, тобто виступає в ролі означення (Я хочу бачити світ розплющеними очима. — І.Драч) або іменної частини складеного присудка (Хата посипана зеленою пахучою травою, кутки обставлені клечанням. — Ю.Яновський).

Дієприкметник разом із залежними словами становить дієприкметниковий зворот. Наприклад: А очі — як дві волошки, розквітлі на цілий світ (І.Гнатюк).

Іноді дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки й переходити в прикметники та іменники. Наприклад, у висловах вихована людина, розвинуте суспільство, сушені ягоди колишні дієприкметники вказують на постійні ознаки, а на дію не вказують. Отже, це вже прикметники, а не дієприкметники. У реченні Поранений підвівся слово поранений виступає в значенні іменника.

За значенням дієприкметники поділяються на активні і пасивні. І ті і ті бувають доконаного й недоконаного виду.

Перевірте себе. Запишіть у дві колонки дієприкметники: 1) доконаного виду; 2) недоконаного виду. Прикметників не виписуйте.

Скривджений, думаючий, змальовуваний, кипучий, прогнилий, вирощений, охлялий, лежачий, незбагне́нний, знаючий, стиснутий, гнилий, задубілий, міцніючий.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову Л.Костенко: “І скаже світ: — Ти …”