Крок 5. Формулювання місії організації

Місія – це певний кодекс організації, її філософія. Чітко сформульована місія слугує підвищенню якості діяльності організації, управлінню організацією з огляду на те, що в місії закладено такі чинники, як:

§ Ділова філософія – це певний перелік правил успішності організації.

§ Соціальна відповідальність – це можливість бути конкурентно-спроможною, якщо залишатись орієнтованою на споживача та захист його інтересів.

§ Корпоративний дух – це можливість відчути причетність кожного працівника до організації, її успіху, проблем, проявляти підтримку, солідарність.

§ Стратегічний вибір – це можливість вибору та втілення стратегічної домінанти, яка є найбільш привабливою для організації.

§ Позиціонування на ринку – це можливість визначати та впевнено тримати свою нішу на ринку освітніх послуг.

В системі координат розробка місії являє собою задачу пошуку компромісів (Рисунок 16).

Вісь «треба» – відображає потреби ринку.

Вісь «можу» – відображає реальні можливості організації (ресурси).

Вісь «хочу» – відображає філософію організації (цінності, принципи).

Рисунок 16. Система координат розробки місії.

О.М.Петров доводить, що ці напрями можуть або взаємнодоповнювати один одного, або взаємновиключати.

Перший випадок – це оптимальне поєднання напрямів (Рисунок 16).

Другий випадок - активне домінування якогось вектору без врахування інших - передбачає нестійку позицію організації, витіснення її з ринку конкурентами (Рисунки 18а, 18б, 18в).

Третій варіант – це свідоме компромісне поєднання напрямів (Рисунок 19).

Рис. 17. Рис. 18 а.

Рис. 18 б. Рис. 18 в.

– реально;

– компроміс.

Рис. 19.

Соціальна відповідальність організації є обов’язковим елементом її існування, відтак повинен враховуватись під час розробки стратегії розвитку організації. К.Девіс та Р.Бломстр визначають соціальну відповідальність як обов’язки діяти таким чином, щоб захищати та покращувати добробут суспільства в цілому у відповідності до своїх власних інтересів.

Соціальна відповідність передбачає:

а) підвищення рівня життя населення (через створення робочих місць, підтримку малозабезпечених, фінансування та меценатство науки, мистецтва);

б) соціальну захищеність працівників організації (зарплата, страхування, оплата відпустки, оплата лікарняного листа і т.д.);

в) самоконтроль діяльності (якість продукції та послуг, продумана політика цін на платні послуги, цивілізована боротьба із конкуренцією);

Так, місія корпорації Johnson and johnson: «Мы отвечаем перед врачами, медсестрами, пациентами, матерями и всеми другими людьми, использующими нашу продукцию и услуги».

Місія спрямована на майбутнє організації, тому не повинна залежати тільки від наявних ресурсів, можливостей внутрішнього та зовнішнього середовища. Під місію формується стратегії цілі, серед яких є ті, що зумовлюють її ресурсне забезпечення.

У заміні цінностей організації на індивідуальні цінності керівника є велика небезпека щодо успіхів саме організації, об’єднання зусиль колективу, прийняття об’єктивних рішень, сприятливого мікроклімату.

Існує декілька основних підходів до розробки місії організації. Проте всі пов’язують успіх організації та задоволення потреб клієнтів. Споживачі повинні відчувати турботу організації та прагнення вирішити їхні проблеми, а персонал – моральне задоволення від якісних послуг та відповідно матеріальне заохочення.

У цьому випадку мета менеджменту – створити умови для досягнення таких результатів, тобто місії.

Як правило, формування місії розгортається навколо таких елементів, як:

1) Визначення (уточнення) сфери діяльності. Фактично дається відповідь на запитання:

- Що виробляти?

- Для кого виробляти?

- Як виробляти та задовольняти потреби?

- Якими є цінності організації?

Приклади.

1.П.Друкер оцінює цю організацію як найкращу у світі по стилям управління. Компанія Marks&Spenser.

«До наших ціннісних активів належать:

· Доброзичливе ставлення та довіра громадськості.

· Лояльність та відданість справі з боку керівництва та співробітників усіх рівнів.

· Довіра та співробітництво із нашими постачальниками.

Наші принципи:

· Пропозиція споживачам за розумними цінами широкого спектру товарів високої якості.

· Спонукання постачальників до використання самих сучасних та ефективних способів виробництва та методів контролю якості.

· Забезпечення співробітництва із постачальниками, контроль якості у відповідності до самих високих стандартів.

· Укрупнення магазинів, що дозволяє представити в них розширений асортимент товарів та забезпечити максимум зручностей для наших покупців.

· Побудова стійких взаємовигідних стосунків з нашими споживачами, постачальниками та співробітниками».

2.Постійне удосконалення (Японська фірма Sony);

3.Особистісно орієнтована освіта (система освіти в Україні) (Рисунок 20)

4.Комфортність кожної дитини (школа №46 м.Харкова) та ін.

Мета - ідеал

Тенденції	Напрями
1. перехід до науково-інформаційних технологій, наслідками яких є: а) розвиток людини стає показником розвитку рівня прогресу кожної країни; б) розвиток індивідуальності набуває статусу головного важеля подаль- шого розвитку будь-якої країни. 2. глобалізація, яка означає, що конкурентність, змагальність, суперництво націй, країн набуває глобального характеру і охоплює буквально всі сфери життя.	1. радикальна гуманізація, посилення особистісного фактору; 2. демократична освітня ідеологія передбачає орієнтацію на проблем-но-діяльнісний підхід; 3. створення цілісної комплексної системи освіти (розробка вітчизня-них програм, планів, підручників; запровадження прогресивних мето-дів та засобів навчання; переорієн-тація на індивідуальну роботу із учнями); 4. інтеграція освіти у європейський і світовий освітянський простір.
Стратагеми освіти
1. утвердити в суспільстві розуміння пріоритетних сфер в освіті і забезпечити її фактично. 2. готувати людину до ефективної життєдіяльності у ХХІ столітті. 3. переведення матеріальної технічної бази навчального процесу на сучасний рівень. 4. здійснення мовного прориву в освіті, а згодом і в українському суспільстві загалом (забезпечення знання державної та іноземних мов). 5. підвищити престиж технологічного навчання засобом перетворення профе-сійно-технічної освіти на один із напрямків профільної старшої школи. 6. змінити статус вищої освіти (вона повинна не тільки виконувати функцію підготовки спеціалістів для різних сфер діяльності, а стати обов’язковим станом розвитку особистості, готувати суспільство до конкурентноспро-можності, нарощувати високий потенціал нації).

Рисунок 20. Місія освіти.

Під час формування місії у полі зору робітників повинні бути такі чинники, як:

- Споживачі (хто користується послугами організації).

- Послуги (які саме послуги надавати).

- Технології (які передбачаються основні сучасні ефективні технології, способи організації діяльності, методи роботи із споживачами, персоналом).

- Філософія (моральні цінності споживача, персоналу, керівництва організації).

- Імідж (бажаний образ організації).

- Соціальна відповідальність (перед споживачем, персоналом).

- Самоідентифікація (особливості, переваги, конкурентоспроможність організації).

- Матеріальні, економічні цінності (прибутки, рівень економії, зарплати, порівняння з іншими, ціна товарів та послуг).

Місія – це декларативна мета організації. Місія повинна надихати. Обговорення місії не повинно заходити занадто у наукову чи філософську площину. Бажано, щоб ведучий обговорення сформулював слушні запитання за сократівським методом, які б дозволили аудиторії бути активною, зацікавленою, думати, дискутувати, робити висновки.

Розглянемо та прокоментуємо запитання Дж. Брайcона:

1. Хто ми такі? (уявіть, що вас на вулиці запитали про вашу організацію і необхідно пояснити її сутність)

2. Які головні соціальні та політичні проблеми ми повинні задовольняти? Які головні соціальні та політичні проблеми ми покликані розв‘язувати? (це запитання дає можливість побачити мету існування організації, а не тільки її самоціль).

3. Що ми робимо, щоб виявляти, передбачати та задовольняти ці потреби? (Це питання дозволяє вести розмови не самим із собою (що виглядає з точки зору психіатра нездорово), а із іншими. Мати на увазі не тільки персонал організації, його цілі та бажання, а й соціально значущі завдання, що є пріоритетними для успішної діяльності організації).

4. Як ми маємо реагувати на наших головних стейкхолдерів? (Відповідь на запитання дає можливість визначатись із системою комунікацій та спільних цінностей із основними освітніми замовниками; знайти ключик, який одночасно відкриває двері, де криється задоволення потреб стейкхолдерів, та двері, де криється задоволення потреб членів організації).

5. Якими є наша філософія, цінності та культура? (Усвідомлено чи ні, але вони вже існують. Успішними стратегії будуть лише ті, які співзвучні із філософією організації. Відтак необхідно цінності з’ясувати, тобто вони повинні стати усвідомленими. Ті пропозиції, ідеї, які не співпадають із організаційною культурою, можна буде чесно, аргументовано відхилити).

6. Що вирізняє нас з-поміж інших, або у чому полягає наша унікальність? (Винятковість організації, її особливості роблять її конкурентноспроможною, помітною, привабливою, відтак це є сильним аргументом організації і потребує осмислення і подальшого культивування).

Таким чином, місія повинна бути благородною, соціально корисною. Цілі повинні бути моральні, соціально справедливі. Це запорука їх громадської підтримки, успішної реалізації. Стратегія повинна розв‘язати стратегічні проблеми, тобто ті завдання, які перед нею стоять.

Стратегія укладається у ланцюжок (Рисунок 21):

Місія організації

Стратегічна програма

Стратегічна проблема

Стратегічні цілі організації

Рисунок 21. Стратегічний ланцюг.

Моніторинг досягнення місії

Розробка стратегічного розвитку на основі місії

Доведення і обговорення місії в колективі організації

Корекція місії під впливом зовнішніх та внутрішніх змін

Обговорення варіантів і вироблення місії організації

Аналіз системи цінностей, культури організації

Ініціація процесу розробки місії

Створення робочої групи

Процес розробки місії можна представити за етапами (Рисунок 22).

Рисунок 22. Модель розробки місії

Місія - це ідеологія організації; клей, який не дозволяє їй розпастися. Вона формулюється як провідна ідея, еталон діяльності. Місія може бути представлена навіть у вигляді крилатого виразу, прислів’я, дотепного виразу, декларації, слогану.

Місія розробляється і відповідно підтримується всіма учасниками навчально-виховного процесу (керівниками, вчителями, учнями, батьками). Вона формується таким чином, щоб була зрозуміла сутність закладу освіти, щоб її можна було конкретизувати генеральною метою розвитку і реалізувати через стратегічні та тактичні плани діяльності.

Розробка місії є необхідною і доцільною для сучасного навчального закладу. Це пов’язано із тим, що місія об’єктивно існує у будь-якому колективі. Інша справа6 вона може усвідомлюватись чи ні, бути сформульованою чи ні. Зрозуміло, що виграють ті школи, де колектив чітко розуміє призначення, обговорює систему цінностей, втілює послідовну політику розвитку.

Місію не можна визначити раз і назавжди. Вона може змінюватись, оновлюватись, трансформуватись разом із системою культурних цінностей, соціальним замовленням на освіту.

Місія є засобом самовизначення і самовиреження колективу школи. Відтак місія розробляється колегіально. Вона є продуктом пошуку, творчості, дискусій, сумнівів, переконань багатьох людей. Тому доцільно виокремити декілька етапів:

- пошук “обличчя” закладу (забезпечується наступними організаційними формами: анкетування, бесіди, “мозкова атака”, брейнгинг, методики проектів);

- формулювання місії, її узгодження (основні організаційні форми етапу: “філософський стіл”, узгоджувальна комісія);

- моніторинг реалвізації (досягається через роботу експертної групи відстеження, звітність керівників програми розвитку та окремих цільових проектів).

Місія закладу освіти конкретизується системою цілей. Залежність

“мета – потреби” означає актуальність,

“мета - можливість” = реалістичність,

“мета - результати” = контрольованість,

“мета - час” = визначеність у часі,

“мета - місце” = просторова визначеність.

Це означає, що під час розробки цілей необхідно забезпечити наявність усіх вище означених властивостей.