Лекція №18 Поняття витрат і собівартості продукції. Класифікація витрат

Для досягнення своєї основної мети - максимізації прибутку -підприємство повинно попести певну суму витрат. Ці витрати спрямовуються на формування і використання усіх видів ресурсів. Всі витрати підприємства (загальні витрати) поділяються на операційні та інвестиційні.

ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ - це витрати операційної діяльності під­приємства, тобто його основної діяльності, пов'язаної з вироб­ництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка за­безпечує основну частку його доходу. Операційна діяльність не включає інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Операційні витрати називають ще поточними витратами. Части­на з них є циклічними і повторюваними (витрати за сировину і ма­теріали, на заробітну плату та ін.), а інші - мають місце постійно і неза­лежно від виробництва (витрати на утримання приміщень, управ­лінського персоналу, споруд тощо).

Крім поділу витрат на операційні та інвестиційні, виділяють витрати бухгалтерські та економічні.

Перші з них відображають реальні суми фактично здійснених підприємством витрат у формі платежів за придбані сировинно-матеріальні ресурси, виплати заробітної плати, нарахування амор­тизації, здійснення орендних платежів тощо. Другі, крім реальних бухгалтерських витрат, включають неявні витрати підприємства, його власника у вигляді використовуваних землі, приміщень, ін­ших власних активів, на які він формально не несе грошових вит­рат. Тобто, економічні витрати підприємства «перевищують» бух­галтерські на величину неявних (їх часто називають «внутрішні­ми») витрат.

Витрати виробництва представляють у натуральній і вартісній формах. Розрахунок необхідної кількості і облік витрат у нату­ральній формі має важливе значення для організації самого проце­су виробництва на підприємстві.

Вартісна форма оцінювання витрат є вирішальною в процесі визначення ефективності виробничої діяльності підприємства, во­на відображається у вартості виготовленої продукції, виконаних ро­біт (послуг).

Вартісною формою витрат на підготовку виробництва, ви­готовлення продукції та її збут є собівартість продукції.

Собівартість комплексно характеризує використання всіх видів ресурсів підприємства, вона є одним з найважливіших показників ефективності виробництва.

Для підприємства важливо визначити витрати, які відшкодову­ються за рахунок собівартості, а які - за рахунок прибутку.

На практиці не завжди собівартість продукції є повним відображенням дійсних витрат на її виробництво: од­ні з них мають відношення до проце­су виробництва продукції, але від­шкодовуються за рахунок прибутку; інші - включаються в собівартість, але не мають прямого зв'язку з вироб­ництвом.

В основу класифікації витрат, що формують собівартість продукції, покладено такі ознаки:

І. Ступінь однорідності витрат. Всі витрати за цією ознакою поді­ляються на:

■ одноелементні (прості) - сиро­вина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економіч­ний зміст;

■ комплексні - різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька еле­ментів витрат, їх називають ще непрямими (загальновиробничі та адміністративні витрати, втрати від браку).

II. Спосіб віднесення на окремі види продукції. Витрати поділяються на:

■ прямі (безпосередньо пов'язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю);

■ непрямі (пов'язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо бути віднесені на той чи інший вид продукції; до них нале­жать заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу, утримання й експлуатація основних фондів тощо).