Інфекції крові

Ключове положення. Більшість ВЛІ крові пов’язана із використанням судинних катетерів. Частота інфекцій крові серед пацієнтів із судинними катетерами значно вища, ніж у пацієнтів без них. Адекватний догляд за судинними катетерами дозволяє у багатьох випадках відвернути розвиток інфекцій крові.

Відомі факти. Приблизна частота летальних наслідків при інфекціях крові сягає 25-60 %, при цьому показник атрибутивної летальності складає 25 %. Нозокоміальні інфекції крові можна поділити на 2 категорії:

1) Первинні інфекції крові - інфекції з невстановленим джерелом; інфекції крові, пов'язані із використанням венозних і артеріальних катетерів.

2) Вторинні інфекції крові - інфекції крові, що є результатом підтвердженої інфекції іншої локалізації, викликаної тим же видом мікроорганізму.

Судинні катетери є причиною третини всіх первинних інфекцій крові та викликають різноманітні місцеві й системні інфекційні ускладнення. За останні два десятиріччя змінився спектр збудників інфекцій крові. Число первинних бактеремій, викликаних коагулазонегативними стафілококами та ентерококами, збільшилося більше, ніж у 2 рази. У списку десяти основних збудників інфекцій крові з’явилися Candida spp. Якщо у середині 70-х років XX сторіччя E. coli, К. pneumoniae та S. aureus були трьома провідними збудниками інфекцій крові, то у 80-х роках з першими двома із перерахованих мікроорганізмів були пов’язані лише 10 % всіх епізодів нозокоміальної бактеремії. Нині коагулазонегативні стафілококи викликають близько 25 % інфекцій крові, тоді як в минулому ці мікроорганізми розглядалися тільки як контамінанти. Інколи клінічно значущі випадки інфекцій крові пов’язані навіть з одноразовим виділенням з неї коагулазонегативних стафілококів.

Суперечливі питання. Підходи, ефективність яких не доведена клінічними дослідженнями: використання імпрегнованого чи антимікробного покриття судинних катетерів та безголкових внутрішньо-судинних приладів; частота заміни інфузійних систем і частота зміни пов’язок у місці введення катетеру; традиційне додання гепарину або кортизону до розчинів для парентерального введення з метою зниження ризику розвитку флебіту.

Практичні рекомендації. Для попередження розвитку катетер-асоційованих інфекцій крові необхідно виконувати наступні заходи: навчання та підготовку медичного персоналу; нагляд за катетер-асоційованими інфекціями крові; дотримання контактних попереджувальних заходів під час встановлення катетера (стерильні рукавички, халат, маска, широке обкладання області операційного поля стерильною білизною) у пацієнтів з нейтропенією та інших групах ризику; догляд за місцем введення катетера (обробка шкіри антисептиком, попередження накопичення вологи, стерильна пов’язка); вилучення катетера одразу, як тільки дозволяє стан пацієнта; негайна заміна інфузійних систем після переливання крові, її компонентів та жирових емульсій; обробка 70 % спиртом місця для ін’єкцій перед кожним використанням катетера; контроль якості інфузійних розчинів; не використовувати традиційні фільтри; наявність спеціально підготованого персоналу для виконання внутрішньовенних введень; використовувати лише підключичні, а не яремні вени для встановлення центральних катетерів; за відсутності ознак інфекції не проводити традиційну заміну центральних венозних катетерів; у випадку розвитку інфекції не виконувати заміну катетера по провіднику (міняти місце введення катетера); у пацієнтів з групи високого ризику при необхідності тривалого застосування катетера проводити його підшкірну тунелізацію.

Резюме. До заходів профілактики катетер-асоційованних інфекцій крові відносяться: накопичення вологи під прозорими напівпроникаючими пов’язками і катетеризація внутрішньої яремної вени. Застосування катетерів лише за показами, постійне спостереження за місцем введення катетеру, дотримання під час встановлення катетера максимальних бар’єрних попереджувальних заходів (рукавички, халат, маска, широке обкладання області операційного поля стерильною білизною), обробка шкіри у місці введення катетеру спиртовим розчином хлоргексидину або іншими шкіряними антисептиками і підшкірна тунелізація центральних венозних катетерів знижують ризик розвитку інфекції. Використання катетерів із антимікробним покриттям у декількох дослідженнях супроводжувалося зменшенням частоти розвитку інфекцій крові, у зв’язку з чим в найближчому майбутньому вони будуть рекомендовані для застосування у окремих категорій пацієнтів.